Рішення № 113509068, 28.07.2023, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/590/23

2/368/360/23

Рішення

Іменем України

"28" липня 2023 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

З участю:

Представник позивача - Прохоренко Л.М.

Відповідач - ОСОБА_1

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Кагарлицької міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача, - служба у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Київської області, - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

22.05.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява виконавчого комітету Кагарлицької міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача, - служба у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Київської області, - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Позбавити громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (картка платника податків інд.номер - НОМЕР_1 ) на користь дітей, - аліменти у розмірі 1/4 її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду і до моменту досягнення дітьми повноліття.

3. Позбавити громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Стягнути з відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (картка платника податків інд.номер - НОМЕР_2 ) на користь дітей аліменти у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду і до моменту досягнення дітьми повноліття.

5. Передати неповнолітніх:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , -

- органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради.

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обгроунтовує наступним:

У місті Кагарлик Кагарлицької територіальної громади проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які народили трьох малолітніх дітей.

Дана сім`я протягом тривалого часу перебуває на обліку як сім`я, що опинилася у складних життєвих обставинах. Нею постійно опікувалися працівники міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Кагарлицької міської ради, а тепер, - працівники служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради.

Батьки зловживають спиртними напоями, ніде не працюють.

ОСОБА_1 у 2022 році тричі притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 178, частиною 1 статті 184 (двічі) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Батько проживає окремо від дітей, матеріально їм не допомагає, трьома дітьми опікується мама.

12 травня 2023 року він написав заяву на ім`я начальника служби у справах дітей та сім`ї цро згоду на позбавлення його батьківських прав.

У будинку, де проживають діти, - повна антисанітарія, стіни подерті, одяг розкиданий, вікна заснували павуки.

На зауваження працівників служби, рекомендації прибрати у будинку мати не реагувала та не реагує, тому рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 21.11.2022 року № 562-33, № 563-33 «Про доцільність тимчасового влаштування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків», - дітей влаштовано до ЦСПРД.

Відповідно інформації адміністрації закладу батьки жодного разу до дітей не приїздили, здоров`ям та життям дітей не цікавилися.

Рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 10.01.2023 року № 617-36 «Про влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю патронатного вихователя» влаштовано на термін три місяці на проживання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_6 дитину виведено із сім`ї патронатного вихователя (рішення виконавчого комітету від 03.04.2023 року № 691-40), а наказом служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради від 04.04.2023 року № 15 влаштували дитину у сім`ю бабусі.

Підтвердженням невиконання матір`ю батьківських обов`язків, загрози здоров`ю дитини є інформація Благодійної організації «Київське обласне відділення» Благодійний фонд «СОС Дитяче Містечко» про психологічне заключення на ОСОБА_2 , яка перебуває в родині патронатного вихователя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де вказувалося на можливість сексуального насильства у сім`ї над дітьми.

06.04.2023 року на адресу служби у справах дітей та сім`ї надійшло повідомлення від Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» про факти сексуального (домашнього) насильства щодо ОСОБА_3 та інших членів родини.

Дані листи для з`ясування обставин направлені до відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.

Батько, - ОСОБА_5 перебуває на обліку у наркологічному кабінеті з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 слухалося на засідання комісії з питань захисту прав дитини Кагарлицької міської ради 26 квітня 2023 року (протокол № 6).

Батьки на засідання не з`явилися.

На засіданні виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 01.05.2023 року № 713-41 прийняте рішення про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України мати, батько зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання і т.п. Усе це розцінюється як ухилення батьків від виховання дитини.

Згідно ч. 3 ст.166 Сімейного Кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Також суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні банку.

Відповідно до ч. 3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або матері або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі, аліменти відповідачі не платять, є працездатними особами, а тому з них необхідно стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини від усього доходу (заробітку).

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 164, 165, 166, 167 Сімейного кодексу України, ст. ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дітей, - представник позивача просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині заяви.

22.05.2023 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної цивільної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

23.05.2023 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 01.06.2023 року.

01.06.2023 року слухання справи було відкладено на 12 год. 00 хв. 27.06.2023 року в зв`язку з неявкою відповідачів.

27.06.2023 року справа знята з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, призначено наступне підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 28.07.2023 року.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 28.07.2023 року, представник позивача, - виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області, - Прохоренко Л.М. позовні вимги підтримала та просила їх задовольнити, обгрунтовувала свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені в прохальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.07.2023 року, представник третьої особи на стороні позивача, - служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Київської області, - не з`явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява третьої особи, в якій третя особа просить суд слухати справу без участі її представника, позов підтримує в повному обсязі.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 28.07.2023 року, відповідач ОСОБА_1 позов визнала, їй судом роз`яснено процесуальні наслідки визнання позову, які їй зрозумілі.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.07.2023 року, відповідач ОСОБА_5 не з`явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява - клопотання відповідача ОСОБА_5 , в якому відповідач ОСОБА_5 просить суд слухати справу без його участі, позов визнає, процесуальні наслідки визнання позову йому зрозумілі.

Визнання позову відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши представника позивача, який позов підтримав, вислухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, - приходить до висновку щодо задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як вбачається з матеріалів справи, - відповідачі по справі, - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживають в м. Кагарлик Київської області.

Відповідно, враховуючи місце реєстрації відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та положення ч. 1 ст. 27, ч. 9 ст. 28 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції, - так як в даному випадку має місце правило загальної підсудності.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Спір в даній справі виник в зв`язку з порушенням відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 особистого немайнового прав малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині обов`язку відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо виховання дітей, та порушення відповідачами обов`язку утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Спір в даному випадку виник за наступних обставин.

У місті Кагарлик Кагарлицької територіальної громади проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які народили трьох спільних дітей, які станом на час розгляду справи є малолітніми.

Дана сім`я протягом тривалого часу перебуває на обліку як сім`я, що опинилася у складних життєвих обставинах.

Вказаною сім`єю постійно опікувалися працівники міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Кагарлицької міської ради, а тепер, - працівники служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради.

Батьки малолітніх дітей (відповідачі по справі, - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) зловживають спиртними напоями, ніде не працюють.

Відповідачка ОСОБА_1 у 2022 році тричі притягувалася до адміністративної відповідальності, - за частиною 1 статті 178, частиною 1 статті 184 (двічі) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Батько малолітніх дітей, - ОСОБА_5 , - відповідач по даній справі, - проживає окремо від дітей, матеріально їм не допомагає, участі в утриманні та вихованні малолітніх дітей не приймає (самоусунувся від виконання батьківських обов`язків), при цьому малолітні діти проживають спільно з матір`ю, - відповідачкою ОСОБА_1 .

12 травня 2023 року відповідач по справі, - ОСОБА_5 написав заяву на ім`я начальника служби у справах дітей та сім`ї цро згоду на позбавлення його батьківських прав, та, не з`явившись до суду на слухання даної справи, - написав письмову заяву - клопотання, в якій визнає позов.

Щодо обставин, в яких проживають діти, то судовому засіданні з належних та допустимих доказів встановлені наступні умови проживання малолітніх дітей:

- у будинку, де проживають діти, - повна антисанітарія, стіни подерті, одяг розкиданий, вікна заснували павуки.

На зауваження працівників служби, рекомендації прибрати у будинку мати (відповідачка по даній справі, - ОСОБА_1 ) не реагувала та не реагує, тому рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 21.11.2022 року № 562-33, № 563-33 «Про доцільність тимчасового влаштування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків», - дітей влаштовано до ЦСПРД.

Відповідно інформації адміністрації закладу батьки жодного разу до дітей не приїздили, здоров`ям та життям дітей не цікавилися.

Рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 10.01.2023 року № 617-36 «Про влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю патронатного вихователя» влаштовано на термін три місяці на проживання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_6 дитину виведено із сім`ї патронатного вихователя (рішення виконавчого комітету від 03.04.2023 року № 691-40), а наказом служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради від 04.04.2023 року № 15 влаштували дитину у сім`ю бабусі.

Підтвердженням невиконання матір`ю, - відповідачкою ОСОБА_1 батьківських обов`язків, загрози здоров`ю дитини є інформація Благодійної організації «Київське обласне відділення» Благодійний фонд «СОС Дитяче Містечко» про психологічне заключення на ОСОБА_2 , яка перебуває в родині патронатного вихователя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де вказувалося на можливість сексуального насильства у сім`ї над дітьми.

06.04.2023 року на адресу служби у справах дітей та сім`ї надійшло повідомлення від Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» про факти сексуального (домашнього) насильства щодо ОСОБА_3 та інших членів родини.

Дані листи для з`ясування обставин направлені до відділення поліції № 1 (м. Кагарлик) Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.

Батько малолітніх дітей, - ОСОБА_5 , - відповідач по справі, - перебуває на обліку у наркологічному кабінеті з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 слухалося на засідання комісії з питань захисту прав дитини Кагарлицької міської ради 26 квітня 2023 року (протокол № 6).

Батьки на засідання не з`явилися.

На засіданні виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 01.05.2023 року № 713-41 прийняте рішення про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.

Висновок: виходячи із вищесказаного та враховуючи інтереси малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - орган опіки та піклування Кагарлицької міської ради Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх дітей.

Отже, як встановлено в судовому засіданні вищевказана сім`я, в якій знаходилися дітит (хоча поняття сім`я в розумінні положень СК України до даної сім`ї, на думку суду, -застосувати не можливо), перебуває у складних життєвих обставинах через антисоціальний стан в сім`ї, (зловживання матір`ю та батьком малолітніх дітей алкогольними напоями, антисанітарія в будинку), що потягнуло за собою незадовільні матеріально - побутові умови, які, на думку позивача, та, відповідно, суду, - після дослідження всих обставин справи, створюють загрозу життю та здоров`юмалолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яких народили, ( а не виховують, не піклуються, не забезпечують) відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Факти, які встановлені в судовому засіданні, на думку суду свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повністю самоусунулися від виконання батьківських обов`язків у відношенні малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що суд при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав керувався, окрім норм СК України, іншими галузевими нормами права, так було враховано положення ППВСУ № 16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» де, зокрема, зазначено, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дитини та умов її нормального виховання.

Отже, судом встановлено наступне.

По місцю проживання, зокрема, в побуті, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 характеризуються негативно.

Враховуючи вищевказане, позивачем по справі на підставі ст. 5 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» подано дану позовну заяву.

Так, згідно ст. 5 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини - сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Отже, як видно з вищевикладеного, відповідачі по справі, - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не виконують свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дітей, передбачені законом та моральними засадами суспільства, вони фактично самоусунулися від будь-якого спілкування з дітьми, усунулися від їх виховання і утримання.

Суд приходить до висновку щодо того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 свідомо нехтують своїми обов`язками щодо виховання та забезпечення дитини.

Згідно з ст. ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Окрім того, - судом встановлено той факт, що фактично вихованням малолітніх дітей займаються працівники спеціалізованого дитячого державного закладу.

Отже, враховуючи те, що, як встановлено судом в судовому засіданні, відповідачі по справі, - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 жодним чином не були позбавлена інформації стосовно місця перебування дітей, а з боку відповідальних працівників позивача та будинків дитячого типу ніколи не створювалися перешкоди пвідповідачам у спілкуванні дітей з ними.

Обставини справи на думку суду, - свідчать про фактичну об`єктивну можливість, проте, вольове небажання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виконувати відносно дітей батьківські обов`язки, покладені на них законом, та усталеними нормами моралі суспільства, що свідчить про усталене суб`єктивне негативне ставлення відповідачів до поняття сім`ї, направлене на ухилення від своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Не приймаючи участі в вихованні дитини, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 також не надають будь - якої добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей, діти перебувають на повному вихованні та повному утриманні спеціалізованого дитячого закладу, тобто, - держави.

Вищевикладене свідчить виключно про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в порушення норм Конституції України, норм ЦК України, СК України, норм міжнародного права, самоусунулися від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно, відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, без поважних причин не беруть участі в утриманні дітей, не виявляють материнської та батьківської уваги та турботи про дітей, та свідчить, на думку суду, - про добровільну відмову відповідачів від своїх дітей.

Згідно ч. 3 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

В сенсі ч. 3 ст. 155 СК України відмовою батьків від дитини вважається відмова від батьківських прав та обов`язків.

Отже, зглядаючись на правову природу ч. 3 ст. 155 СК України суд вважає, що, зглядаючись на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 фактично відмовилися від своїх дітей, та ухиляються від своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

У відповідності з ч. 4 ст.155 СК України ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Отже, частина четверта статті 155 встановлює норму щодо позбавлення батьківських прав або відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав через ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків.

Зглядаючись на вищевказані норми права, слід зазначити, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є правопорушенням. Вид та форма відповідальності, до якої можуть бути притягнуті батьки у зв`язку з ухиленням їх від виконання своїх обов`язків залежать від складу правопорушення та характеру обов`язку, від виконання якого батьки ухиляються. Так, вони можуть бути притягнені до адміністративної, кримінальної цивільно-правової та сімейно-правової відповідальності.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батько (мати) може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Факт ухилення матері та батька дітей, відповідача по даній справі, - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, - підтверджується вищевказаними доказами по справі, (поясненнями учасників процесу, представника позивача, та письмовими доказами), та, зокрема висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів у відношенні їх малолітніх дітей.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено доказами, які наведено вище судом.

Відповідно, встановлені судом обставини є підставою для позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 батьківських прав стосовно їхніх дітей, - ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України:

- при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування;

- орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування, так як, такий висновок, на думку суду, - є достатньо обґрунтованим, та не суперечить інтересам дитини, а, навпаки, направлений на покращення умов для виховання та життя дітей, їх виховання, адаптації до умов проживання в суспільстві, повноцінного фізичного та морального розвитку дітей.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку де самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до остаточного висновку, що відповідачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 ухиляються від обов`язку щодо виховання своїх дітей - ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовилися від своїх дітей, то, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, відповідачі, на думку суду, - повинні бути позбавлені батьківських прав в судовому порядку, - шляхом винесення судового рішення.

Обгрунтування судом рішення в частині стягнення аліментів.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, відповідно, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , навіть при позбавленні їх батьківських прав у відношенні малолітніх дітей, - не позбавляються від обов`язку сплати аліментів на своіх дітей, - до досягнення дітьми 18 - ти річного віку.

Норми матеріального права, зокрема, норми СК України, які були застосовані судом при вирішенні спору щодо стягнення аліментів на дитину:

Так, згідно з ст.. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд наголошує на тій обставині, що обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789 - ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Що стосується виду стягуваних аліментів, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Так, в даному випадку позивач, - виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування, - в прохальній частині позовної заяви бажає стягувати аліменти з відповідачів в частці від їх доходу, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 181 СК України, а тому перепон для застосування такого виду стягнення аліментів, як у виді в частці від доходу, - немає, так як дана норма матеріального права носить альтернативний характер, - моливість вибору декількох варіантів вирішення спору, причому, вибір варіанту залежить від волі особи, яка просить застосувати таку норму сімейного права, - від волі позивача, - в даному випадку, - виконавчого кмітету Кагарлицької міської ради Київської області, як органу опіки та піклування.

Що стосується розміру аліментів, яку необхідно стягувати з відповідача, то згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, з урахуванням обставин, які судом зазначено нижче, а тому розмір, на якому наполягає позивач, - судом визнається обгрунтованим.

При визначенні розміру аліментів, які необхідно стягувати з відповідачів судом було враховано наступні фактичні обставини справи, та обставини, які зазначені в ст. 182 СК України.

Отже, що стосується розміру стягуваних аліментів, то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 182 СК України:

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законодавством на підставі Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, пі час якого нараховуючться аліменти.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто, в даному випадку слід стягувати аліменти з 22.05.2023 року.

Окрім того, суд приходить до висновку щодо допуску до негайного виконання даного судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за адин місяць.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 164, 165, 166, 167, 180, 181, 191, 243, 244, 247 СК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов виконавчого комітету Кагарлицької міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача, - служба у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Київської області, - про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (картка платника податків інд.номер - НОМЕР_1 ) на користь дітей, - аліменти у розмірі 1/4 її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду - з 22.05.2023 року, і до моменту досягнення дітьми повноліття.

Позбавити громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (картка платника податків інд.номер - НОМЕР_2 ) на користь дітей аліменти у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду - з 22.05.2023 року і до моменту досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, - допустити до негайного виконання.

Передати малолітніх:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , -

- органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Кагарлицької міської ради Київської області, - як дітей, позбавлених батьківського піклування, - для вирішення питання про їх подальше влаштування.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Закаблук