Рішення № 11351656, 21.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2010Справа №2-28/3810-2010 За позовом – Публічного акціонерного товариства «Таврія-Авто» (95001, м. Сімферополь, вул. Училіщна, буд. 40).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдсервіс 2009» (95014, м. Сімферополь, вул. Западна, буд. 1-А).

Про стягнення 116960,00 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача – Сунгурова О.В. - представник, довіреність № 26 від 17.09.2010 р.

Від відповідача – Сатанова Н.І. – представник, довіреність від 21.05.2010р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Таврія-Авто» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдсервіс 2009» про стягнення основного боргу у розмірі 116960,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 2008 року позивач та відповідач домовились про те, що позивач продасть у майбутньому запчастини відповідачу, на виконання домовленості позивач передав відповідачу запчастини, але останній не повернув передане майно та не відшкодував його вартість.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги на суму 116396,97 грн., також відповідач просив надати відстрочку виконання рішення до 01.12.2010р., мотивуючи тяжким фінансовим положенням підприємства.

21.09.2010р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 116396,97 грн.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Таврія-Авто» (правонаступником якого виступає позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейдсервіс 2009» (правонаступник ТОВ «ВАП «Іззет та сини») домовились про те, що позивач продасть у майбутньому відповідачу запчастини.

Тобто, виходячи з вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, сторони фактично уклали між собою договір купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене та фактичне існування між сторонами договірних відносин з приводу купівлі-продажу товарів, суд не приймає посилання позивача на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ця стаття містить у собі положення про зобов'язання, що виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави та поверненням в натурі такого майна, тобто регулює інші правовідносини.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу запчастини на загальну суму 116995,52 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями за формою № М-2 (а. с. 1-82, т. 2).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду доказів повернення поставлених запчастин або доказів оплати суми у розмірі 116396,97 грн.

Таким чином, уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 116396,97 грн. підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про відстрочку виконання рішення у цій справі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи те, що відповідач не представив суду докази, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у цій справі або роблять його виконання неможливим, суд не вбачає підстав для надання відстрочки виконання рішення.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 21.09.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 24.09.2010р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Заяву позивача про уточнення позовних вимог – прийняти.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдсервіс 2009» (95014, м. Сімферополь, вул. Западна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33713606) на користь Публічного акціонерного товариства «Таврія-Авто» (95001, м. Сімферополь, вул. Училіщна, буд. 40, код ЄДРПОУ 20687803) суму заборгованості у розмірі 116396,97 грн., державне мито у розмірі 1163,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.