Рішення № 113512101, 18.09.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11214/23

пр. № 2/759/3679/23

18 вересня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Калетнік М.Ю. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є сусідом відповідача, який проживає на один поверх нижче.

З квартири, де проживає відповідач на постійній основі чути гучні звуки, а саме стукіт та крики, що свідчить про те, що ОСОБА_2 порушує правила шумоізоляції, що встановлені рішенням КМР від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва".

Шумовий фон від здійснення діяльності відповідача перевищує встановлені нормативи, з його квартири розноситься шум як зранку о 05:00-06:00 годині, ввечері о 23:00, так і вночі. Звуки є дуже шумними та нерегулярними.

Позивач разом із іншими сусідами неодноразово відвідував квартиру відповідача з проханнями припинити даний шум, на що відповідач відмовляється здійснити комплекс заходів із шумоізоляції, веде себе агресивно, позивач внаслідок шуму в квартирі відчуває стрес та розчарування.

02.05.2023 р. ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві, лейтенантом поліції Савчук І. було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, де було зазначено, що 18.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 плюнув у ОСОБА_2 та нецензурно висловлювався, чим вчинив дрібне хуліганство у громадському місці, передбачене ст. 173 КУпАП.

Дана справа розглядалася Святошинським районним судом м. Києва, де ОСОБА_1 являвся особою, що притягувався до адміністративної відповідальності.

Представником позивача до Святошинського районного суду м. Києва було направлено клопотання про закриття провадження у справі № 759/8247/23 у зв`язку з відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв ніяких протиправних дій відносно Відповідача.

Стверджуємо, що ОСОБА_2 безпідставно звинувачував ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 173 КУпАП щодо нього, в матеріалах справи були відсутні докази, свідки та інші відомості щодо доведеності вини позивача.

Постановою Святошинського районного суду від 30.05.2023 р. провадження у справі № 759/8247/23 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП було вирішено закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В даному випадку поведінка відповідача є цілком незрозумілою та протиправною, а також не відповідала дійсності. Внаслідок неправомірних дій відповідача, якими було завдано моральної шкоди позивачу, це негативно позначилися на його здоров`ї, оскільки він змушений був нервувати та перейматися стосовно цієї справи та звернутися за правовою допомогою, внаслідок чого з вини відповідача він витрачав свої кошти та час.

Таким чином, позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з неправомірною спробою притягнення його до адміністративної відповідальності, тому звернувся з указаним позовом для захисту своїх прав та посить суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.00 коп. та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1073 грн.60 коп.

21.06.2023року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 33).

06.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позовна заява є необгрунтованою, безпідставною, оскільки в діях відповідача відсутні ознаки порушення/приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, відсутні ознаки поширення недостовірної інформації відносно позивача, при цьому позивач не зазначає у позовній заяві жодних обставин та не долучає до позовної заяви жодних доказів завдання останньому моральної шкоди.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що 02.05.2023 р. ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві, лейтенантом поліції Савчук І. було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, де було зазначено, що 18.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 плюнув у ОСОБА_2 та нецензурно висловлювався, чим вчинив дрібне хуліганство у громадському місці, передбачене ст. 173 КУпАП.

Дана справа розглядалася Святошинським районним судом м. Києва, де ОСОБА_1 являвся особою, що притягувався до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду від 30.05.2023 р. провадження у справі № 759/8247/23 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП було вирішено закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Право на повагу людської гідності - це право, що захищає гідність будь-якої особи, забезпечує належне ставлення до неї з боку органів державної влади, інших осіб. Це є одним із видів прав людини, належить до основоположних прав, адже воно є необхідним для нормального існування та розвитку людини, є загальним та є особистим (або громадянським) правом.

Статтею 1 Загальної декларації прав людини закріплено: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За правилами ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а правилами ст. 297 цьго ж Кодексу встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі та ділової репутації.

Згідно ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Статтею 270 ЦК України зазначені види немайнових прав, перелік яких не є вичерпним.

Згідно ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Позивач, звертаючись, за захистом своїх особистих прав, зазначив, що відносно нього, відповідачем поширена образлива, недостовірна інформація, однак у своєму позові він не наводить, яка саме інформація та якого змісту була відносно нього поширена.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, позивачем до свого позову не надано жодного доказу, який би підтверджував зазначені ним у позові обставини, або заперечення щодо неправдивості поширеної відносно нього інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 277 ЦК України, Законом України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.М. Шум