Рішення № 11352178, 14.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 рокуСправа №02/1308

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Краснокутський В.В., Базик Л.І. - за довіреностями, відповідач: підприємець ОСОБА_3 - особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

про звернення стягнення 67445 грн. 50 коп. на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення коштів в сумі 67 445 грн. 50 коп., в тому числі 35089 грн. заборгованості по кредиту, 29733 грн. 59 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 1932 грн. 11 коп. відсотків, 1360 грн. 44 коп. прострочених відсотків, 330 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків шляхом звернення стягнення на заставлене відповідачем майно згідно укладених між сторонами договору № 31-31/07-К про надання кредиту від 23 листопада 2007 року, договору застави рухомого майна № 31-31/07-К-1Z (транспортних засобів) від 23 листопада 2007 року та укладених до них договорів про внесення змін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у заявленій сумі, просила повністю задовольнити позов та відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати.

Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, у судовому засіданні не заперечив проти отримання ним кредиту і наявності заборгованості по кредиту та процентах і пояснив, що він вживає всіх залежних від нього заходів для повернення банку кредиту та сплати процентів, однак, в звязку з фінансовою кризою та важким фінансовим станом більшості підприємств доходи відповідача від перевезень значно скоротилися і зароблених коштів недостатньо для негайного погашення боргу.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача та відповідача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»відповідно до Статуту ПАТ «Банк Столиця»(Кредитодавець по договору, позивач у справі) в особі керуючого філією ТОВ КБ «Столиця»у м. Черкаси Базик Людмили Іванівни, що діє на підставі Статуту банку, Положення про філію і довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 1761, та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Позичальник по договору, відповідач у справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію №20260000000000164, уклали договір № 31-31/07-К про надання кредиту від 23.11. 2007 року, далі Кредитний договір, за умовами якого Кредитодавець зобовязався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у розмірі 100000 грн., а Позичальник зобовязався повернути кредит у строк не пізніше 22 листопада 2010 року згідно графіку, встановленого в Додатку № 1, та сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 18 % річних.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору Кредитодавець надає кредит Позичальнику на наступні цілі: придбання запасних частин, шин, ремонт та дообладнання автомобіля, шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника в філії ТОВ КБ «СТОЛИЦЯ»у м. Черкаси, за заявою позичальника, для подальшого його використання за цільовим призначенням.

Для забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем по кредитному договору № 31-31/07-К від 23 листопада 2007 року позивач та відповідач уклали договір застави рухомого майна № 31-31/07-К-ІZ від 23.11.2007 року, за умовами якого відповідач як Заставодавець передав у заставу позивачу (Заставодержателю) наступне майно: вантажний автомобіль марки МАN, модель 19.464, тип сідловий тягач Е, реєстраційний № НОМЕР_1, 1999 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WMA T323W84M274511, повна маса 18000, обєм двигуна 12816, колір синій, вартістю згідно експертної оцінки 225492 грн. 75 коп., що зареєстрований за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський район, вулиця Франка, буд. 34/1.

До справи додано копію заяви дружини відповідача - ОСОБА_4, якою вона дала згоду на укладення своїм чоловіком договору застави вказаного транспортного засобу, придбаного в шлюбі.

Судом встановлено, що кредитний договір та договір застави відповідають вимогам чинного законодавства, підписані повноважним представником Банку «Столиця» та відповідачем особисто, договір застави погоджений із дружиною відповідача відповідно до чинного законодавства, вказані договори містять в собі всі істотні умови, встановлені для договорів даного виду. Вказаний договір застави 23.11.2007 посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І.

Як вбачається із поданої позивачем копії меморіального ордеру та не заперечено відповідачем, останній 23 листопада 2007 року отримав кредитні кошти в сумі 100 000 грн. шляхом перерахування коштів із позичкового рахунку відповідача на його поточнийрахунок, відповідно до умов кредитного договору.

В додатку № 1 до кредитного договору встановлено дати і суми кредиту, які відповідач зобовязався погашати.

Відповідно до пункту 3.2. договору Кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 1 по 30 (31) число поточного місяця, а Позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії договору, на рахунок № 20681503010289.

В пункті 3.3. договору вказано, що після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до договору) проценти за користування кредитом нараховуються і сплачуються Позичальником за ставкою 28 % річних.

Як вбачається із матеріалів справи, із розрахунків позивача та не заперечено відповідачем, останній порушив взяті на себе зобовязання, не сплатив кошти на погашення кредиту та сплату процентів в установлені кредитним договором від 23.11.2007 року строки та сумах, в звязку з чим позивач просить стягнути всю суму кредиту, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

За приписом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно із статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписом частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Позивач просить звернути стягнення на заставлене рухоме майно всієї суми залишку боргу по кредиту в звязку з несплатою відповідачем процентів за користування кредитом. Вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту позивачу надано право пунктом 5.2.7 кредитного договору, в якому вказано, що Позичальник зобовязаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку, незалежно від настання строку виконання зобовязання, зокрема, у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань зі сплати кредиту або процентів. В пункті 2.1.6 договору застави вказано про право заставодержателя достроково звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем зобовязань, передбачених договором кредиту (в тому числі в разі несвоєчасного погашення відсотків), підпунктами 2.3.1., 2.3.4., 2.3.5., 2.3.6., 2.3.7. цього договору.

Після подання позову відповідач сплатив кредит частково в сумі 6203 грн. 29 коп. і станом на день прийняття рішення залишок боргу відповідача по кредиту складає 58619 грн. 30 коп.

З огляду на викладене, правомірною є вимога позивача про стягнення боргу по кредиту в сумі 58 619 грн. 30 коп. шляхом звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави рухомого майна № 31-31/07-К-1Z (транспортних засобів) від 23 листопада 2007 року.

Вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом по 21.06.2010 шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В кредитному договорі та договорі застави передбачено сплату 18 % річних за користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони вносили зміни до кредитного договору, зокрема:

- Договором № 1 від 22.10.2008 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору сторони встановили, починаючи з 10 жовтня 2008 року, процентну ставку за користування кредитом у розмірі 20 процентів річних, встановили інший графік погашення кредит - Додаток № 2 до кредитного договору, у якому вказали інші суми щомісячних платежів по кредиту.

- Договором про внесення змін № 2 від 25. 06.2009 року до договору про надання кредиту сторони встановили обовязок позичальника щомісячно сплачувати проценти не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти; також пункт 3.3. договору змінено та вказано, що у випадку виникнення простроченої заборгованості за частиною кредиту, проценти за користування кредитом, що вважається не повернутим в визначений Договором строк і відображаються на рахунку простроченої заборгованості за кредитом, нараховуються Кредитодавцем за ставкою 30 процентів річних і сплачуються Позичальником згідно умов п. 3.2. Договору; .

- Договором № 3 від 25.06.2009 про внесення змін до кредитного договору сторони домовилися про те, що Кредитодавець на положеннях та на умовах цього Договору відстрочує щомісячну сплату платежів за кредитом терміном до 25 числа жовтня 2009 року, фактична заборгованість Позичальника по Кредиту станом на 25 червня 2009 року становить 66664 грн.; погашення основної суми залишку заборгованості по кредиту за Договором Позичальник повинен здійснювати платежами, відповідно до графіку погашення кредиту згідно додатку № 3 до даного договору.

Однак, сторони не вносили зміни до договору застави в порядку, встановленому законом та договором застави.

Так, 22 жовтня 2008 року сторони підписали Договір про внесення змін № 1 до договору застави рухомого майна (транспортних засобів) № 31-31/07-К-ІZ від 23.11.2007, в якому вказали інший графік сплати кредиту та вказали про сплату 20 процентів річних за користування кредитом, починаючи із 10 жовтня 2008 року, тобто, відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору. Однак, цей Договір про внесення змін № 1 до договору застави не посвідчений нотаріально та в пункті 3 вказано, що цей Договір про внесення змін до Договору набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та він є невідємною частиною Договору.

Не посвідчений нотаріально Договір про внесення змін до договору застави не відповідає чинному законодавству та договору застави з огляду на наступне: - згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; - договір застави нотаріально посвідчений та в ньому вказано про обовязковість нотаріального посвідчення всіх змін до договору застави.

Отже, не може бути звернуто стягнення на заставлене майно суми процентів за користування кредитом, нарахованих із розрахунку 20% річних та 30% річних в період прострочення сплати сум кредиту. Однак, вказані процентні ставки є дійсними і чинними для нарахування позивачем та сплати відповідачем процентів у грошовому виразі, відповідно до умов підписаних обома сторонами Договорів про внесення змін до кредитного договору.

Тобто, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно суми процентів із розрахунку 18 % річних, нарахованих на строкові суми кредиту, та 28 % річних, нарахованих на прострочені суми кредиту, виходячи із графіка погашення кредиту у Додатку № 1 до кредитного договору, оскільки його умови виписані у договорі застави, посвідченому нотаріально.

В результаті виконаного судом розрахунку суми процентів за користування кредитом в період із 10.10.2008 по 21.06.2010 відповідно до умов кредитного договору та договору застави (без урахування змін до кредитного договору, які не внесені в установленому порядку до договору застави), а саме, виходячи із процентної ставки 18% та 28% річних, судом встановлено, що у позивача відсутні підстави для стягнення нарахованих позивачем та заявлених у позовній заяві сум процентів за користування кредитом саме шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно.

Різниця суми між фактично нарахованими позивачем процентами відповідно до Договорів про внесення змін до кредитного договору та процентами, які розраховані із ставки 18% та 28% річних, може бути стягнута позивачем, у разі несплати її відповідачем, окремим судовим рішенням у грошовому виразі.

В звязку з викладеним, відсутні підстави для стягнення за рахунок заставленого майна пені, яка заявлена у позовній заяві.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 648 грн. 23 коп. та 226 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 02.09.2010 по 09.09.2010 та із 09.09.2010 по 14.09.2010 на підставі статті 77 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) - 58 619 грн. 30 коп. боргу по кредиту шляхом звернення стягнення на вантажний автомобіль марки МАN, модель 19.464, тип сідловий тягач Е, реєстраційний № НОМЕР_1, 1999 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WMA T323W84M274511, повна маса 18000, обєм двигуна 12816, колір синій, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та є предметом застави за договором застави рухомого майна № 31-31/07-К-1Z (транспортних засобів) від 23 листопада 2007 року.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) - 648 грн. 23 коп. витрат на сплату державного мита, 226 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 17.09.2010.