Ухвала суду № 113526161, 18.09.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

18 вересня 2023 року Справа № 915/1398/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ (вул. Кругова, буд. 47, м. Миколаїв, 54024, код ЄДРПОУ 32754877)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Елара (вул. Артилерійська, буд. 18, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 42222926)

про визнання правочину недійсним та повернення рухомого майна,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою за вих. № 02-01/719 від 07.09.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Елара про визнання правочину недійсним та повернення рухомого майна.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1398/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає приписам п. 5, 9 ч. 1 ст. 162, п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме:

- позов містить вимоги до особи, яка не є стороною у справі;

- позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви.

Так, доданий до позовної заяви опис вкладення до листа 7905913128693 свідчить про направлення відповідачеві позову на 5 аркушах, в той час як до суду позивачем подано позов на 6 аркушах;

- до позовної заяви позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Зокрема, зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, свідчить про те, що позивачем фактично заявлено шість немайнових позовних вимог (визнання недійсним правочину та зобов`язання скасувати перереєстрацію щодо кожної з одиниць транспортних засобів окремо) та шість майнових вимог (зобов`язання повернути зазначені транспортні засоби окремо).

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2023 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає приписам п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, позов в частині найменувань транспортних засобів не відповідає матеріалам справи (містить помилки, які не дозволяють ідентифікувати предмети, які позивач просить витребувати).

Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕМ за вих. №02-01/719 від 07.09.2023 залишити без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький