Рішення № 113529607, 18.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року № 320/6469/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м.Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" до ДПС України, ГУ ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7583117/42819343 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №1 до податкової накладної №57 від 28.02.2022 та №7583118/42819343 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №3 до податкової накладної №58 від 31.05.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №1 до податкової накладної №57 від 28.02.2022 та від 11.08.2022 №3 до податкової накладної №58 від 31.05.2022, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відмовляючи у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складений ним розрахунок коригування не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення його реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що, отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено та направлено для реєстрації податкову накладну.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

Головне управління ДПС у м. Києві позов не визнало, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відмова у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників обумовлена ненаданням позивачем документів, що підтверджують подію на дату виписки податкової накладної, яка коригується, та надані платіжні доручення не завірені печаткою банка.

Відтак, на думку відповідача, контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Євро Трейд Енерджі» (ідентифікаційний код 42819343, місцезнаходження: 02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення №4) зареєстроване в якості юридичної особи 13.02.2019 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача є торгівля електроенергією (основний код КВЕД - 46.90 Торгівля електроенергією).

Позивач має статус платника податку на додану вартість, про що йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Між позивачем (учасник балансуючої групи) та ТОВ «Електротрейдінг груп» (сторона відповідальна за баланс) 22.11.2021 укладено договір про участь у балансуючій групі від №21/0346 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору сторони об`єднались у балансуючу групу та визначили ТОВ «Електротрейдінг груп» Стороною відповідальною за баланс (СВБ).

Як передбачено пунктом 1.6 Договору врегулюванням небалансів балансуючої групи є вчинення ТОВ «Електротрейдінг груп» правочинів щодо купівлі-продажу електроенергії з ОСП в обсягах небалансів балансуючої групи за цінами небалансів електричної енергії, визначеними відповідно до правил ринку.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що після отримання від АР (адміністратор розрахунку - НЕК «УКРЕНЕРГО») коригувального акту (акту коригування (врегулювання)) СВБ здійснює розрахунок врегулювання небалансів учасника балансуючої групи за розрахунковий місяць та складає (формує) і направляє коригувальний акт врегулювання небалансів за розрахунковий місяць учаснику балансуючої групи.

Відповідно акт купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за січень місяць №ВН-2022/1-42819343 від31.01.2022 (далі Акт №1) СВБ (ТОВ «Електротрейдінг груп») купила, а учасник (ТОВ «Євро Трейд Енерджі») продав електричну енергію для врегулювання небалансів в обсягах та на загальну суму 4 449 392,46 грн ( в т.ч. ПДВ - 741 565,41 грн).

Пунктом 7 Договору передбачено, що загальна вартість позитивних небалансів, що підлягають до сплати на користь учасника, складаються з вартості скомпенсованих та нескомпенсованих (нескомпенсовані оплачуються СВБ з моменту повного розрахунку відповідно до пп. 7.2 даного договору, відтермінування якого може сягати до 1 року).

ТОВ «Електротрейдінг груп» оплатило на користь позивача вартість скомпенсованих небалансів у розмірі 4 220 578,13 грн, в тому числі ПДВ - 703 429,69 грн за січень місяць, що підтверджується випискою AT «Ощадбанк» по рахунку UA713226690000026006300779889 від 23.02.2022.

На виконання вимог ПК України позивачем складено та зареєстровано податкову накладну від 28.02.2022 №57 на суму 4 220 578,13 грн (у т. ч. ПДВ 703 429,69 грн).

У червні 2022 року ТОВ «Електротрейдінг груп» надано позивачу акт коригування (врегулювання) купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28.06.2022 №ВН-к-2022/1-42819343 (далі - Акт №2) в частині зменшення обсягу проданої позивачем електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 3 097 017,19 грн (у т.ч. ПДВ - 516 169,53 грн).

Позивачем на підставі Акту №2 здійснено повне повернення коштів ТОВ «Електротрейдінг груп» за небаланси січня 2022 року у сумі 2 300 000,00 (в т.ч. ПДВ 383 333,33 грн) грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.08.2022 № 258 і листом від ТОВ «Євро Трейд Енерджі» від 15.08.2022 №20220815.

На підставі здійсненої операції позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №1 (зменшено суму податкових зобов`язань на суму 383 333,33 грн) до складеної та зареєстрованої податкової накладної від 28.02.2022 №57 та направлено його до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий місяць №ВН-2022/2-42819343 від 28.02.2022 (далі - Акт №3) СВБ (ТОВ «Електротрейдінг груп») купила, а учасник (ТОВ «Євро Трейд Енерджі») продав електричну енергію для врегулювання небалансів в обсягах та на загальну суму 434 991,77 грн (у т.ч. ПДВ - 72 498,628 грн).

ТОВ «Електротрейдінг груп» оплатило на користь ТОВ «Євро Трейд Енерджі» вартість скомпенсованих небалансів частково - у розмірі 10 000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 1 666,66 грн) за лютий місяць, що підтверджується випискою AT «Ощадбанк» по рахунку UA713226690000026006300779889 від 19.05.2022

На виконання вимог ПК України позивачем складено та зареєстровано податкову накладну від 31.05.2022 №58 на суму 10 000,00 грн (у т. ч. ПДВ 666,66 грн).

У липні 2022 року позивачу надано акт коригування (врегулювання) купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 18.07.2022 №ВНк-2022/2-42819343 (далі - Акт №4), в частині зменшення обсягу проданої позивачу електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 2 716,82 грн (у т.ч. ПДВ - 452,80 грн).

ТОВ «Електротрейдінг груп» оплатило на користь позивача вартість скомпенсованих небалансів у розмірі 2716,82 грн (в т.ч. ПДВ - 452,80 грн) за лютий місяць, що підтверджується платіжним дорученням від 11.08.2022 № 258.

На підставі здійсненої операції позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №3 (зменшено суму податкових зобов`язань на суму 452,8 грн) до складеної та зареєстрованої податкової накладної від 31.05.2022 №58 та направлено його до Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами обробки вказаних податкових накладних позивачем від контролюючого органу отримано квитанції від 22.08.2022, у яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 11.08.2022 №1 та від 11.08.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинені. Сума компенсації вартості товару/послуги 2716, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.8737%, "P"=0.

На виконання пп. 201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України позивачем 27.10.2022 подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Крім того, позивачем подано податковому органу документи на підтвердження дійсності господарських операцій.

Проте, податковим органом прийняті рішення №7583117/42819343 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №7583118/42819343 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «Додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено: «платником не надано документів, що підтверджують подію на дату виписки ПН, яка коригується, та на дату виписки, надані платіжні доручення не завірені печаткою банка».

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Однак рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 24.11.2022 №64904/42819343/2 та №64905/42819343/2 за результатами розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.11.2022 №7583117/42819343 та №7583118/42819343 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування, яким, зокрема, встановлено порядок адміністрування податку на додану вартість в державі.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки;

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

КМУ прийнято постанову від 11.12.2019№1165, якою було затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", "Критерії ризиковості платника податку на додану вартість", "Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість", "Критерії ризиковості здійснення операцій", "Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до п. 3 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН", податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній / розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту наведених норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем розрахунків коригування зупинено через те, що розрахунки коригування відповідають вимогам п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку № 520).

Разом із тим, у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом встановлено, що оскільки позивачу не було визначено конкретного переліку документів, необхідного для підтвердження операцій, здійснених за спірними розрахунками коригування, ним на власний розсуд подавалися податковому органу усі наявні у нього документи для підтвердження здійснених операцій за спірними податковими накладними, а також документи для підтвердження можливості їх здійснення в межах своєї господарської діяльності.

Водночас суд уважає, що податковий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних сумнівів щодо реальності спірних операцій, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити (підтвердити) платнику податків у своїх поясненнях та, які саме документи надати.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Натомість, на порушення наведених вимог оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток до Порядку № 520), проте підкреслення документів (як того вимагає форма рішення), які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить.

Аналогічно у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Більше того, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних податковим органом не було зазначено, яка саме наявна у нього податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних, та які документи необхідно надати позивачу для її спростування.

Суд також уважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації ПН у ЄРПН не спростовує самого факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами по операціям за спірними розрахунками коригування щодо наявності підстав для їх реєстрації, які, із незрозумілих суду причин, не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Водночас, оскаржувані рішення містять лише загальні твердження про ненадання платником податку копій первинних документів. Тобто, викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача 2, не вистачало для здійснення реєстрації спірних податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем первинні документи не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Також у спірних рішеннях не вказано, які саме надані документи складені з порушенням законодавства, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Більше того, контролюючий орган не вказав, чому наданих позивачем документів недостатньо для реєстрації спірних податкових накладних, які документи були взяті ним до уваги, а які відхилені та причини їх неприйняття, чи містили документи дефекти, тощо. Отже така позиція контролюючого органу не може бути визнана судом обґрунтованою.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що податковим органом, як при зупиненні реєстрації спірних податкових накладних, так і при прийнятті спірних рішень, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, в якій також зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/17.

У свою чергу суд зауважує, що за приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних деклараційна підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом із тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996-XIV), первинний документ визначається як документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, виходячи з наведених норм у сукупності вбачається, що обов`язковою ознакою господарської операції є реальні зміни майнового стану платника податків (зокрема, рух активів, зміна зобов`язань чи власного капіталу), що мають бути підтверджені складеними належним чином первинними документами та відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

Водночас, дослідивши, проаналізувавши та надавши оцінку наданим позивачем документам та поясненням щодо здійснених ним операцій по спірним розрахункам коригування, суд доходить висновку про їх достатність для підтвердження реальності здійснюваної позивачем господарської діяльності, а також про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону 996-XIV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Одночасно судом встановлено, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентами по спірних податкових накладних, у повній мірі підтверджують їх реальність.

Суд зазначає, що виходячи з положень статей 61, 62, 71, 72, 75 ПК України, аналіз господарської діяльності платника податків із його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.

При цьому суд звертає увагу на те, що порядок здійснення контролюючими органами податкового контролю є чітко регламентованим нормами ПК України (зокрема, статтями 77, 78, 79, 81, 86), що є гарантією захисту прав платників податків та запобіжником зловживань з боку контролюючих органів. У свою чергу, цей порядок передбачає, що висновки щодо порушення платником податків положень чинного податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з його контрагентами можуть бути зроблені контролюючими органами виключно за результатом проведення податкових перевірок, з дотриманням певної процедури, зокрема, прийняттям розпорядчого акта (наказу) про проведення такої перевірки та складанням направлення (у разі проведення виїзної перевірки), ознайомлення платника податків з цими документами та оформлення результатів перевірки шляхом складання відповідного акта, примірник якого також має бути вручений платнику податків. У разі дотримання такої процедури акт перевірки може розцінюватися в якості джерела отримання податкової інформації, за допомогою якого, зокрема, здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Водночас, у справі, що розглядається, контролюючий орган без проведення податкової перевірки, шляхом складання податкової інформації, здійснив аналіз господарської діяльності позивача з його контрагентами, дійшов висновку про її нереальний характер та порушення позивачем чинного податкового законодавства.

Разом із тим, Верховий Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Також, у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватись на належних та допустимих доказах, у цьому випадку на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачами не надано належних доказів, які б досліджувалися у ході засідання комісії і які слугували б підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи в сукупності спростовують сумніви щодо реальності господарських операцій позивача по спірним розрахункам коригування.

Суд звертає увагу, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії, отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Виходячи з наведеного суд уважає, що в цьому випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного надходження, - є дотриманням судом гарантій захисту порушених прав позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 5368, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2023 №2704.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві підлягають судовий збір у розмірі 5368, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7583117/42819343 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №1 до податкової накладної №57 від 28.02.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7583118/42819343 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №3 до податкової накладної №58 від 31.05.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №1 до податкової накладної №57 від 28.02.2022 за датою його фактичного подання на реєстрацію в ЄРПН.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 11.08.2022 №3 до податкової накладної №58 від 31.05.2022 за датою його фактичного подання на реєстрацію в ЄРПН.

Стягнути на користь ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.