Рішення № 11354427, 03.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 вересня 2010 р.           Справа 15/65-10

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця

до: Малого приватного підприємства "ВІЛС", м. Вінниця

про стягнення 6975,09 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Рибаченко І.В., довіреність № 02/1150 від 01.09.10р.

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 30 липня 2010 р. порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця до Малого приватного підприємства "ВІЛС", м. Вінниця про стягнення 6975,09 грн. боргу, що включає в себе: 5851,47 грн. - основної суми боргу; 435,71 грн. - пені; 528,37 грн. - інфляційних втрат; 159,53 грн. - 3% річних та призначено до слухання на 03.09.2010 р.

          Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

В судове засідання 03.09.2010 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 30.07.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

А також 06.08.2010 року до канцелярії суду надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про порушення провадження у справі № 15/65-10 від 30.07.2010 р.), підписане представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

          З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

17 серпня 2010 року через канцелярію суду надійшов лист № 12 від МПП "ВІЛС" в якому зазначено, що на день подачі позовної заяви № 02/713 від 28 липня 2010р. відповідач повністю розрахувався з позивачем (платіжні доручення № 12 від 25 червня 2010 р. на суму 4231,71 грн.; № 16 від 26 липня 2010 р. на суму 1920,31 грн.). В зв"язку з чим відповідачем в листі заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку із сплатою боргу задоволенню не підлягає, оскільки стаття 81 ГПК України "Залишення позову без розгляду" не передбачає такої підстави для залишення позову без розгляду.

Разом з тим представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт проплати відповідачем суми боргу та просить стягнути з відповідача 435-71грн. - пені; 528,37 грн.- інфляційних втрат; 159,53 грн. - 3% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

03.01.2006 року між КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та МПП "ВІЛС" було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 879/3, який був переукладений 01.03.2009 року.

За умовами договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати теплову енергію, а відповідач (споживач), в свою чергу, отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно п. 6.4 відповідач (споживач) не пізніше 25 числа розрахункового місяця сплачує 70% вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період, а до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим проводить остаточні розрахунки.

Позивач свої зобов’язання згідно договору виконав, надав відповідачу теплову енергію на суму 10816,37 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття виконаних робіт, але відповідач оплатив лише 4964,90 грн. В результаті неповної оплати заборгованість відповідача станом на 01.06.2010 року складала 5851,47 грн.

Судом встановлено, що в задоволенні позову щодо стягнення 5851,47 грн. основного боргу слід відмовити, як заявленого необґрунтовано, оскільки МПП "ВІЛС", м. Вінниця сплачені грошові кошти за спожиту теплову енергію в загальній сумі 6152,02 грн. (платіжні доручення № 12 від 25 червня 2010 р. на суму 4231,71 грн.; № 16 від 26 липня 2010 р. на суму 1920,31 грн.). Отже проплата боргу була здійснена ще до подачі в суд позовної заяви № 02/713 від 28 липня 2010р.

Оплата відповідачем боргу за спожиту теплову енергію в сумі 6152,02 грн. підтверджується також Випискою з журналу нарахувань і оплати за період з листопада 2007 по серпень 2010 року, особовий рахунок № 879 МПП "ВІЛС", наданою позивачем в судовому засіданні.

Перераховуючи на рахунок позивача заборгованість в сумі 6152,02 грн. відповідач сплатив суму більшу ніж заявлено до стягнення основного боргу по справі № 15/65-10 на 300,55 грн. Отже переплата стосується основного боргу і, як стверджено позивачем, буде зарахована в оплату майбутніх платежів за теплову енергію.

Враховуючи факт порушення зобов"язання, а саме несвоєчасне проведення розрахунків, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 435,71 грн. - пені; 528,37 грн. інфляційних втрат; 159,53грн. - 3% річних.

Так відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Стаття 232 ГК України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені.

Вище зазначені положення Господарського кодексу України кореспондуються із положеннями Цивільного кодексу України.

Так ст. 546 ЦК України зазначає, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов"язання.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання.

Зокрема ч. 3 ст. 549 ЦК України стверджує, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3.4 договору від 01.03.2009 р., укладеного між сторонами - в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Однак позивач провів розрахунок пені згідно чинного законодавста.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” зазначає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Позивачем пеня нарахована за період шість місяців протягом якого мало місце порушення майново-господарського зобов"язання.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача 435,71 грн. - пені підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 528,37 грн. - інфляційних втрат; 159,53 грн. - 3% річних, згідно розрахунку позивача, відповідає п.2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 435,71 грн. - пені; 528,37 грн. - інфляційних втрат; 159,53 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28, 30, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІЛС" (21037, м. Вінниця, вул. Келецька, 39г, р/р 26002050248191 в обласній дирекції УСБ м. Хмельницький, МФО 315018, код 13309213) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, р/р 260041034 ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 302623, код 33126849) 435,71 грн. - пені; 528,37 грн. - інфляційних втрат; 159,53 грн. - 3% річних; 16,42 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 37,99 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення 5851,41грн. боргу відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 вересня 2010 р.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи

2 - КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" - 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13

3 - МПП "ВІЛС" - 21037, м. Вінниця, вул. Келецька, 39г