Постанова № 11350385, 10.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р. Справа № 2-а-12027/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Садовій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Каланчацького району Херсонської області в інтересах Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області

до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю представників:

прокуратури Пуляєв І.В.

позивача Максимова А.В.

відповідачів не зявились

про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб,

встановив:

Згідно уточнених позовних вимог, прокурор Каланчацького району Херсонської області в інтересах Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області просить стягнути з батьків неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 689,23 грн., яка виникла внаслідок несплати даного податку внаслідок отримання неповнолітнім ОСОБА_6 в дар 1/3 частину будинку АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування від 18.10.2007р. з гр.. ОСОБА_7, посвідченого державним нотаріусом Каланчацької державної нотаріальної контори Омельчук І.В. за реєстровим №3853.

В судовому засіданні представники прокуратури та ДПІ уточнені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідачі заперечень по суті позову не надали, в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників прокуратури, ДПІ, перевіривши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволеною на підставі наступного.

Відповідно до договору дарування від 18.10.2007р., посвідченого державним нотаріусом Каланчацької державної нотаріальної контори Омельчук І.В. за реєстровим №3853, ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 прийняли в дар в рівних частках по 1/3 частці кожен належний дарувальнику будинок АДРЕСА_1. Інвентаризаційна оцінка вказаного будинку складає 47354 грн..

Таким чином, вартість отриманого неповнолітнім ОСОБА_1 в дар нерухомого майна складає 15784,67 грн., що дорівнює 1/3 від інвентаризаційної оцінки вказаного будинку.

Згідно декларації ОСОБА_1 про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року, останнім згідно договору дарування отриманий доходів в сумі 15784,67 грн., сума прибуткового податку з якого складає 789,24 грн..

01.07.08р. ОСОБА_1 сплатив вказаного податку на суму 100 грн., у звязку з чим розмір заборгованості останнього по прибутковому податку складає 689, 23 грн., які на час розгляду справи не сплачені.

Статтями 67 та 68 Конституції України (далі - Конституція) встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 24 Конституції всі громадяни є рівними перед законом і не може бути привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками статі, походження, майнового стану, віку, раси тощо.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється прийнятим 22.05.2003 р. Верховною Радою України Законом України N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону N 889 платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні і отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону N 889 дохід платника податку - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно із статтею 14 Закону N 889, яка регулює оподаткування доходів, отриманих платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування), кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом. відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (пункт 13.4 статті 13).

Відповідно до ст..13 Закону N 889, яка регулює оподаткування доходів, одержаних у вигляді об'єктів спадщини, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (пункт 13.4 статті 13).

Пільг щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - спадкоємцем внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, Законом N 889 не передбачено.

Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється із сплатою податку або його скасуванням, а також у разі смерті платника (пункт 4 статті 9 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування").

Згідно з підпунктом 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 Закону N 889 будь-які доходи, одержані спадкоємцями, які не мають ступеня споріднення з спадкодавцем, підлягали оподаткуванню за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, а саме - 5 % (підпункт 7.2 статті 7 Закону N 889) на підставі поданої платником податку - спадкоємцем річної податкової декларації.

Відповідно до підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону N 889 для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи - платника податку вважаються її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Всі інші особи вважаються такими, що не є членами сім'ї платника.

Звільнення від обов'язку подання декларації неповнолітніх дітей незалежно від видів та сум отриманих ними доходів, яке передбаченого пунктом 18.4 статті 18 Закону N 889, стосується тільки тих неповнолітніх, які перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років (пункт 2 статті 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. N 2947-III (далі - Сімейний кодекс)).

Отже, неповнолітні, які не перебувають на повному утриманні інших осіб, від обов'язку подання річних податкових декларацій не звільнені.

При цьому згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. N 3 "інші особи" - це особи, в сім'ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Таким чином, ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, не є дитиною дарувальника ОСОБА_7, і не звільнений від обов'язку подання декларації згідно пункту 18.4 статті 18 Закону N 889.

Враховуючи норми законодавства, зокрема, Конституції, Сімейного кодексу, стосовно того, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття та управляти належним малолітній дитині майном в її інтересах, без спеціального на те повноваження, а також на підставі пункту 1 статті 242 Цивільного кодексу України, відповідно до якого батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, подати річну декларацію за неповнолітню та малолітню дитину і забезпечити сплату податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону N 889 мають батьки.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб неповнолітнього ОСОБА_1 в сумі 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 23 коп.. на користь місцевого бюджету Олександрівської сільської ради (р/р 33212846700189, МФО 852010 УДК м.Херсон, код 24103802).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 вересня 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.6.4