Рішення № 113532376, 18.09.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10662/23

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 01.08.2022 по 12.10.2022, виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії;

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

- зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 01.08.2022 по 12.10.2022, виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії;

- зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії за період з 01.08.2022 по 12.10.2022.

Також при звільненні відповідач не нарахував та не виплатив одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

Ухвалою від 19.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ України від 28 лютого 2022 року №168, за період з серпня 2022 року по 12 жовтня 2022 року не здійснювалось з тих підстав, що начальником НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях, зокрема за формою, передбаченою додатком 2 до наказу АДПСУ №392.

Вказує, що позивачу за наказом ректора Національної академії від 23.09.2022 №838-ОС «Про виплату додаткової винагороди» було виплачено збільшену додаткову винагороду в розмірі до 70 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях або заходах за 12.08.2022 в сумі 2258,06 грн, на підставі довідки за формою 2 до наказу АДПСУ №392, надісланої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (командиром військової частини НОМЕР_3 ) за супровідним листом від 13.09.2022 №22/3077-22-Вих.

Звертає увагу, що у зв`язку з неотриманням довідок до 5 числа щомісячно відповідачем з метою реалізації вимог постанови КМУ №168 на адресу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого відповідачем направлялись листи від 31.10.2022 за №42/5183-22-Вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за встановленою формою (у вигляді довідок), визначених наказом №392, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди. Проте запитувану інформацію 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого відповідно до додатку 2 наказу АДПСУ №392 Національній академії надано не було.

Крім того, звертає увагу на те, що згідно наказу ректора Національної академії від 26.08.2022 №344-ВВ, позивач в період з 28 серпня 2022 року по 06 вересня 2022 року включно перебував у відпустці за сімейними обставинами, у зв`язку з чим зазначена у виданій НОМЕР_2 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого довідці від 14.10.2022 №2766 інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах не відповідає дійсності.

Щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби зазначає, що у разі звільнення через сімейні обставини або інші поважні причини під час воєнного стану (підпункт «г») пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець не набуває права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, з огляду на те, що обставини та причини такого звільнення визначені зазначеними нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а не рішенням Кабінету Міністрів України, як це передбачено пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві відповідач заявив клопотання, в якому просить позовну заяву залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, починаючи з 19.07.2022 (з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022).

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Підставою звернення до суду позивач зазначає невиплату збільшеної додаткової винагороди до грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 12.10.2022.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, в аспекті спірних правовідносин, суд поняття "додаткова винагорода" та "заробітна плата", які використані у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо нарахування позивачу додаткової винагороди, охоплюється застосованим у частині 2 статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці".

Відповідно до частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Зокрема, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

З огляду на вказане, доводи представника Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України не обмежене будь-яким строком.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання представника Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач з 15 березня 2022 року по 19 травня 2023 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії-кулеметник першої групи силової підтримки другого відділення силової підтримки відділу силової підтримки Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 16 травня 2023 року №473-ОС позивача було звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Відповідно до наказу ректора Національної академії від 17 травня 2023 року №474-ОС позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 19 травня 2023 року.

Згідно довідки №2766 від 14 жовтня 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 04 липня 2022 року по 12 жовтня 2022 року на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗС України від 23.06.2022 №4346, бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106Т.

Позивач подав рапорт від 10 березня 2023 року, в якому просив відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену Постановою №168 за період з 01.08.2022 по 12.10.2022, виходячи з розміру 100000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії. Однак, відповідач таку виплату не здійснив.

А також позивачу не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.3 ст. 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктами 2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

У зв`язку з чим Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ №392/0/8122-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", що застосовувався з 01.08.2022 по 31.12.2022 (далі - наказ АДПСУ №392), яким було врегульовано порядок i умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Пунктом 1 наказу АДПСУ №392 (що застосовувався з 01.08.2022 по 31.12.2022) визначено що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу oргaну Дeржприкордонcлvжби (у зв`язку із звільненням з військової cлyжби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях a6o забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 наказу АДПСУ №392 визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення pyxy опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення i знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій aбo ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням a6o безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення a6o спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником a6o нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони a6o наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) a6o штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби a6o їx підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 наказу АДПСУ №392 визначено, що підтвердженням безпосередньої участі вiйcькoвocлyжбoвцiв у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) a6o постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів i кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих a6o оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Суд враховує, що Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького до НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого було надіслано запити від 31.10.2022 за №42/5183-22-Вих та 20.03.2023 за №14/2016-23-Вих щодо надання інформації про участь військовослужбовців Національної академії у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів відповідно до додатку 2 до наказу АДПСУ №392.

Проте, запитувану інформацію 105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого відповідно до додатку 2 наказу АДПСУ №392 Національній академії надано не було.

Таким чином у Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період з 01.08.2022 по 12.10.2022 року.

Отже, відповідачем на стадії виниклих між сторонами спірних правовідносин не було допущено протиправної бездіяльності (та/або вчинено протиправних дій) у відношенні позивача щодо нарахування і виплати йому спірної додаткової винагороди.

Виникненню відповідного зобов`язання у відповідача має передувати направлення йому відповідних документів 105 прикордонним загоном.

Таким чином, надана позивачу довідка від 14.10.2022 №2766 не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Водночас, суд бере до уваги те, що згідно наказу ректора Національної академії від 26.08.2022 №344-ВВ, позивач в період з 28 серпня 2022 року по 06 вересня 2022 року включно перебував у відпустці за сімейними обставинами.

Додатково суд наголошує, що в межах розгляду цієї справи суд не ставить під сумнів імовірну участь позивача у бойових діях або інших заходах за спірний період, проте при прийнятті цього рішення виходить виключно з існуючої доказової бази, наявної у справі, яка стосується стверджуваної бездіяльності відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Підстави для звільнення з військової служби визначено статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Так, згідно з підпунктом г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 Закону України №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до п. 1 "Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Суд встановив, що позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу.

З витягу із наказу ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 17.05.2023 №474-ОС вбачається, що вислуга років позивача становить станом на 19.05.2023 становила в календарному обчисленні - 0 роки 05 місяців 24 днів, пільгової вислуги немає.

Отже, він набув право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідачем таку одноразову грошову допомогу при звільненні позивача не було нараховано та виплачено, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Порядку та умовам виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького ( військова частина НОМЕР_1 ) (вул. Шевченка, 46,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 14321481)

Головуючий суддя В.К. Блонський