Ухвала суду № 113529089, 18.09.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2023 рокум. Ужгород№ 260/7958/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

1) Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо неправильного перерахунку пенсії та зменшення пенсії у відсотковому співвідношенні до сум грошового забезпечення посади, з якої позивача було звільнено з військової служби;

2) Зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у правильному відсотковому співвідношенні відповідно до сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, та провести відповідні нарахування недосплачених сум пенсії з урахуванням виплаченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач у пункті першому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неправильного перерахунку пенсії та зменшення пенсії у відсотковому співвідношенні до сум грошового забезпечення посади, з якої позивача було звільнено з військової служби.

Вимога зобов`язального характеру містить прохання щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у правильному відсотковому співвідношенні відповідно до сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, та провести відповідні нарахування недосплачених сум пенсії з урахуванням виплаченого.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Судом встановлено, що позовна заява містить посилання на порушення прав позивача при проведенні відповідачем нарахування його пенсії в частині зменшення відсоткового розміру до 70 % з 01.04.2019 року, в той же час позовні вимоги не містять визначення відсоткового розміру з якого слід зобов`язати управління ПФУ перерахувати пенсію позивачу. Крім вказаного позов не містить обґрунтування порушеного права позивача в частині проведення індексації пенсії, разом із тим позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та індексацію пенсії.

Суд наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у прохальній частині позовної заяви вимоги викладено не конкретизовано, тобто не у відповідності до вимог ст.5 КАС України, у зв`язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами, а також уточнити обґрунтування вимог щодо порушення права позивача відповідачем в частині проведення індексації пенсійних виплат та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст. 2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті