Ухвала суду № 113514748, 11.09.2023, Яремчанський міський суд

Справа № 754/3605/21

Провадження № 1-кп/354/8/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

провівши у приміщенні суду в місті Яремче підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020101110000210 від 27 жовтня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020101110000210 від 27 жовтня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Ухвалою суду від 18 листопада 2022 року, обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук. Судове провадження на час розшуку обвинуваченого зупинено.

07 вересня 2023 року прокурор у кримінальному провадженні прокурор Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування вказаного клопотання зазначено, що 18 листопада 2022 року прокурором заявлене клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в міжнародний розшук у зв`язку з наявною інформацією про перетин останнім державного кордону між Україною та Польщею від 01 березня 2022 та станом на день розгляду вказаного клопотання останній не повертався. На виконання ухвали суду про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук на адресу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області скеровано доручення про заведення розшукової справи стосовно обвинуваченого з вимогою прийняття заходів щодо встановлення місцезнаходження останнього. У відповідьна вказанедоручення,з Головногоуправління Службибезпеки Україниу м.Києві таКиївській областінадійшов листповідомлення пронеобхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою використання сил та засобів каналу Інтерпол. Метою та підставами застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжувати свою злочинну діяльність Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкцією якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, обґрунтованість повідомленої йому підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час обвинувачений вже ухиляється від явки до суду, адже 01 березня 2022 року виїхав за межі України у зв`язку із чим оголошений у міжнародний розшук. ОСОБА_5 є громадянином Республіки Узбекистан, а відтак має міцні зв`язки поза межами України, що дає йому змогу надалі переховуватись від суду, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, що свідчить про стійкість його протиправної поведінки, в обвинуваченого відсутнє постійне місце проживання, він офіційно не працевлаштований та не має стабільного джерела заробітку, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність та шукати шляхи заробітку для проживання за допомогою вчинення аналогічних злочинів. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він на даний час обвинувачується, може у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. На даний час, свідки у кримінальному провадженні не допитувались, будь-які спроби встановлення контактів із ними ОСОБА_5 , а також з особами яких він переправляв через державний кордон України можуть негативно вплинути на отримання судом показів під час їх допиту.

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України відновлено та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначивши про те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, при цьому обвинувачений ухиляється від явки до суду, адже 01 березня 2022 року виїхав за межі України, у зв`язку з чим ухвалою суду від 18 листопада 2022 року його оголошено у міжнародний розшук. При цьому здійснення міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 каналами Інтерполу можливе лише за умови отримання ухвали про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначив, що метою та підставами застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. За вказаних обставин, з урахуванням вимог ч.6 ст.193 КПК України, просить клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечила, посилаючись на те, що з отриманої інформації встановлено, що обвинувачений перетнув державний кордон України 01 березня 2022 року, тобто вже після початку повномасштабного вторгнення, та на той час проживав у м. Києві, обставини, при яких він залишив територію України невідомі, на даний час зв`язку із ним немає. Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що з моменту оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук органом досудового розслідування здійснювались якісь заходи, спрямовані на його розшук, доказів виконання зазначеної ухвали суду не надано, наявність оперативно-розшукової справи не свідчить про її виконання. Окрім, цього зважаючи на те, що обвинувачений перебуває у розшуку є підстави для його затримання в порядку ст.208 КПК України, а тому вважає, що на даний час відсутні належні підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Подане прокурором клопотання у відповідності до ч.6 ст.193КПК України розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , за участю його захисника.

Заслухавши клопотання прокурора та захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

У відповідності до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.6 ст.193КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, у разі оголошення особи у міжнародний розшук, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного, обвинуваченого клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку передбаченому ч.6 ст. 193 КПК України, і рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, за своєю правовою природою є дозволом на затримання останнього з метою приводу, що передбачено ч.3 ст.187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що підозрюваний, обвинувачений знаходиться за межами України. Оскільки до підозрюваного, обвинуваченого не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Після затримання підозрюваного, обвинуваченого (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - слідчий суддя, суд розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах переховування підозрюваного, обвинуваченого від органу досудового розслідування або суду та оголошення у зв`язку з цим його у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.

Також, судом при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч.6 ст.193 КПК України. Питання про більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного, обвинуваченого стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді, суду.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч.6 ст.193КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Так, при вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку ч.6 ст.193 КПК України, суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Разом з тим слід зазначити, що положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання суду належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На даному етапі судового провадження висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованим чи очевидно недопустимим, тому суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд зазначає наступне.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним, обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальнийкодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику того, що ОСОБА_5 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КПК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з огляду на санкцію статті обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, можливість призначення йому судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Суд погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Окрім того про наявність вказаного ризику свідчить і те, що на даний час обвинувачений вже ухиляється від явки до суду, 01 березня 2022 року виїхав за межі України та зв`язок із ним відсутній, а вжитими заходами не вдалося встановити місцезнаходження ОСОБА_5 , що свідчить про те, що він переховується від суду.

Також на думку суду прокурором доведено існування ризику можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, адже кримінальне провадження перебуває на початковій стадії судового розгляду і на даний час перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 може чинити на них незаконний вплив та також схиляти до надання неправдивих показань, або відмови від наданих ними показів, задля уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук суд зазначає наступне.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч.6 ст.193, ч. 2 ст.281 КПК України).

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2022 рокуобвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17 серпня 2020 року, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, розгляд судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення ухвали суду про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом того, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук, є наявність у матеріалах кримінального провадження ухвали про оголошення розшуку особи.

Таким чином, постановлення судом ухвали про оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук, на переконання суду, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук в розумінні вимог ч.6 ст.193 КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд враховує положення ч.4 ст.183 КПК України, відповідно до яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Частиною 6 ст.193КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.4 ст.197КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставічастини шостоїстатті 193цього Кодексустрок діїтакої ухвалине зазначається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню. Разом з тим у зв`язку із оголошенням обвинуваченого у розшук, судове провадження відносно ОСОБА_5 підлягає зупиненню відповідно до ст. 335 КПК України.

Керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 183, 193, 197, 314, 315, 318, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати відноснообвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Узбекистан, уродженця с. Курасув Андижанської області Республіки Узбекистан, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Після затримання обвинуваченого і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 має бути доставлений до суду для вирішення за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020101110000210 від 27 жовтня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України-зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 15 вересня 2023 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1