Рішення № 113532394, 18.09.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14078/23

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не звільнення ОСОБА_1 за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю постійного догляду за хворою матір`ю,щопідтверджується відповідним медичнимвисновкомлікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю постійного догляду за хворою матір`ю,щопідтверджується відповідним медичнимвисновкомлікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було подано рапорт про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір`ю, на що отримав відмову, яку вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 04.08.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивач на підтвердження необхідності постійного догляду за хворою матір`ю надав довідку ЛКК від 20.06.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_2 (мати позивача) потребує постійного стороннього догляду. Проте ці обставини стосовно повнолітньої особи мають бути підтверджені лише медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. Просить відмовити у задоволенні позову та вважає, що стосовно позивача відсутні підстави для його звільнення з військової служби відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Позивач призваний на військову службу під час мобілізації та проходить її у 15 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

26 червня 2023 року позивач звернувся з рапортом до безпосереднього начальника, в якому порушив клопотання про звільнення його з військової служби відповідно до статті 291 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, а саме згідно підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме необхідність постійного догляду за хворими батьками, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

За результатами розгляду рапорту позивача листом начальника 15 мобільного прикордонного загону від 01.07.2023 повідомлено, що додані до рапорту документи не відповідають вимогам переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 12 червня 2013 року. У зв`язку з цим відсутні підстави для прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Частинами 1, 2, 4 - 6 статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.

Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною четвертою цієї статті.

При цьому, пунктом першим визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом другим - під час воєнного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжений та триває станом на цей час.

В свою чергу, указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Позивач у позовній заяві зазначає, що подав рапорт і просить його звільнити з військової служби на підставі п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану, зокрема, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір`ю, позивач вказує на те, що необхідність такого догляду підтверджена довідкою ЛКК закладу охорони здоров`я, яку позивач долучив до рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. У цьому документі вказано про те, що ОСОБА_3 (мати позивача) за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Щодо наданого позивачем висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я суд зазначає, що такий висновок не може підтверджувати необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір`ю, так як підтвердженням цього факту уповноваженим органом є інша установа (медико-соціальна експертна комісія).

Так, відповідно до абзацу 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить, що стосовно осіб, які є старшими 18 років, відповідні обставини мають бути підтверджені медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

Позивач висновку медико-соціальної експертної комісії, якою була би підтверджена необхідність постійного догляду за його матір`ю, не надав, що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби та правомірність дій відповідача.

Таким чином, довідка ЛКК, надана позивачем, не може бути визнана документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого позивач підлягає звільненню з військової служби, оскільки висновок, виданий такою комісією, може підтверджувати відповідні обставини лише стосовно особи, яка не досягла 18 років.

Враховуючи встановленні обставини справи та законодавчі норми, суд констатує про відсутність законних підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі поданого рапорту, а відтак підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (с. Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область, 19602 , код ЄДРПОУ - 45144484)

Головуючий суддя Я.В. Драновський