Ухвала суду № 113530285, 18.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2023 рокусправа № 380/21451/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» (місцезнаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 91/30; ЄДРПОУ: 45068886) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.04.2023 № 16812 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

визнати протиправним та скасувати прийняті комісією Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779726/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779724/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779727/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779736/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779725/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779728/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779721/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779722/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779729/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779735/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779723/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779737/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779739/45068886;

- Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 № 8779738/45068886;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.02.2023 року № 10, податкову накладну від 16.02.2023 року № 11, податкову накладну від 17.02.2023 року № 12, податкову накладну від 17.02.2023 року № 13, податкову накладну від 22.02.2023 року № 14, податкову накладну від 22.02.2023 року № 15, податкову накладну від 22.02.2023 року № 16, податкову накладну від 22.02.2023 року № 17, податкову накладну від 22.02.2023 року № 18, податкову накладну від 28.02.2023 року № 25, податкову накладну від 28.02.2023 року № 26, податкову накладну від 28.02.2023 року № 27, податкову накладну від 28.02.2023 року № 28, податкову накладну від 28.02.2023 року № 29, податкову накладну від 28.02.2023 року № 30, податкову накладну від 28.02.2023 року № 31, податкову накладну від 01.03.2023 року № 1, податкову накладну від 02.03.2023 року № 2, податкову накладну від 03.03.2023 року № 3.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Однак суд звертає увагу, що за змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.04.2023 року № 16812 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а також визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Також оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації абсолютно різних податкових накладних, які в свою чергу складені на підставі здійснення позивачем різних господарських операцій, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.

Таким чином, позивач об`єднав у позові вимоги, які є різними та індивідуальними, щодо кожної з яких існує окремий набір доказів.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, приймаючи до уваги викладене у сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору.

Суд також звертає увагу позивача, що за змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправними та скасувати 14 рішень Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних 19 податкових накладних.

Вказана неузгодженість у предметі спору створює перешкоди для суду у повному його встановленні. Такі перешкоди не можуть бути усунуті судом самостійно в умовах відсутності повної інформації про підстави позову.

Тому позивачеві необхідно уточнити позовні вимоги, зазначивши повну кількість оскаржуваних рішень відповідача та податкових накладних, які позивач просить зареєструвати.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У тексті позовної заяви позивач зазначає, що на підтвердження реальності господарських операцій щодо оспорюваних податкових накладних позивач подав на розгляд відповідача документи, які доводять факт здійснення господарських операцій: копії договорів оренди, копію штатного розпису, копію договору поставки, копії видаткових та товарно-транспортних накладних, копії виписок з банківського рахунку позивача, копії відомостей про сплачені податки.

Проте до позовної заяви не долучено вказаних документів та не долучено доказів їхнього направлення відповідачу. Вказане також створює проблеми у повному встановленні підстав позову.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази, які первинні документи ним було подано до Головного управління ДПС у Львівській області для здійснення реєстрації спірних податкових накладних, а також докази в підтвердження здійснення господарських операцій, щодо яких було сформовано ці податкові накладні.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27.04.2021 №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», який набрав чинності 26.05.2021) процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Отже, з 26.05.2021 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 27.04.2021 №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» учасник справи, який подає до суду документи в електронній формі зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Проте з порушенням вимог ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27.04.2021 № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» позивач надав до суду докази направлення копій поданих до суду документів лише одному відповідачу Державній податкові службі України. Доказів направлення вказаних документів до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області до суду не подано.

Тому позивач має надати до суду належні докази надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу Головному управлінню ДПС у Львівській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною-особою підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №826/11984/16 зазначено, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Водночас Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 у справі №1640/2358/18 та від 28.03.2019 у справі №160/7601/18 звернув увагу, що позовні вимоги про скасування кількох рішень суб`єкта владних повноважень не можуть вважатися однією позовною вимогою, з огляду на те, що при вирішенні спору по суті, правова оцінка законності кожного з оскаржуваних рішень буде надаватися судами окремо. Відповідно, судовий збір підлягає сплаті за кожну позовну вимогу окремо.

Оскільки позивачем заявлено 20 вимог немайнового характеру, сукупно судовий збір за подання такої заяви становить 53 680 грн.

Проте до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору та не наведено підстав для звільнення від його сплати.

Тому позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн та надати до суду докази його сплати, або судовий збір в розмірі відповідно до відкоригованих позовних вимог.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРА ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна