Рішення № 11352094, 20.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 63/242-10

вх. № 7095/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кільян А.М., довіреність від 01.09.2010 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Парфюм", м. Одеса

до Приватної фірми "Кібела", м. Мерефа

про стягнення 17936,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 17936,71 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Позов обґрунтований статтями 525, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України. судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

20.09.2010 року до господарського суду від позивача надійшли витребувані судом документи, а саме: нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, довідка про банківські реквізити та юридичну адресу позивача, копії довідок з ЄДРЮОтаФО, копії банківських виписок.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 20.09.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі та вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.08.2010 року представник відповідача проти позову заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.04.2007 року між сторонами був укладений договір поставки № 158/04/07 (надалі - договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачеві товар.

Відповідно до пункту 5.3 договору відповідач зобов'язаний оплачувати поставлений товар щомісяця за фактично проданий товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31.12.2008 року складала 93022,55 грн. Факт наявності боргу підтверджується актом звірки, підписаним між сторонами 21.12.2008 року (аркуш справи 24).

Відповідно до пункту 10.1 договору строк його дії встановлений до 31.12.2008 року.

У січні 2009 року відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.01.2009 року (аркуші справи 34-36).

05.03.2009 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 22414,16 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1000001073 від 05.03.2009 року, № 1000001072 від 05.03.2009 року та № 1000001071 від 05.03.2009 року (аркуші справи19-23).

Проте відповідач поставлений товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 85436,71 грн. Факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 30.04.2009 року.

02.06.2009 року позивач направив відповідачу листа № 2/06-2009 з вимогою про оплату заборгованості.

03.08.2009 року між сторонами було укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом взаємного заліку однорідних вимог на суму 28500,00 грн.

06.12.2009 року позивач направив відповідачу вимогу № 5/12 КБ про повернення отриманого товару або здійснення оплати у розмірі 17936,71 грн.

Проте відповідач вимогу залишив без відповіді та станом на 05.08.2010 року утворилась заборгованість у розмірі 17936,71 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 17936,71 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 181 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Кібела" (юр. адреса: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 283; факт. адреса: 61000, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, код ЄДРПОУ 30035446, п/р 26009001073001 у відділенні Харківської філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813; п/р 26006016814305 у філії "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа парфюм" (65014, м. Одеса, вул. базарна, 3/5, код ЄДРПОУ 32416789, п/р 2600731359 у 2-ї філії ОФ АБ "Укргазбанк", МФО 328588) - 17936,71 грн. заборгованості, 179,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути позивачу зайво сплачені кошти на ІТЗ судового процесу у розмірі 198,50 грн. про що видати відповідну довідку.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 21 вересня 2010 року