Рішення № 113527925, 28.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року Справа № 160/13332/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2023 року №045550018653 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Означені позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком 20.02.2023 року. В свою ж чергу, Головне управління ПФУ в Харківській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 27.02.2023 року. Тож, Головне управління ПФУ в Харківській області встановивши необхідність подання ОСОБА_1 додаткових документів для зарахування страхового стажу та призначення пенсії (про що зазначено в рішенні від 27.02.2023 року №045550018653) не було вчинено дій, передбачених п. 1.8 Порядку, не запропоновано до вирішення питання про призначення пенсії подати позивачу додаткові документи, а також в порушення ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення Головне управління ПФУ в Харківській області самостійно не витребувало документи, перелік яких зазначено в оскаржуваному рішенні. Отже, Головне управління ПФУ в Харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло в супереч вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки діяло не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Тобто, Головне управління ПФУ в Харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення не вчинило дії, передбачених п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, а саме не повідомлено заявника про необхідність надання додаткових документів. До того ж, Головне управління ПФУ в Харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення зухвало підійшло до виконання своїх обов`язків, що свою чергу призвело до порушення прав ОСОБА_1 , передбачених Конституцією та законами України. Відтак, вказане рішення Головного управління ПФУ в Харківський області підлягає скасуванню, оскільки прийняте не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30.06.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію, відповідач-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та доданими до заяви документами. Відповідно до пп.2 п.4.2 Порядку №22-1 заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Тобто, після реєстрації звернення (заяви) від ОСОБА_1 в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії, було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2023 №045550018653, було відмовлено в призначенні пенсії за віком та вказане рішення додане до електронної пенсійної справи. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж ОСОБА_1 склав 25 років 06 місяців 02 дні, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До загального страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , оскільки відсутній факт догляду (штамп в свідоцтві про народження, паспорт дитини та інші документи). Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В той же час, трудова книжка підтверджує загальний трудовий стаж особи. Відповідно до п.11. Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Відповідно до абз. 7, 8 підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року період догляду у 2004 році особою за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одним з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником - за дитиною з інвалідністю, непрацюючою працездатною особою - за особою з інвалідністю І групи або за престарілим, який за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченою додатком 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2006 року за № 1098/12972. Період перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами у період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно підтверджується свідоцтвом про народження дитини, наказом про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, індивідуальними відомостями про застраховану особу. Період перебування у відпустці визначається як період, що відповідає тривалості такої відпустки, встановленій статтею 17 Закону України «Про відпустки», а для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - тривалості, передбаченій пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та передує даті надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відтак, Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило.

26.07.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свою правову позицію, відповідач-2 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звертався 20.02.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян із заявою та необхідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 . За наданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , оскільки відсутній факт догляду (штамп в свідоцтві про народження, паспорт дитини та інші документи). Отже, загальний страховий стаж ОСОБА_1 за наданими документами та даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, склав 22 роки 00 місяців 16 днів. Відтак, враховуючи те, що у ОСОБА_1 на дату звернення (20.02.2023) немає необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, позивачу у призначення пенсії було відмовлено, про що складено рішення від 27.02.2023 року № 045550018653. Означене рішення надіслано на адресу позивача повідомленням від 02.03.2023 року № 0400-010204-8/27665, складеним відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

28.07.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив де зазначив, що відповідач-2 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року зазначена вище справа розподілена та 15.06.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

В період з 31.07.2023 року по 25.08.2023 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 19.08.2023 року припадає на вихідний день (субота), а також перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем 28.08.2023 року.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) при досягненні 60-річного віку звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком.

Разом із вказаною заявою ОСОБА_1 було надано наступні документи: диплом НОМЕР_4 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; ID-картку № НОМЕР_5 ; свідоцтво про народження НОМЕР_6 ; свідоцтво про народження НОМЕР_1 ; трудову книжку НОМЕР_7 .

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2023 року №045550018653 відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

З тексту згаданого рішення убачається наступне. Відмова в призначенні пенсії: ОСОБА_1 . Дата народження заявниці: ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП заявниці: НОМЕР_3 . Місце реєстрації заявниці: АДРЕСА_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 20.02.2023 року. Призначення пенсії за віком. Необхідний вік становить 60 років. Вік заявниці 60 років. Необхідний страховий стаж становить 29 років. Страховий стаж заявниці становить 22 роки 00 місяців 16 днів. Страховий стаж для права на пенсію складає 25 років 06 місяців 02 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до загального страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3х річного віку згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , оскільки відсутній факт догляду (штамп в свідоцтві про народження, паспорт дитини та інші документи). Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Право на пенсію заявниця набуде з 01.01.2026. Заявниця не працює (підприємець). На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Вказане право деталізоване уЗаконах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(даліЗакон №1788-XII) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (такожЗакон №1058-IV).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-IV (із змінами та доповненнями) має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення категорії громадян України.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 вказаної статті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року

№ 1788-XII №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з ч. 2 ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до п. 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3- річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Так, ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії за віком від 20.02.2023 року було надано, зокрема свідоцтво про народження НОМЕР_1 , що не суперечить наведеним вище нормам Порядку №637.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області безпідставно не зарахувало до страхового стажу період догляду за дитиною.

Більш того, відповідно до п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду

України № 22-1 від 25.11.2005 р. у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.

Тобто, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, що передбачено ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком 20.02.2023 року.

В свою ж чергу, Головне управління ПФУ в Харківській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 27.02.2023 року.

Суд звертає увагу на те, що Головне управління ПФУ в Харківській області встановивши необхідність подання ОСОБА_1 додаткових документів для зарахування страхового стажу та призначення пенсії (про що зазначено в рішенні від 27.02.2023 року №045550018653) не було вчинено дій, передбачених п. 1.8 Порядку, не запропоновано до вирішення питання про призначення пенсії подати позивачу додаткові документи, а також в порушення ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Головне управління ПФУ в Харківській області самостійно не витребувало документи, перелік яких зазначено в оскаржуваному рішенні.

Із вказаного, можна дійти висновку, що Головне управління ПФУ в Харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло в супереч вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки діяло не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, Головне управління ПФУ в Харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення не вчинило дії, передбачених п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, а саме не повідомлено заявника про необхідність надання додаткових документів.

Враховуючи вищевикладене, рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2023 року №045550018653 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу є необґрунтованим, прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення, без використання повноважень з метою, з якою вони надані, а отже не відповідає вимогамКонституціїта законів України і підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 зарахувати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідалозакону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.

Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.3ст.139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 14.06.2023 року.

Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.02.2023 року №045550018653 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник