Рішення № 11351682, 21.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "21" вересня 2010 р. по справі № 4/99-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд"

до відповідача Приватне акціонерне товариство "Агроконтракт"

про стягнення 5 666,83 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Клусенко Л. О. - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд", м. Житомир звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт", м. Луцьк, в якій просить стягнути 8350,32грн. в т.ч. 5666,83грн. основного боргу, 1766,32грн. пені, 979,18грн. інфляції, 237,97грн. річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою, що підтверджується повідомленням № 4301029366785.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважності причин неявки не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

19 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт" було укладено договір поставки № С817, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видаткових накладних №№000002449, 000002459 від 07.05.2009р. товар на загальну суму 12923,55грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач повинен був оплатити вартість товару, однак в порушення умов договору відповідач оплату здійснив частково в сумі 7000,00грн. та повернув позивачу продукцію на суму 256,70грн., внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 5666,83грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 5.2. договору за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 1766,32грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 237,97грн. - 3% річних та 679,18грн. збитків завданих інфляцією.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт", (м. Луцьк, вул. Конякіна, 18-а, код 20136032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд", (м. Житомир, вул. Домбровського, 3, код 32121992) 5666,83грн. основного боргу, 1766,32грн. пені, 979,18грн. інфляції, 237,97грн. річних, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.