Ухвала суду № 113511812, 06.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37675/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2023 по справі №757/24908/23-к у кримінальному провадженні №42022000000001392 від 12.10.2022, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

25.08.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2023 по справі №757/24908/23-к у кримінальному провадженні №42022000000001392 від 12.10.2022, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що підстави, які слугували для накладення арешту відпали, а відтак наявні підстави з якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.

Представник заявника подав до суду заяву про розгляд клопотання без фіксації технічними засобами, вимоги клопотання просив задовольнити.

Прокурор подав до суду заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами та просив відмовити у задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що на даний час перевіряється причетність власника та володільця майна до кримінального провадження.

Частиною 2 статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 12.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 361 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2022 задоволено клопотання та накладено арешт у кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 12.10.2022 року на майно, яке було вилучено 08.06.2023 року в ході обшуку у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18, за місцем знаходження підприємств (ТОВ «ПРОГРЕС АВТОТРЕЙД КИЇВ» 37570011, ТОВ «АВТОМІСТ-СЕРВІС» НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_5 НОМЕР_2 , ТОВ «АВТОСПРАВА» 39482093, ТОВ «АВТО-АЙЛЕНД» НОМЕР_3 , ТОВ «УКРАВТОТРЕЙД-ГРУПП» НОМЕР_4 , ТОВ «.ВАВІЛОН.» НОМЕР_5 та іншими суб`єктами господарювання), службові особи яких здійснюють діяльність з несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку, а саме: пристрій для виготовлення державних номерних знаків для транспортних засобів «ЕНА-Trans PRINT» HР-210, s/n HD 12027535096017275E002»; пристрій для виготовлення державних номерних знаків для транспортних засобів «ЕНA-PRESS 50-75, № 1006; станок для фарбування державних номерних знаків для транспортних засобів с/н 20257240050016; станок для штампу державних номерних знаків для транспортних засобів с/н PU01200082; таблиці державних номерних знаків в загальній кількості 905 шт.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено та чого не заперечувалось сторонами, ФОП ОСОБА_4 є суб`єктом підприємницької діяльності, яка здійснює надання послуг з виготовлення номерних знаків. Для здійснення цього виду господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 використовує технологічне обладнання, яке орендує у ТОВ «Конкорт», зокрема:

- Гарячештампувальну машину «ЕНА-TRANS PRINT» ,

- Карбувальний прес «ЕНA-PRESS»

Для ведення своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 використовує орендоване приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке знаходиться в одній будівлі з приміщеннями, які займає ТСЦ №8048 МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у заявника ФОП ОСОБА_4 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Наряду з вказаним, під час судового розгляду не встановлено та стороною обвинувачення не доведено причетність ФОП ОСОБА_4 та/або ТОВ «Конкорт» до кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 12.10.2022, належним чином досліджена та підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, разом з тим стороною обвинувачення не доведено, що на даний час актуальна необхідність у забороні користування майном та те, що це зможе завдати шкоди кримінальному провадженню.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника в частині користування спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження у впоєному обсязі, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна в частині користування, а відтак клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Скасувати арешт в частині заборони користування, а саме пристроєм для виготовлення державних номерних знаків для транспортних засобів «ЕНА-Trans PRINT» HР-210, s/n HD 12027535096017275E002»; пристроєм для виготовлення державних номерних знаків для транспортних засобів «ЕНA-PRESS 50-75, № 1006 ; таблиці державних номерних знаків в загальній кількості 400 шт., який був накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва № 757/24908/23-к від 19 червня 2023 року.

В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1