Ухвала суду № 11353273, 22.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1055/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Готель Житомир»до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТДВ «Готель Житомир» звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005732302 від 02.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 61200 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ в м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, з 22 травня по 12 червня 2009 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка ТДВ " Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 р.

Під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення пп.2.11. ст.2. пп.7.41, 7.43 ст.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме були проведені готівкові розрахунки без подання платіжного документа на загальну суму 61020 грн.

За виявлене порушення ДПІ у м. Житомирі винесли рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005732302 від 02.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 61200 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються: витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найом інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на вїзд (ввіз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо (абз. 2 пп. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 цього Закону).

Крім того, відповідно до абз. 1, 6 п. 1.4 розділу Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника.

Квитанції про оплату працівниками, які були у відрядженні у м. Львові протягом 2008 року, за проживання в готелі, містять вартість наданих послуг, відмітку про оплату та зазначення готелю, в якому мешкали працівники ТДВ " Готель Житомир".

Відповідно до п. 2.11. ст.2 Постанови Національного банку, від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

В силу п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості міркувань контролюючого органу щодо порушення ТДВ " Готель Житомир" розрахункових операцій, оскільки вони не здійснювали розрахункових операцій за готівку. Звіт про відрядження не є розрахунковою операцією, так як і не є розрахунковою операцією видача ТДВ " Готель Житомир" працівникам підприємства авансом коштів на відрядження.

Таким чином, рахунки з готелів за надання послуг з розміщення та проживання працівників є достатніми документами, які підтверджують фактичні витрати за надання цих послуг, їх отримання та оплату такою особою, а також підтверджують можливість віднесення цих витрат до складу валових витрат підприємства, працівником якого є фізична особа, що їх понесла. З матеріалів справи вбачається, що працівники ТДВ " Готель Житомир" належним чином прозвітували за отримані авансом кошти на відрядження.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від N 1-1244/05 від 02.02.2006 року та № К-1027/07 від 28.10.2008 р.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність задоволення позову.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Готель Житомир»до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.