Рішення № 113526543, 18.09.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2908/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківська міська рада до Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОБ" про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 060 373,63 грн за використання земельної ділянки по вул. Дванадцятого Квітня, 1-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 за період з 01.01.2020 по 22.03.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2023 було залишено позовну заяву без руху.

13.07.2018 позивачем подано до заяву (вх. № 18349) про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2023 було відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідачу відповідна ухвала суду була надіслана в межах строку, встановленогоГосподарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про прийняття справи до провадження направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про прийняття справи до провадження.

Також судом було надісзано ухвалу від 20.06.2023р. по даній справі на електрону адресу відповідача, відомості про яку внесені в ЄДРПОУ.

Крім того, за приписами частини 1статті 9 Господарського процесуального кодексу Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, судом здійснено заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з ч.ч. 5, 7ст. 252 ГПК Українист. 252 Господарського процесуального кодексу Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4ст. 13 Господарського процесуального кодексукожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змістуст. 165 Господарського процесуального кодексу Українивбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9ст.165 ГПК Українирозглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положеньст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рiшенням Харківської міської ради від 30.04.2003 № 107/03 TOВ "АЛЬЯНС" надано в оренду земельну ділянку площею 0,1321 га по вул. Дванадцятого Квітня, 1-А у м. Харкові для обслуговування стаціонарної A3C строком до 01.01.2028.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ "АЛЬЯНС" укладено договір оренди землi вiд 1.1. № 8231/03.

Вiдповiдно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 11.04.2023 № 328784543 (далі - Реєстр) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 площею 0,1321 га за адресою: м. Харків, вул. Дванадцятого Квiтня, 1-А припинено 07.10.2016 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2014 у справі № 922/3796/14.

Згідно інформації з Реєстру право комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 площею 0,1321 га за адресою: вул. 12 Квітня, 1-А у м. Харкові з 12.06.2015 зареєстроване за Харківською міською радою на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI.

Згідно ч.ч.1,3, 4, 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до інформації з Реєстрів відсутні зареєстровані права користування на спірну земельну ділянку за будь-якими юридичними або фізичними особами. Отже земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 площею 0,1321 га за адресою: м. Харків, вул. Дванадцятого Квiтня, 1-А перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно з інформацією з Реєстру право приватної власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 59,5 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Дванадцятого Квітня, 1-А зареєстроване: з 12.04.2016 по 22.03.2021 за ТОВ «ФОБ» на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2016 № 1517; з 23.03.2021 по теперішній час - за ТОВ «БЛЕК РЕНТАЛС» (код ЄДРПОУ 43963945) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.03.2021 №o 1199.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.08.2014 № HB-6301569092014 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 складає 0,1321 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 08.12.2003.

Позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної дiлянки по вул. 12 Квiтня, 1-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:040:0009) від 19.03.2020 № 2558/0/45-20, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Як свідчать матеріали справи, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2014 розірвано договір оренди земельної ділянки, украдений між Харківською міською радою та ТОВ «Альянс», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 14.10.2003.

Відповідач був власником нерухомого майна, розташованого на відповідній земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2016 НАІ №348049, укладеного між ТОВ «Роял-2014» та ТОВ «ФОБ» до 23.03.2021 року.

За таких обставин при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого вже не існувало у продавця на момент укладення договору купівлі-продажу, до покупця не перейшло, а навпаки було припинено з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2014.

З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак, ТОВ «ФОБ», набувши право власності на нежитлову будівлю по вул. Дванадцятого квітня, будинок №1-А у м. Харкові, належним чином не оформило право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, та не уклало з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Таким чином, відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене ТОВ «ФОБ», як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди; довідка з Державного земельного кадастру; витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору (Постанова ВП ВС від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований у режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельну ділянку, внесених до Державного земельного кадастру, є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку землі (Постанова КГС ВС від 16 березня 2021 року у справі № 924/730/20).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної дiлянки по вул. 12 Квiтня, 1-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:040:0009) від 19.03.2020 № 2558/0/45-20, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області нормотивно-грошова оцінка земельної дiлянки по вул. 12 Квiтня, 1-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:040:0009) становить 7 734 490,00 грн.

За розрахунками позивача від 28.06.2023 року сума безпідставно збережених відповідачем коштів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року складає 850 793,30 грн, а за період з 01.01.2021 року по 22.03.2021 року складає 209 579,73 грн, що разом складає - 1 060 373,03 грн.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістомст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Судом було належним чином повідомлено відповідача, однак відповідачем не оспорено позовні вимоги, відзиву на позовну заяву не надано.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, відзив на позов не надав, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги єобґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших витрат заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1,4,5,20,73,74,76-79,86,126,129,185,191,192, ст. ст.236-239Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в`їзд Орєшкова, 3, код ЄДРПОУ 22669519) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059246):

- 1 060 373,63 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Дванадцятого Квітня, 1-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:040:0009 за період з 01.01.2020 по 22.03.2021;

- 15 905,60 грн судового збору

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059246)

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в`їзд Орєшкова, 3, код ЄДРПОУ 22669519).

Повне рішення складено "18" вересня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров