Ухвала суду № 113544449, 15.06.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/12691/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021100000001415, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021, про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анисів Чернігівського району, Чернігівської області, українця, із середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

06 грудня 2021 року, приблизно о 19 годині 55 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Opel-Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині проспекту Юрія Гагаріна зі сторони вулиці Магнітогорської в напрямку вулиці Гната Хоткевича в місті Києві, в другій смузі при наявності трьох смуг для руху в його напрямку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого напроти АЗС «БРСМ Нафта», що знаходиться в місті Києві по проспекту Юрія Гагаріна, 21-А.

В цей час попереду, в першій смузі попутного напрямку, рухався невстановлений легковий автомобіль, який під час руху став зменшувати швидкість та зупинився перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, надаючи дорогу пішоходу ОСОБА_6 , яка рухалась через проїзну частину проспекту Юрія Гагаріна в межах вказаного нерегульованого переходу справа-наліво відносно руху автомобіля «Opel-Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 .

Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 2.3. підпункт «б», 12.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України:

- п.2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідо реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

- п. 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість або зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити шидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_5 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Opel-Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Юрія Гагаріна зі сторони вулиці Магнітогорської в напрямку вулиці Гната Хоткевича в місті Києві, під час руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_6 та перед яким знижував швидкість та зупинився невстановлений легковий автомобіль, проявив неуважність до дорожньої обставновки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не зменшив швидкість свого автомобіля аж до його зупинки, продовжив свій рух, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого 6 грудня 2021 року приблизно о 19 годині 55 хвилин на нерегульованому пішохідному переході, розташованому напроти АЗС «БРСМ Нафта», що знаходиться в місті Києві по проспекту Юріа Гагаріна, 21-А, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала наступні тілесні ушкодження: закриту травму живота у вигляді перелому лівої лобкової та сідничної кісток (зі зміщенням уламків), бічної маси крижі зліва, поперечного відростка 5-го поперекового хребця зліва; закриту травму лівого плеча у вигляді перелому лівої плечової кістки (зі зміщенням уламків); рану (визначену клінічними лікарями як равно-забійна, «Х»-подібної форми, розмірами близько до 3(см)) у ділянці потилиці зліва. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення вимог пунктів 2.3. підпункт «б», 12.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, посилаючись на те, що ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є нетяжким, необережним злочином, не пов`язаний із порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився із потерпілою, яка не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, погодився на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням з потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 та просив закрити кримінальне провадження, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим, визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, примирився із потерпілою, відшкодував їй спричинену шкоду.

Головуючим по справі роз`яснені обвинуваченому зміст обвинувачення, заявлену правову підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право на судовий розгляд в загальному порядку, та ОСОБА_5 підтвердив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності, він надає згоду на закриття справи за примиренням та не бажає скористатись своїм правом на судовий розгляд в загальному порядку, така позиція є добровільною.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_4 , підтвердила суду, що дійсно примирилася із ОСОБА_5 , просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження відносно нього, така позиція є добровільною. Вказала, що вона не має до обвинуваченого будь-яких претензій, збитки ним повністю відшкодовано.

Прокурор ОСОБА_7 проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв`язку з його примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження відносно нього не заперечував.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

З огляду на положення ст. 12 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину (ч. 4 ст. 12 КК України).

Згідно наданих прокурором даних, що долучені в матеріали провадження, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, примирився з потерпілою та повністю відшкодував спричинені правопорушенням збитки, надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, на обліку лікаря нарколога і психіатра не перебуває, суд вважає наявними підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та закриття кримінального провадження відносно нього у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення експерта саме стороною захисту.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

В такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, таких витрат.

Що ж стосується стягнення судом саме процесуальних витрат за проведення експертиз, то важливе значення у механізмі їх розподілу в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась, а також чи входить проведення експертизи до сфери службових обов`язків залученого експерта, чи є експерт співробітником державних експертних установ.

Отже, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.

З урахуванням вищенаведеного, положень ч. 1 ст. 126 КПК України, суд надходить до висновку про необхідність віднесення процесуальних витрат за залучення експертів на стадії досудового розслідування в сумі 6 462 грн. 88 коп. на рахунок держави.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 761/44294/21 на автомобіль марки «Opel-Vectra» підлягає скасуванню у зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання ухвалою суду законної сили - відсутні, та відповідних клопотань прокурором не заявлено.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

На підставі наведеного та керуючись ст. 284 КПК України, ст. 46 КК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження № 12021100000001415, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 до набрання ухвалою суду законної сили не застосовувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 761/44294/21 на належний на праві власності ОСОБА_8 автомобіль «Opel-Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази:

- автомобіль «Opel-Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , повернути власнику за належністю.

Процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування в сумі 6 462 грн. 88 коп. - віднести на рахунок держави.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1