Рішення № 11355218, 22.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.10р.Справа № 26/61-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромашсервіс», м. Дніпропетровськ

До Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ

Про стягнення 35 988 грн. 01 коп.

Суддя Н.М.Камша

Представники:

від позивача: Ткаченко М.В. –представник , дов. від 01.03.10 р.

від відповідача: Скрипко Ю.М. –представник, дов. № 165 від 31.12.09 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромашсервіс», м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», м. Дніпродзержинськ (далі –відповідач) про стягнення 31980 грн. заборгованості за поставлений товар; пені у розмірі 3065,70 грн.; трьох відсотків річних –479,70 грн.; інфляційних –462,21 грн. та витрат у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору від 11.02.2009 р. № 29-0144-02 поставляв відповідачу товар, який оплачено лише частково. Враховуючи викладене, просить стягнути основний борг, пеню та з посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України – три відсотки річних і інфляційні.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що позивач не виставляв рахунку на залишкову суму поставки продукції, а раніше виставлений рахунок-фактура від 26.06.2009 р. на момент поставки товару втратив свою чинність. Відповідачем також подано контррозрахунок суми пені, трьох відсотків річних та інфляційних з урахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введений господарським судом 07.04.2010 р. при порушенні провадження у справі про банкрутство Б38/59-10.

У судовому засіданні 17.08.2010 р. оголошена перерва до 21.09.2010 р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У судовому засідання 21.09.2010 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (отримувач товару, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електромашсервіс»(далі - постачальник, позивач) укладено договір № 29-0144-02, згідно з п.1.1 постачальник зобов’язався виготовити та поставити, а отримувач –прийняти та оплатити продукцію, вказану в Специфікаціях. Кількість, номенклатура, ціна та строки, умови оплати та поставки товару визначались у Специфікаціях, що додавались до договору, та є його невід»ємною частиною.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки з поставлений товар здійснюються в порядку, вказаному в Специфікаціях.

У пункті 3 Специфікації № 4 до даного договору сторони передбачили наступні умови оплати: 50 % - попередня оплата; 50 % - по факту поставки протягом 10 –ти банківських днів.

За видатковою накладною від 02.12.2009 р. № 393 представник відповідача по довіреності № 585/04 від 02.12.2009 р. отримав товар на суму 25584 грн.; за видатковою накладною від 28.12.2009 р. № 418 представник відповідача по довіреності № 643/04 від 23.12.2009 р. отримав товар на суму 23400 грн.; за видатковою накладною від 28.12.2009 р. № 502 по довіреності № 655/04 від 28.12.2009 р. представник відповідача отримав товар на суму 14976 грн. Всього отримано товару на суму 63960 грн.

Згідно платіжного доручення від 15.10.2009 р. № 2328 відповідач оплатив позивачу 15000 грн.; згідно платіжного доручення від 02.11.2009 р. № 5084 відповідачем сплачено 16980 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар з урахуванням попередньої оплати становить 31980 грн.

Виходячи з умов п.4.2 договору та пункту 3 Специфікації № 4 від 11.02.2009 р. кінцевою датою оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар є 19.01.2010 р.

Оцінивши подані докази, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

За порушення грошового зобов’язання ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

За порушення грошового зобов’язання ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами укладено договір поставки товару, відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Загальні положення про купівлю-продаж регулюються главою 54 ЦК України.

Як встановлено ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3 Специфікації № 4 до договору сторонами визначений строк оплати товару – 50 % передоплата, решта - по факту поставки на протязі 10 банківських днів.

Отже, настання обов’язку по оплаті товару сторонами обумовлено моментом отримання покупцем товару.

Враховуючи, що товар відповідачем фактично отримано, що підтверджено матеріалами справи, обов’язок останнього щодо оплати товару настав. Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем нового рахунку-фактури судом не приймаються.

Крім того, стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позивачем правомірно, відповідно до вимог ст.625 ЦК України, нараховані інфляційні у сумі 462,21 грн. та 3 % річних у розмірі 479,70 грн., за період з 20.01.2010 р. по 15.07.2010 р. які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2010 р. у справі № Б38/59-10 відносно відповідача порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Тому пеня підлягає стягненню за період з 20.01. 2010 р. по 07.04.2010 р. у сумі 1383,03 грн. У задоволенні вимог по стягненню пені за період дії мораторію слід відмовити.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню, становить 34305,34 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ (51902, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова,18-б, код ЄДРПОУ 05393043, п/р 26003078976000 в обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль»м. Донецьк, МФО 335076; п/р №№ 26006303170001, 26004305170001 в Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Дніпродзержинськ», МФО 305501 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромашсервіс»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд. 9, кв. 28, код ЄДРПОУ 20309834, п/р 2600230115701 в АБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749) основний борг на суму 31980 грн. (тридцять одна тисяча дев’ятсот вісімдесят гривень); пені –1383,03 грн. (одна тисяча триста вісімдесят три гривні 03 коп.); три відсотки річних –462,61 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 61 коп.); інфляційні –479,70 грн. (чотириста сімдесят дев»ять гривень 70 коп.); витрати по сплаті держмита - 343, 05 грн. (триста сорок три гривні 05 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн. (двісті тридцять шість гривень).

В решті позову –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.КАМША

Дата складання повного рішення –22.09.2010 р.