Рішення № 113526003, 04.09.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. м. Київ

Справа № 910/6134/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Кочурової Т.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ЕНСТРУМ» про стягнення 1 688 237,73грн, за участю представників від:

позивача Фронюк А.В. (довіреність №06/01-5 від 06.01.2023);

відповідача не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ЕНСТРУМ» (далі - ТОВ «ЕК Енструм») про стягнення 1 688 237,73грн, що складається з: 906 050,16грн -основний борг за послуги жовтня 2021 року- березня 2022 року; 219693,01грн втрати від інфляції за період з 30.11.2021 по 20.04.2023; 34 380,06грн - 3% річних за період з 21.10.2021 по 20.04.2023; 109 823,81грн штраф; 418 290,69грн - пеня, нарахована з 21.10.2021 по 20.04.2023 (т.1 а.с.2-20).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №2123-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2023 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.1 а.с.208-209).

Справа надійшла до Господарського суду Київської області 22.05.2023 (т.1 а.с.211).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2023: відкрито провадження у даній справі; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 15:15 19.06.2023; встановлено відповідачу строк для подання відзиву (т.1 а.с.212-213).

Ухвала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 26.05.2023, зареєстрована у реєстрі 26.05.2023 за №111121299 та оприлюднена 29.05.2023.

Копія відповідної ухвали отримана позивачем 01.06.2023, про що свідчить поштове відправлення №0600027774129 (т.1 а.с.214); поштове відправлення №0600027774242, у якому відповідачу направлено копію відповідної ухвали, повернуто відділенням поштового зв`язку №4 м. Бориспіль з довідкою від 08.06.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.215-217).

Адреса, за якою відповідачу направлено вказане поштове відправлення, відповідає адресі відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у т.ч. станом на 19.06.2023 (т.1 а.с.219).

В силу п.п.3,5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Отже, відповідна ухвала суду вважається врученою: позивачу - 01.06.2023, відповідачу - 08.06.2023.

Ухвалою від 19.06.2023 судом відкладено підготовче засідання на 14:30 10.07.23 (т.1 а.с.221-222).

10.07.2023 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17:00 19.07.2023 (т.1 а.с.227-228).

Перерва у підготовчому засідання оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оскільки не вирішені усі питання, які підлягали вирішенню у підготовчому засіданні та не виконані завдання підготовчого провадження.

19.07.2023 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2023 о 15:00 (т.1 а.с.237-238).

Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

21.08.2023 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 15:00 04.09.2023 (т.1 а.с.250-251).

Відповідач у підготовчі засідання та в судові засідання з розгляду справи по суті жодного разу не з`явився; про дату, час і місце відповідних засідань повідомлявся шляхом направлення ухвал від 26.05.2023, 19.06.2023, 10.07.2023, 19.07.2023, 21.08.2023 поштовими відправленнями №№0600027774242, 0600029276665, 060032244626, 0600034576090, 0600041046276, що повернуті відділенням поштового зв`язку з довідками, у яких причиною повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.215-218, 232-235, 242-243, 246-249; т.2 а.с.1-4).

Відзиву на позов у встановлений судом строк від відповідача суд не отримав, з клопотанням про продовження відповідного строку відповідач до прийняття рішення у даній справі не звертався.

Як визначено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

11.08.2021 між НЕК «Укренерго» (далі оператор системи передачі, ОСП) та ТОВ «ЕК Енструм» (далі користувач системи передачі, користувач) укладено договір №2123-02024 від 11.08.2021 про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір, т.1 а.с.22-25).

Відповідно до п.1.1 договору ОСП зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.

Як визначено п.п.1.2, 2.1 договору: сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України; терміни, що використовуються в договорі, вживаються у значеннях, наведених у Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку, Правилах ринку.

Згідно п.3.1 договору його ціна визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, який встановлюється регулятором та оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

Обсяги послуги, що визначено п.п.4.1, 4.2 договору, - плановий та фактичний визначаються: плановий на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; фактичний у порядку, встановленому пп.2 п.4.1 договору, - за даними обліку адміністратора комерційного обліку.

Планова та фактична вартість послуги, що узгоджено сторонами п.5.1 договору, визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором.

Порядок розрахунків сторонами погоджено п.6.2 договору, відповідно до якого оплата послуг здійснюється користувачем у наступному порядку та строки: 1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги; 2,3,4,5 платежі розміром 1/5 від планової вартості послуги відповідно з 06 по 10, з 11 по 15, з 16 по 20, з 21 по 25 числа розрахункового періоду. Розрахунок за фактичний обсяг наданої послуги, що визначено п.6.5 договору, має здійснюватись користувачем протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим; оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. При цьому, як установлено п.6.7 договору: якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі, наданої послуги, ОСП за заявою користувача протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів; за наявності боргу кошти зараховуються першочергово в оплату боргу минулих періодів з найдавнішим терміном їх виникнення, а при повній оплаті боргу надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.

Сторонами п.6.6 договору надано користувачу право оскаржити вартість послуги, вказану в акті

приймання-передачі шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту, однак процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін, при цьому, якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що акт прийнято без розбіжностей.

Договором за взаємною згодою сторін передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково у вигляді штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.10.4 договору: рахунки, акти, приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною у договорі; рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною, зокрема: у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вихідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою сервісу та/або електронною поштою.

Адресою відповідача за договором є: 01030, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 44.

Відповідно до п.14.1 договору, такий договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 та вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, у випадку, якщо користувач не направив ОСП у строк не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії такого договору.

Додатками 1Г, 2,3,5 такого договору сторонами погоджені: перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з ОСП; зразки акту приймання-передачі, звірки розрахунків за послуги, картки зразків підписів уповноважених осіб (т.1 а.с.26-28).

29.09.2021 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у жовтні 2021 року 1 253 775кВт/год (т.1 а.с.29-30), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 442 226,50грн (т.1 а.с.31-40, 153):

№2123-02024 29/09/2021 від 29.09.2021 на суму 88 445,30грн (250,755МВт/год);

№2123-02024 05/10/2021 від 05.10.2021 на суму 88 445,30грн (250,755МВт/год);

№2123-02024 08/10/2021 від 08.10.2021 на суму 88 445,30грн (250,755МВт/год);

№2123-02024 13/10/2021 від 13.10.2021 на суму 88 445,30грн (250,755МВт/год);

№2123-02024 20/10/2021 від 20.10.2021 на суму 88 445,30грн (250,755МВт/год).

Згідно акту від 31.10.2021 приймання-передачі послуги, який підписано сторонами, у жовтні 2021 року фактично надано послугу з передачі 1302,190МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 459 303,25грн (т.1 а.с.71), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024 05/11/2021 від 05.11.2021 (т.1 а.с.42-43).

Отже, у жовтні 2021 року різниця фактичного та планового споживання складає 17076,75грн (459 303,25-442 226,50).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем 12.11.2021 (т.1 а.с.45-46) та доставлений до відділення 15.11.2021 (т.1 а.с.47-51), отже, відповідно до п.10.4 договору, вважається врученим 18.11.2021.

У подальшому обсяг споживання за жовтень 2021 року скориговано відповідно до акту коригування від 19.05.2022 (т.1 а.с.43-44), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісу АСКОД 19.05.2022 (т.1 а.с.152), на 25,519МВт/год вартістю 9 000,96грн і загальна вартість послуги у жовтні 2021 року склала 468 304,21грн. Акт підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем такого акту за процедурою та у строк, визначені п.6.6 договору, не надано, тому він вважається прийнятим без розбіжностей.

25.10.2021 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у листопаді 2021 року 1807035кВт/год (т.1 а.с.52-53), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 637370,15грн (т.1 а.с.54-63, 153):

№2123-02024 29/10/2021 від 29.10.2021 на суму 127474,03грн (361,407МВт/год);

№2123-02024 05/11/2021 від 05.11.2021 на суму 127474,03грн (361,407МВт/год);

№2123-02024 10/11/2021 від 10.11.2021 на суму 127474,03грн (361,407МВт/год);

№2123-02024 15/11/2021 від 15.11.2021 на суму 127474,03грн (361,407МВт/год);

№2123-02024 19/11/2021 від 19.11.2021 на суму 127474,03грн (361,407МВт/год).

Згідно акту від 30.11.2021 приймання-передачі послуги, який підписано лише позивачем, у листопаді 2021 року фактично надано послугу з передачі 2036,531МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 718317,07грн (т.1 а.с.64), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024 06/12/2021 від 06.12.2021 (т.1 а.с.65).

Отже, у листопаді 2021 року різниця фактичного та планового споживання складає 80946,92грн (718317,07-637370,15).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем 14.12.2021 (т.1 а.с.68-69) та доставлений до відділення 20.12.2021 і не вручений фактично відповідачу (т.1 а.с.71-77), однак, адреса, на яку мав бути доставлений рахунок і зазначена у договорі, не змінювалась шляхом внесення відповідних змін до договору, тому такий акт, в силу п. 10.4 договору, вважається доставленим 23.12.2021.

У подальшому обсяг споживання за листопад 2021 року скориговано відповідно до акту коригування від 30.05.2022 (т.1 а.с.66-67), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісуАСКОД 31.05.2022 (т.1 а.с.152), на -104,325МВт/год вартістю -36797,10грн і загальна вартість послуги у листопаді 2021 року склала 681519,97грн.

Акти приймання-передачі та коригування підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем таких актів за процедурою та у строк, які визначені п.6.6 договору, не надано, тому вони вважаються прийнятим без розбіжностей.

25.11.2021 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у грудні 2021 року 1063230кВт/год (т.1 а.с.78-79), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 375018,25грн (т.1 а.с.80-91, 153):

№2123-02024 29/11/2021 від 29.11.2021 на суму 75003,65грн (212,646МВт/год);

№2123-02024 06/12/2021 від 06.12.2021/1 на суму 75003,65грн (212,646МВт/год);

№2123-02024 10/12/2021/1 від 10.12.2021 на суму 75003,65грн (212,646МВт/год);

№2123-02024 15/12/2021 від 15.12.2021на суму 75003,65грн (212,646МВт/год);

№2123-02024 20/12/2021 від 20.12.2021 на суму 75003,65грн (212,646МВт/год);

Згідно акту від 31.12.2021 приймання-передачі послуги, який підписано лише позивачем, у грудні 2021 року фактично надано послугу з передачі 1493,817МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 526893,16грн (т.1 а.с.90), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024 05/01/2022 від 05.01.2022 (т.1 а.с.91).

Отже, у грудні 2021 року різниця фактичного та планового споживання складає 151874,91грн (526893,16-375018,25).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем 14.01.2022 (т.1 а.с.94-95) та доставлений до відділення 17.01.2022 і не вручений відповідачу фактично (т.1 а.с.96), однак, адреса, на яку мав бути доставлений акт, зазначена у договорі і не змінювалась шляхом внесення відповідних змін до договору, тому такий акт в силу п. 10.4 договору вважається доставленим 20.01.2022.

У подальшому обсяг споживання за грудень 2021 року скориговано відповідно до акту коригування від 16.06.2022 (т.1 а.с.92-93), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісу АСКОД 16.06.2022 (т.1 а.с.152), на 84,221МВт/год вартістю 29706,09грн і загальна вартість послуги у грудні 2021 року склала 556599,25грн.

Акти приймання-передачі та коригування підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем таких актів за процедурою та у строк, які визначені п.6.6 договору, не надано, тому вони вважаються прийнятим без розбіжностей.

24.12.2021 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у січні 2022 року 1430 600кВт/год (т.1 а.с.97-98), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 593367,1грн (т.1 а.с.99-108, 153):

№2123-02024 30/12/2021 від 30.12.2021 на суму 118673,42грн (286,120МВт/год);

№2123-02024 05/01/2022 від 05.01.2022 на суму 118673,42грн (286,120МВт/год);

№2123-02024 10/01/2022 від 10.01.2022 на суму 118673,42грн (286,120МВт/год);

№2123-02024 14/01/2022 від 14.01.2022 на суму 118673,42грн (286,120МВт/год);

№2123-02024 20/01/2022 від 20.01.2022 на суму 118673,42грн (286,120МВт/год).

Згідно акту від 31.01.2022 приймання-передачі послуги, який підписано лише позивачем, у січні 2022 року фактично надано послугу з передачі 1502,765МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 623298,83грн (т.1 а.с.109), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024 04/02/2022 від 04.02.2022 (т.1 а.с.110).

Отже, у січні 2022 року різниця фактичного та планового споживання складає 29931,73грн (623298,83-593367,1).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем 11.02.2022 (т.1 а.с.113-114) та доставлений до відділення 14.02.2022 і не вручений відповідачу фактично (т.1 а.с.115), однак, адреса, на яку мав бути доставлений акт, зазначена у договорі і не змінювалась шляхом внесення відповідних змін до договору, тому такий акт в силу п. 10.4 договору вважається доставленим 17.02.2022.

У подальшому обсяг споживання за січень 2022 року скориговано відповідно до акту коригування від 29.06.2022 (т.1 а.с.111-112), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісу АСКОД 30.06.2022 (т.1 а.с.152), на 51,425МВт/год вартістю 21329,45грн і загальна вартість послуги у січні 2022 року склала 644628,28грн.

Акти приймання-передачі та коригування підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем таких актів за процедурою та у строк, які визначені п.6.6 договору, не надано, тому вони вважаються прийнятим без розбіжностей.

27.01.2022 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у лютому 2022 року 1 477 800кВт/год (т.1 а.с.116-117), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 612944,15грн (т.1 а.с.118-127, 153):

№2123-02024 28/01/2022 від 28.01.2022 на суму 122588,83грн (295,560МВт/год);

№2123-02024 04/02/2022 від 04.02.2022 на суму 122588,83грн (295,560МВт/год);

№2123-02024 10/02/2022 від 10.02.2022 на суму 122588,83грн (295,560МВт/год);

№2123-02024 15/02/2022 від 15.02.2022 на суму 122588,83грн (295,560МВт/год);

№2123-02024 18/02/2022 від 18.02.2022 на суму 122588,83грн (295,560МВт/год).

Згідно акту від 28.02.2022 приймання-передачі послуги, який підписано лише позивачем, у лютому 2022 року фактично надано послугу з передачі 1305,985МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 541680,79грн (т.1 а.с.128), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024/04/03/2022 від 04.03.2022 (т.1 а.с.130).

Отже, у лютому2022 року різниця фактичного та планового споживання складає: -71263,36грн (541 680,79 - 612944,15).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем за допомогою сервісу АСКОД 28.02.2022 (т.1 а.с.152).

У подальшому обсяг споживання за лютий 2022 року скориговано відповідно до акту коригування від 27.07.2022 (т.1 а.с.132-133), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісу АСКОД 28.07.2022 (т.1 а.с.152), на 16,818МВт/год вартістю 6975,57грн і загальна вартість послуги у лютому 2022 року склала 548656,36грн.

Акти приймання-передачі та коригування підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем таких актів за процедурою та у строк, які визначені п.6.6 договору, не надано, тому вони вважаються прийнятим без розбіжностей.

22.02.2022 відповідачем повідомлено про плановий обсяг наданої послуги у березні 2022 року 1 786 090кВт/год (т.1 а.с.134-135), у зв`язку з чим ОСП виставлені відповідачу рахунки-фактури у відповідності з періодами оплати планових платежів згідно п.6.2 договору на загальну суму 673467,1грн (т.1 а.с.136-145,153):

№2123-02024 28/02/2022 від 28.02.2022 на суму 134693,42грн (324,744МВт/год);

№2123-02024 04/03/2022 від 04.03.2022 на суму 134693,42грн (324,744МВт/год);

№2123-02024 10/03/2022 від 10.03.2022 на суму 134693,42грн (324,744МВт/год);

№2123-02024 15/03/2022 від 15.03.2022 на суму 134693,42грн (324,744МВт/год);

№2123-02024 21/03/2022 від 21.03.2022 на суму 134693,42грн (324,744МВт/год).

Згідно акту від 31.03.2022 приймання-передачі послуги, який підписано лише позивачем, у березні 2022 року фактично надано послугу з передачі 35,661МВт/год електричної енергії, вартість якої становить 14791,04грн (т.1 а.с.146-147), у зв`язку з чим відповідачу виставлений позивачем рахунок-фактура №2123-02024/04/04/2022 від 04.04.2022 (т.1 а.с.148-149).

Отже, у березні 2022 року різниця фактичного та планового споживання складає: -658679,06грн (14791,04 - 673467,1грн).

Акт приймання-передачі послуги направлений відповідачу позивачем за допомогою сервісу АСКОД 10.04.2022 (т.1 а.с.152).

У подальшому обсяг споживання за березень 2022 року скориговано відповідно до акту коригування від 18.08.2022 (т.1 а.с.150-151), який направлено відповідачу в електронній формі за допомогою сервісу АСКОД 19.08.2022 (т.1 а.с.152), на 153,798МВт/год вартістю 63790,49грн і загальна вартість послуги у березні 2022 року склала 78581,53грн.

Акти приймання-передачі та коригування підписано лише позивачем, однак, доказів у підтвердження оскарження відповідачем таких актів за процедурою та у строк, які визначені п.6.6 договору, не надано, тому вони вважаються прийнятими без розбіжностей.

Отже, всього у вказаний період жовтень 2021 року березень 2022 року послуг з передачі електричної енергії за відповідним договором надано на суму 2978289,60грн.

В рахунок оплати послуг з передачі електричної енергії за вищевказані періоди відповідачем перераховано позивачу загалом 2 072 239,44грн платіжними документами:

-№47 від 04.10.2021 88445,30грн;

-№49 від 07.10.2021 88445,30грн;

-№58 від 13.10.2021 88445,30грн;

-№95 від 02.11.2021 127474,03грн;

-№122 від 12.11.2021 127474,03грн;

-№145 від 17.11.2021 127474,03грн;

-№151 від 18.11.2021 193697,35грн;

-№197 від 30.11.2021 127474,03грн;

-№198 від 30.11.2021 75003,65грн;

-№314 від 24.12.2021 75003,65грн;

-№338 від 30.12.2021 118673,42грн;

-№369 від 13.01.2022 118673,42грн;

-№410 від 25.01.2022 118673,42грн;

-№420 від 27.01.2022 118673,42грн;

-№451 від 31.01.2022 356020,26грн;

-№563 від 15.02.2022 122588,83грн.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач стверджує, що за послуги у спірному періоді відповідачем не здійснено оплату на загальну суму 906 050,16грн (2978289,60-2072239,44).

Під час розгляду даної справи відповідачем доказів здійснення інших оплат за послуги спірного періоду не надано.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку здійснити оплату наданих послуг, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством та договором за порушення зобов`язань.

Заявлені вимоги суд вважає обгрунтованими, однак, такими, що підлягають задоволенню лише в частині з наступних підстав.

Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Яка установлено ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повністю виконав взяті на себе зобов`язання з оплати послуг з передачі електричної енергії у спірному періоді жовтень 2021 року березень 2022 року за вищевказаним договором у строк, встановлений п.п.6.2, 6.5 договору, він є таким, що допустив порушення зобов`язань.

Отже, заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 906050,16грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у відповідності з ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, яка є спеціальною, оскільки зобов`язання відповідача розрахуватись за надані послуги з передачі електричної енергії у спірний період є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, за не виконання грошового зобов`язання боржник відповідає також і за відсутності вини, у т.ч. якщо невиконання стало наслідком дії форс-мажорних обставин. Окрім того, само по собі факт введення воєнного стану на території України та спричинені цим та військовою агресією подальші події, не спричиняють неможливість виконання відповідачем грошового зобов`язання, оскільки він може мати на рахунках грошові кошти, майно, від реалізації якого отримати грошові кошти тощо. Іншого відповідачем у даній справі не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення строку виконання зобов`язання з оплати наданих послуг, вимоги позивача в частині стягнення процентів та втрат від інфляції є обґрунтованими, однак, суд не може погодитись з наданими позивачем розрахунками таких вимог з наступних підстав.

Так, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 219693,01грн втрат від інфляції та 34380,06грн 3% річних, нарахованих на борг за період прострочення з 21.10.2021 по 20.04.2023. Однак, за розрахунком суду за відповідний період розмір втрат від інфляції становить 216264,58грн, а 3% річних - 33044,15грн.

Розбіжності у розрахунках суду та позивача пов`язані, зокрема, із тим, що позивач при здійсненні відповідних нарахувань не завжди враховував положень п.6.7 договору щодо першочергового зарахування коштів в оплату боргу минулих періодів, що призводило до збільшення періоду нарахування втрат від інфляції та процентів, зокрема:

- частину платежу, здійсненого 02.11.2021 на загальну суму 127 474,03грн, не зарахував в оплату 4 планового платежу за жовтень 2021 року у розмірі 88 445,30грн та частково в оплату 5 планового платежу за відповідний період, останні дні оплати яких відповідно - 20.10.2021 та 25.10.2021, а врахував в оплату 1 планового платежу за листопад 2021 року, строк оплати якого наступав пізніше до 02.11.2021, при цьому нараховував 3% річних на борг за 4 та 5 платежем жовтня 2021 року відповідно з 21.10.2021 по 14.11.2021 та з 26.10.2021 по 14.11.2021;

- платіж у сумі 127 474,03грн, здійснений 12.11.2021, позивач зарахував повністю в оплату 2 планового платежу за листопад 2021 року, однак, на момент його здійснення, ще не був повністю оплачений 5 плановий платіж жовтня 2021 року, тому така оплата частково мала бути зарахована за жовтень 2021 року , тощо.

Некоректні зарахування у жовтні 2021 року потягли за собою подальші зсуви у розрахунках.

Окрім того, навіть зараховуючи платіж у розмірі 127474,03грн, здійснений 02.11.2021 в рахунок оплати 1 планового платежу листопада 2021 року, що мав бути здійснений відповідно до п.6.2 договору до 17 години другого банківського дня розрахункового місяця - тобто до 17.00 02.11.2021, позивач нараховує 3% річних та пеню за 1 день на суму такого платежу 127 474,03грн. Разом з тим, платіж здійснений саме 02.11.2021, а нарахування 3% річних та процентів здійснюється за день прострочення, за період менше дня нарахування не здійснюється.

Здійснюючи зарахування платежу у розмірі 127 474,03грн від 17.11.2022 в оплату 3 планового платежу листопада 2021 року (про що зазначено на 8 сторінці позовної заяви), строк оплати якого згідно п.6.2. договору з 11.по 15.11.2021, позивач нараховує 3% річних та пеню чомусь за 7 днів прострочення періоду з 23.11.2021 по 29.11.2021.

Також, слід зазначити, що нарахування 3% річних, а також пені на борг за 1 плановим платежем січня 2022 року здійснено позивачем з 04.01.2022, однак, враховуючи строк його сплати, визначений відповідно до п.6.2 договору до 17 години другого банківського дня розрахункового періоду, простроченим відповідне зобов`язання можна вважати лише з 06.01.2022, зважаючи на те, що 01-03.01.2022 - неробочі дні (субота, неділя та перенесення вихідного дня 01.01.2022, що припадав на суботу, на 03.01.2022) і відповідне зобов`язання мало бути виконано до 17год 05.01.2022.

Так, відповідно до ч.1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Нарахування втрат від інфляції, процентів та пені за актом корегування від 18.08.2022 на суму 63 790,49грн позивачем за розрахунком, наведеним у позовній заяві (т.1 а.с.17), здійснено з 05.08.2022 по 20.04.2023, однак, як встановлено судом, такий акт направлено відповідачу за допомогою сервісу АСКОД лише 19.08.2022 (т.1 а.с.152), тому зобов`язання з оплати відповідних послуг мало бути виконано протягом 3 банківських днів тобто по 24.08.2022 включно і його можна вважати простроченим лише з 25.08.2022.

За таких обставин, суд задовольняє відповідні вимоги частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 216264,58грн втрат від інфляції та 33044,15грн 3 % річних; в частині стягнення 3428,43грн втрат від інфляції та 1335,91грн 3 % річних суд відмовляє.

У даній справі позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 418290,69грн пені та 109823,81грн штрафу, які підлягають задоволенню в частині з наступних підстав.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, який встановлено за згодою сторін у п.6.7 договору, не перевищує максимального розміру, визначеного відповідними нормами.

В силу ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, нарахування пені та штрафу у розмірі, встановленому п.6.7 договору, враховуючи допущене порушення строків виконання відповідних зобов`язань відповідачем, є обґрунтованим.

Разом з тим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування. Так, пп.16 п.1 такої постанови визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України «Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», п.1 ч.2 ст.17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як визначено п.1 ч.1 ст.2 Закону, регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Отже, нарахування пені та штрафу, з урахуванням положень зазначеного нормативного акту з 24.02.2022 не є правомірним.

При нарахування пені суд враховує розмір боргу, строк виконання зобов`язання, встановлену облікову ставку НБУ та період прострочення, здійснені оплати та встановлений порядок їх зарахування у борг з найдавнішим терміном (п.6.7 договору), а також здійснює її нарахування лише по 23.02.2022 включно.

За розрахунком суду розмір пені з 21.10.2021 по 23.02.2022 складає 19718,01грн, тому у задоволенні вимог в частині стягнення 398572,68грн пені суд відмовляє.

Вимоги в частині стягнення штрафу суд вважає такими, що підлягають задоволенню лише в частині стягнення 10500,52грн, а в іншій частині вимог - 99323,29грн суд відмовляє з наступних підстав.

Так, суд не нараховує штраф на борг за актами, строк оплати яких прострочено менше ніж на 30 днів до 23.02.2022, враховуючи положення вищевказаної постанови НКРЕКП, а також те, що штраф у розмірі 7% нараховується лише у разі, якщо зобов`язання прострочене понад 30 днів, як узгодили сторони п.6.7 договору.

Отже, фактично нарахування штрафу здійснюється судом за прострочення виконання 2 та 3 планових платежів грудня 2021 року у розмірі по 75003,65грн кожний. Так, загальний розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачу складає: 10500,52грн (75003,65:100*7=5250,26грн; 75003,65;100*7=5250,26грн).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 17 783,66грн/ (906050,16+216264,58+33044,15+19718,01+10500,52):100*1,5/.

На підставі викладеного, керуючись ст.129,233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ЕНСТРУМ» (ідентифікаційний код 44388509; 08300, Київська обл., Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Головатого, 89) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) 906050,16грн - основного боргу, 216264,58грн втрат від інфляції, 33044,15грн 3 % річних, 19718,01грн пені, 10500,52грн штрафу, а також 17 783,66грн в рахунок часткового відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

3. В частині стягнення 3428,43грн втрат від інфляції, 1335,91грн 3 % річних, 398572,68грн пені, 99323,29грн - штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.09.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова