Рішення № 11354563, 16.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.10р.Справа № 28/342-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 37 800 грн.

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: Кривенко В.Г. - дов. №б/н від 30.08.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою та просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму попередньої оплати у розмірі 21000 грн., суму штрафу у розмірі 3150 грн., суму пені у розмірі 13650 грн. та стягнути судові витрати.

Позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

Встановив:

Позивачем та відповідачем було підписано договір поставки № 42-09-К від 24 грудня 2009р. (далі Договір).

Згідно предмету Договору продавець зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Розділом 3 Договору передбачено, що товар повинен бути поставлений протягом 25 днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що продавець за порушення строку поставки товару зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Також пунктом 7.4 Договору передбачено, що продавець за порушення строку поставки товару, якщо порушення триває більше 10 календарних днів, за вимогою покупця, зобовязаний додатково сплатити останньому штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару.

До Договору сторонами було підписано Специфікацію якою визначено вартість та кількість товару.

Відповідачем позивачу було виставлено рахунок на оплату № 22/01 2 від 22 січня 2010р. на суму 21 000 грн.

Платіжним дорученням № 827 від 26 січня 2010р. позивачем на адресу відповідача було сплачено у якості передоплати за товар 21 000 грн.

До теперішнього часу, в порушення умов Договору, товар на адресу позивача не поставлений відповідачем.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно вимог ст. 612 Цивільного кодексу України якщо в наслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 21000 грн. та суми штрафу у розмірі 3150 грн. є обгрунтовіаними, підтвердженими матеріалами справи.

Слід взяти до уваги, що згідно вимог ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за умовами Договору є обов'язок перед позивачем поставити відповідний товар. Отже, у даному випадку, обов'язком відповідача є виконати відповідну поставку товару, а не сплатити певну грошову суму.

Таким чином, у розумінні приписів діючого законодавства України, у даному випадку, у відповідача відсутнє безпосереднє грошове зобов'язання перед позивачем.

Згідно вимог ст.ст. 203 ч. 1, 215 ч. 1 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього кодексу.

Отже п. 7.3 Договору прямо суперечить приписам Цивільного кодексу України яким не передбачено стягнення пені за непоставлений товар за правочином.

Вимогами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний с предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином п. 7.3 Договору підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить чинному законодавству.

Отже і позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215, 525, 526, 549, 612, 629 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (49083, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.. Собінова, 1, ідентифікаційний код 32561079) суму попередньої оплати у розмірі 21000 грн., суму штрафу у розмірі 3150 грн., державне мито 241 грн. 50 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 150 грн. 78 коп.

Визнати недійсним п. 7.3 Договору поставки №43-09-К від 24 грудня 2009р.

В задоволенні пені у сумі 13650 грн. відмовити.

Видати наказ коли рішення набере законної сили.

СуддяГ.В. Манько Рішення складено 20.09.2010р.