Постанова № 113536044, 12.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34551/23-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., за участю секретаря Табали Я.В., прокурора Сказка Р.І., захисника - адвоката Кравця Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , працююча головою ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України, за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №37-03/27 від 21.06.2023, ОСОБА_1 , реалізуючи повноваження голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України у 2021-2022 роках, не повідомляла у встановленому законом порядку про реальний конфлікт інтересів та приймала в умовах реального конфлікту інтересів рішення, видаючи наказу щодо власного преміювання, встановлення собі надбавок за інтенсивність праці та надбавок за виконання особливо важливої роботи, а також у 2022 році видала наказ, яким надала собі матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Під час розгляду справи 12.09.2023 року ОСОБА_1 заперечила про порушення нею законодавства щодо конфлікту інтересів.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кравець Р.Ю. вказав на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в той час як посада голови ліквідаційної комісії не віднесено до посадових та службових осіб інших державних органів, а преміювання та надбавки здійснені в розмірах та порядку, що передбачений законодавством.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмовий висновок, згідно якого вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , клопотання її захисника Кравця Р.Ю., висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

До складу адміністративного правопорушення входить суб`єкт, який підлягає встановленню.

Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

В протоколі про адміністративне правопорушення №37-03/27 від 21.06.2023 вказано, що ОСОБА_1 як голова ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом на якого поширюється дія закону.

Відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим.

З матеріалів справи вбачається, що діяння, яке кваліфікується як адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 саме як головою ліквідаційної комісії.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ліквідаційна комісія є державним органом, а голова такої ліквідаційної комісії є посадовою та службовою особою такого державного органу.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ліквідаційна комісія має повноваження щодо управління справами юридичної особи та представляє юридичну особу у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ліквідаційна комісія, що здійснює процедуру ліквідації суду не є державним органом, а лише здійснює окремі повноваження, визначені законом щодо ліквідації держаного органу, при цьому голова ліквідаційної комісії також не відноситься до посадових чи службових осіб державного органу, а лише виконує повноваження, що належать ліквідаційній комісії.

В цій частині матеріали справи не містять доказів на підтвердження доведеності наявності суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому, отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом вказаних вище правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право на зарплату, не нижчу від визначеної законом, законодавчо закріплено в ст.43 Закону України, а згідно ч.1, ч.2 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про заробітну плату», структура зарплати складається з основної зарплати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Отже, безспірним та неспростовним є той факт, що особа має право на отримання заробітної плати за виконання покладених на них функцій, в тому числі на преміювання в межах фонду оплати праці, оскільки таке преміювання не є додатковим видом преміювання, а є складовою частиною заробітної плати.

Отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право «на зарплату, не нижчу від визначеної законом», законодавчо закріплено в ст. 43 Конституції України та ч. 1, ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження по даній справі вважаю за необхідне закрити.

Керуючись ст. 283-284 КпАП України, на підставі ст. 247 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: С.І. Смик