Рішення № 113512215, 14.09.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №947/6043/22 2-а/760/1304/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 599603 від 07 лютого 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3 400 грн за статтею 183 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що 07 лютого 2022 року інспектором поліції 2 батальйону 8 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Руденком І. А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 599603, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону та є необґрунтованою, з огляду на те, що 07 лютого 2022 року особами, які були одягнені в форму схожу на форму поліції, був зупинений транспортний засіб Skoda Super В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому він знаходився в якості пасажира. На його вимогу до зазначених вище осіб представитись та підтвердити повноваження, вони ніяк не відреагували, зухвало себе поводили, озвучували надумані правопорушення, які вчинила особа, яка керувала автомобілем, а також чинили дії схожі на витребування неправомірної вигоди, що спонукало його звернутись на телефонну лінію «102» та викликати працівників поліції. Таким чином, він не мав умислу на неправдивий виклик працівників поліції, оскільки був переконаний, що стосовно нього та водія вчиняються протиправні дії. Крім того, постанова була складена без врахування його зауважень та встановлення свідків, а в тексті постанови неправильно зазначено час її складання та місце вчинення адміністративного правопорушення. Також, відповідачем не було надано під час розгляду справи та складання постанови жодних належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 лютого 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою цього ж суду від 21 квітня 2022 року замінено неналежного відповідача - інспектора 2 взводу 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП Руденка І. А. на належного відповідача - Департамент патрульної поліції, а також вказану справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 12 вересня 2022 року позивачем надано до суду копію оскаржуваної постанови належної якості.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року вищевказану справу прийнято до провадження головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

11 квітня 2023 року відповідачем подано до суду відзив, в якому він заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що 07 лютого 2022 року о 15-43 год. пасажир автомобіля Skoda Super В, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 здійснив неправдиве повідомлення на лінію 102 та повідомив, що біля цукрового заводу на нього нападало двоє невідомих осіб зі зброєю, проси терміново прибути поліцію. Прибувши на виклик, працівниками поліції було встановлено, що «двоє невідомих осіб зі зброєю» є працівниками поліції, у зв`язку з чим, позивачу було повідомлено суть скоєного адміністративного правопорушення, про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення та роз`яснено його права. Під час розгляду справи жодної письмової заяви чи клопотання від позивача не надходило. Крім того, на відеозаписах вбачається, що працівники патрульної поліції тактовно та ввічливо поводять себе під час спілкування з позивачем. Таким чином, своїми діями гр. ОСОБА_1 підриває ефективність роботи патрульної поліції. Окрім цього, в обґрунтування позову позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, інспектор мав всі законні підстави для розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура її розгляду, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, тому відповідач в задоволенні позову просив відмовити.

16 травня 2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якому останній зазначає, що в оскаржуваній постанові неправильно зазначені його анкетні дані, а саме дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість правильної ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження вказано «Молдова», хоча позивач народився в смт Врадіївка Миколаївської області, що свідчить про те, що постанову складено відносно іншої особи, а не позивача. Крім того, у позивача виник сумнів щодо належності осіб, які зупинили автомобіль до працівників патрульної поліції, оскільки ними не дотримувались норми чинного законодавства під час виконання службових обов`язків. Також, постанову про неправдивий виклик було складено поліцейськими, які були вже на місця, а не тими яких позивач викликав. З огляду на викладене, наполягав на задоволенні позову.

Третя особа пояснень до суду не надала.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 599603 від 07 лютого 2022 року, позивач ОСОБА_1 , 07 лютого 2022 року о 15-43 год., перебуваючи по вул. А. Головатого, 64 в м. Одеса, здійснив завідомо неправдиве повідомлення на лінію «102», викликавши працівників поліції, повідомив, що на нього напали двоє невідомих осіб зі зброєю, хоча вказаний факт не знайшов свого підтвердження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 599603 від 07 лютого 2022 року складена інспектором 2 взводу 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Руденком І. А.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей першої, другої Закону України «Про національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).

Так, стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань , яка тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що здійснив виклик поліції не безпідставно, оскільки в нього були підстави вважати, що дві особи у поліцейській формі в дійсності не є поліцейськими, оскільки не представилися та не надали відповідних службових посвідчень після зупинки транспортного засобу, в якому знаходилися він та водій, а також вчиняли дії схожі на вимагання неправомірної вигоди.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії АПО18 № 599603 від 07 лютого 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Крім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, наданих відповідачем з відеореєстратора поліцейського автомобіля, вбачається лише той факт, що поліцейськими був зупинений автомобіль Skoda Super В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а не факт здійснення адміністративного правопорушення. Водночас, з вказаних відеозаписів неможливо встановити, що інспектори патрульної поліції після зупинки транспортного засобу, дійсно представилися та надали службові посвідчення позивачу, щоб спростувати його сумніви та побоювання, що відносно нього здійснюються протиправні дії особами, які не є поліцейськими, оскільки на відеозаписах відсутній звук.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із повідомлення про напад на нього двох невідомих осіб зі зброєю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейським зазначено лише про те, що вказаний факт на знайшов свого підтвердження, однак не доведено чи була надана позивачем інформація дійсно завідомо неправдивою і чи мав він умисел на здійснення неправдивого виклику поліції.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії АПО18 № 588603 від 07 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АПО18 № 588603 від 07 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3;

третя особа - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Суддя Л. М. Ішуніна