Рішення № 11351766, 17.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 16/89 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/126

за позовом: Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград

про стягнення 648,67 грн.

та за зустрічним позовом: приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград

до відповідача: Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про стягнення 294,48 грн. збитків

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом - Хричова Г.В. , довіреність № 55 від 11.01.10 р.;

від відповідача за первісним позовом - Сержант В.А. , довіреність № б/н від 27.07.10 р.

Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Агрохім" заборгованості за договором № 1115 від 27.11.08 р. в сумі 648,67 грн.

В наданому до суду відзиві відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що позивачем порушено умови договору, в результаті чого втрачена можливість огляду рекламного щита відповідача потенційними клієнтами. Посилаючись на норми чинного законодавства, а саме на ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 538 ЦК України, відповідач зазначає, що звернення позивача з даним позовом до суду є необґрунтованим, оскільки у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Крім того, відповідач зазначає, що протягом 2008-2009 років позивач не пред'являв жодних претензій щодо несвоєчасного внесення відповідачем плати відповідно до умов укладеного між сторонами договору (а.с. 87-89).

18.08.10 р. господарським судом прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву приватного підприємства "Агрохім" про стягнення з Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на користь позивача за зустрічним позовом збитків в розмірі 294,48 грн.(а.с. 46-49).

Відповідно до наданого до суду відзиву на зустрічний позов № 3495 від 06.09.10 р. відповідач за зустрічним позовом вважає твердження позивача за зустрічним позовом про порушення Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради умов договору в частині виконання своїх зобов'язань необґрунтованими та безпідставними. При цьому, відповідач за зустрічним позовом наголошує на праві позивача за зустрічним позовом на дострокове припинення дії договору та вказує, що відповідних пропозицій на його адресу від позивача не надходило. Заперечує відповідач за зустрічним позовом також твердження позивача щодо відсутності реагування Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на несвоєчасне внесення позивачем плати відповідно до умов договору. З огляду на викладене, відповідач за зустрічним позовом просить відмовити позивачу в задоволенні зустрічних позовних вимог (а.с. 122- 125).

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

05.07.04 р. Управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради видано приватному підприємству "Агрохім" (далі - ПП "Агрохім") дозвіл на розміщення зовнішньої реклами за № 169 (далі - Дозвіл). Термін дії Дозволу - до 15.07.09 р. (а.с. 20).

На підставі рішення Кіровоградської міської ради від 17.06.08 р. № 594 Управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради перейменовано в Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, а також затверджено Положення про Управління ( а.с. 32, 33-36).

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.08.08 р. № 1305 (а.с. 21-25) затверджено Порядок визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності для розташування рекламних засобів, додатком 1 до якого є примірний договір щодо надання у тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів).

Вказаним вище рішенням виконкому міськради затверджені також Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Кіровограді (далі - Правила), пунктом 2.1. яких для регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами визначено робочий орган - Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (далі - Управління).

Керівнику робочого органу, відповідно до п. 3.2. Правил, надано повноваження по укладенню з рекламодавцями (розповсюджувачами зовнішньої реклами) договорів щодо надання у тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів).

27.11.08 р. між Управлінням та ПП "Агрохім" (Рекламодавець) укладено Договір щодо надання в тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів) № 1115 (далі - Договір, а.с. 10-14).

Згідно умов Договору та відповідно до вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кіровограді та Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, Рекламодавець зобов'язується щомісячно перераховувати Управлінню плату за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів згідно з цим Договором (розділ 2 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, місця, що надаються рекламодавцю у тимчасове користування та розмір щомісячної плати за право користування ними визначаються згідно з таблицею.

Зі змісту згаданої таблиці вбачається, що адресою місця розташування рекламного засобу є м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня; вид рекламного засобу - тристоронні й рекламний щит 1,2 х 1,2 м.; площа проекції - 3,78 кв. м.; місячна плата за кв. м. рекламної площі - 26,00 грн.; сума до сплати за місяць - 117,94 грн.

У Розділі 5 Договору сторони узгодили порядок розрахунків за Договором.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору, Рекламодавець щомісячно сплачує кошти за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, у розмірі, передбаченому п. 4.1 цього Договору.

Здійснення платежів за цим Договором відбувається шляхом перерахування Рекламодавцем коштів на банківський рахунок Управління до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Перерахування Рекламодавцем коштів на рахунок Управління здійснюється у встановлені цим Договором строки, та відповідно до умов Договору (п.п. 5.2.- 5.3. Договору).

Пунктом 9.1. Договору визначено, що Договір вважається укладеним з дня його підписання двома сторонами (остання дата підписання даного договору вважається датою його укладення) та діє до кінця дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками Управління та Рекламодавця.

Дія Договору припинена 15.07.09 р. на підставі п. 9.1. Договору, у зв'язку із закінченням терміну дії наданого ПП "Агрохім" дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 05.07.04 р. № 169.

Укладений між сторонами Договір містить ознаки договору оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 р. № 2067, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.09 р. № 968, плата за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ, міст.

Підпунктом "б" п. 3.4. Договору визначено обов'язок Рекламодавця своєчасно та в повному обсязі вносити Управлінню плату за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, відповідно до умов цього Договору.

В порушення вимог закону та умов Договору, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання належним чином не виконав, за тимчасове користування місцем для розміщення рекламних засобів розрахувався частково.

Так, згідно платіжних доручень № 66 від 12.12.08 р. та № 145 від 14.01.09 р. відповідачем за первісним позовом на виконання умов Договору сплачено 129,73 грн. та 117,94 грн. відповідно (а.с. 59).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем за первісним позовом, станом на 01.07.10 р. за відповідачем за первісним позовом рахується заборгованість в сумі 648,67 грн., яка виникла за період з лютого 2009 року по 15.07.09 р. (а.с.15).

Оскільки відповідач за первісним позовом вказану заборгованість в обумовлений Договором строк не сплатив, позивач звернувся до нього з претензією № 2428 від 21.06.10 р. (а.с. 17).

Однак, відповідачем за первісним позовом заборгованість в сумі 648,67 грн. не сплачена, у листі - відповіді № 34/06-10 від 23.06.10 р. ПП "Агрохім" повністю відхилив претензію позивача (а.с. 19).

Вимоги Управління щодо сплати заборгованості за Договором відповідач за первісним позовом заперечив також і під час судового розгляду справи.

В обґрунтування свої заперечень відповідач за первісним позовом зазначає, що на момент укладення Договору, місце на якому розташовувався рекламний щит мало достатньо вигідну оглядову площу, але в грудні 2008 року місце розташування рекламного засобу було огороджено металевим парканом, який утворює замкнуте коло.

Відповідач за первісним позовом вважає, що вказаними діями, по-перше, порушено право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності та, по-друге, втрачено можливість огляду щита потенційними клієнтами.

Рекламодавець вказує, що Управлінням порушено умови Договору, оскільки встановлення паркану, на думку відповідача за первісним позовом, без повідомлення позивача не можливе.

Відповідач за первісним позовом вважає також, що оскільки протягом 2008 -2009 років (період дії Договору) позивач жодних претензій про невчасну сплату за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності до відповідача не пред'являв, це свідчить про належне виконання відповідачем умов Договору.

Посилаючись на вищезазначені обставини ПП "Агрохім" обґрунтовує також і зустрічну позовну заяву, відповідно до прохальної частини якої просить стягнути з Управління на користь позивача за зустрічним позовом збитки в розмірі 294,48 грн.

Крім вказаного, посилаючись на ст. 224 ГК України, позивач за зустрічним позовом наголошує, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її мана, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач має повернути виплачені позивачем кошти за тимчасове користування місцем, яке перебуває у комунальній власності, а також відшкодувати збитки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 46,81 грн.

Господарський суд не може погодитись з висновками ПП "Агрохім" з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України обов'язки виконуються у межах, встановлених договором, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є її обов'язком.

Пунктом 3.2. Договору визначені наступні обов'язки Управління:

а) нараховувати розмір плати Рекламодавцю за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів у відповідності з діючим Порядком;

б) негайно повідомляти Рекламодавця про внесення змін до Порядку;

в) на вимогу Рекламодавця надавати всю необхідну документацію, пов'язану з виконанням умов даного Договору;

г) при необхідності (за наявності письмового звернення) забезпечувати Рекламодавцю вільний доступ до місць, наданих в користування, для монтажу або демонтажу рекламних засобів та їх обслуговування;

ґ) не надавати місця, що надані Рекламодавцю, у користування іншим особам протягом дії Договору та дозволу.

Позивач за зустрічним позовом наголошує на порушенні відповідачем за зустрічним позовом підпунктів г) та ґ) п. 3.2. Договору.

При цьому, як вбачається з викладеного, підпункт г) передбачає обов'язок Управління забезпечити Рекламодавцю вільний доступ до місця розміщення рекламного засобу за наявності письмового звернення.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази письмового звернення ПП "Агрохім" до Управління щодо виконання останнім вказаного обов'язку.

Відсутні в матеріалах справи і докази надання Управлінням місця розміщення рекламного засобу позивача за зустрічним позовом у користування іншій особі, тобто докази порушення Управлінням вимог підпункту ґ) п. 3.2. Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів невиконання Управлінням умов Договору, зупинення виконання ПП "Агрохім" свого обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі внесення плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, господарський суд вважає необґрунтованим.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом не був позбавлений права на дострокове припинення дії Договору в порядку п. 8.4. Договору, однак відповідних пропозицій на адресу Управління від ПП "Агрохім" не надходило.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів сплати заборгованості в сумі 648,67 грн. ПП "Агрохім" до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 648,67 грн.

Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню.

Зустрічні вимоги позивача за зустрічним позовом господарський суд вважає безпідставними, враховуючи також і наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання є універсальним способом захисту прав, який дозволяє суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, відшкодувати всі майнові витрати, викликані цим порушенням.

Отже, вимагати відшкодування збитків може тільки та особа, права або законні інтереси якої порушено.

Разом з цим, позивач за зустрічним позовом, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними доказами порушення відповідачем за зустрічним позовом господарських зобов'язань, що витікають із Договору, що в свою чергу виключає можливість покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарських зобов'язань, що витікають з Договору.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача, викладені у зустрічному позові, в тій частині, що він письмово звертався до Управління з проханням про перенесення рекламного щита до іншого місця, з огляду на те, що лист ПП "Агрохім" № 146/14-09 датується 14 липня 2010 р. (а.с. 114), тоді як Договір діє до 15.07.09 р., а отже за один день до закінчення дії Дозволу, а також Договору, що об"єктивно унеможливлювало розгляд Управлінням порушеного у зверненні питання. Відомості ж про продовження дії Дозволу відсутні.

Враховуючи наведене вище, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову, позивачу за зустрічним позовом в позові слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.09.10 р. оголошувалась перерва до 17.09.10 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82–85, 93, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Агрохім" (м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, р/р 2600303551910 в "Укрсімбанк" МФО 323389, код 23694198) на користь Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 41, р/р 35424009001611 УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код 02498694) заборгованість в сумі 648,67 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням у справі законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 22.09.2010 року.