Ухвала суду № 113529534, 13.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2023 року справа № 320/30030/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії, скасування постанови,

в с т а н о в и в:

01.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" із позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №71953204 (стягувач ОСОБА_1 ).

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

При цьому, частиною 1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 19.07.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №71953204 (стягувач ОСОБА_1 ).

При цьому, позовну заяву подано позивачем до Київського окружного адміністративного суду 01.09.2023 згідно із штампом відділу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду з даним позовом.

Позивач у позовній заяві стверджує, що оскаржувану постанову про накладення штрафу Підприємство отримало 25.07.2023 за №12АУ/8428. Вказує, що після винесення постанови про накладення штрафу списання коштів з рахунку Підприємства було здійснено 25.07.2023 на загальну суму 681867,42 грн. Посилається на те, що КП "Київтеплоенерго" дізналося про списання коштів з повідомлення банку, однак на момент подання позовної заяви відокремити із загальної суми списаних коштів штраф у розмірі 5100 грн за постановою від 19.07.2023 про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа №756/11780/19 від 03.05.2023 виконавчого провадження №71953204 (стягувач ОСОБА_1 ) не є можливим. При зверненні до державного виконавця окремої платіжної інструкції про списання коштів за постановою, що оскаржується на суму 5100 грн. підприємством отримано не було. При цьому зазначає, що всупереч вимогам Закону, державним виконавцем Печерського відділу ДВС у м. Києві на адресу КП "Київтеплоенерго" не надіслано письмових документів, які б підтверджували розмір та законність списання коштів 25.07.2023.

На думку позивача, зважаючи на тривалість порушення та неможливість отримати документи за виконавчим провадженням №71953204 по штрафу, який стягнуто за невиконання виконавчого листа №757/35846/21-ц, що виданий Оболонським районним судом м. Києва від 03.05.2023, строк на оскарження постанови від 19.07.2023 у ВП №71953204 не пропущений, оскільки відлік такого строку починається з моменту отримання документів, що підтверджують порушення прав КП "Київтеплоенерго".

Покликаючись на ці обставини, позивач у п. 1 прохальної частини позовної заяви просить поновити пропущений строк для подання позовної заяви.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви додано копії супровідного листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо направлення на адресу позивача постанови від 19.07.2023 у ВП №71953204 із відміткою про отримання - 25.07.2023 за №12АУ/8428 та платіжного доручення від 25.07.2023 №1331603180 щодо списання з рахунку КП "Київтеплоенерго" коштів на суму 681867,42 грн.

Суд зазначає, що при визначенні початку строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зауважує, що предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 19.07.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №71953204 (стягувач ОСОБА_1 ).

А отже, суд вважає доводи позивача в частині того, що ним не порушені строки звернення до суду з приводу визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 19.07.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №70657431, оскільки правопорушення є триваючим з огляду на те, що позивачем не отримано документів щодо розміру та законності списання 25.07.2023 коштів, помилковими та необґрунтованими.

В даному випадку, позивач невірно тлумачить правові норми, до предмету регулювання яких відносяться правовідносини щодо строків звернення до суду, що не відповідає їх змісту.

Суд звертає увагу, що про наявність спірної постанови від 19.07.2023 позивач був обізнаний 25.07.2023, про що свідчить відмітка від 25.07.2023 за №12АУ/8428 на супровідному листі Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким направлено на адресу позивача оскаржувану постанову від 19.07.2023 у ВП №71953204 (про що він сам зазначив у позові), проте звернувся до суду 01.09.2023.

Із врахуванням того, що у даній категорії справ законодавцем встановлені скорочені (обмежені) строки звернення до суду - 10 днів, то пропуск звернення до суду хоча б на один день є суттєвим.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо посилань позивача на введення воєнного стану в Україні як на одну з поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що пропуск строку звернення до суду з даним позовом, зокрема, пов`язаний із введенням воєнного стану, суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.22 №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на звернення до суду, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності позивача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що позивач до позовної заяви не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з даним позовом у цій справі.

Суд зазначає, що посилання позивача на запровадження на підприємстві режиму дистанційної роботи для працівників, не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, оскільки організація роботи діловодства позивача в умовах воєнного стану є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Крім того, посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), суд вважає необґрунтованими, адже вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, позивачем не було вказано, яким саме чином обставини непереборної сили, про які йдеться у зазначеному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, перешкоджали йому виконати вимоги закону щодо своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд зауважує, що невмотивоване задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін в адміністративному судочинстві.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.