Постанова № 11349732, 17.09.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7092/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Одеської залізниці до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення від 03.06.2010р. №1114-17/01072065

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця (надалі по тексту Позивач) звернулась до суду з позовом до Кіровоградського обласного центру зайнятості (надалі по тексту Відповідач) про скасування рішення від 03.06.2010р. №1114-17/01072065.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що Відповідачем помилково зроблено висновок щодо того, що працівник Позивача, який має іноземне громадянство та був прийнятий на роботу 18.05.1998р. повинен був мати спеціальний дозвіл на працю, оскільки на той час така вимога не була передбачена чинним законодавством.

Представник відповідача до суду не зявився надавши письмові заперечення на адміністративний позов та клопотання про розгляд справи у його відсутності. В свої письмових запереченнях Відповідач зазначив, що доводи Позивача є не обґрунтованими, оскільки відповідно до Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянином дозволів на працевлаштування в Україні, кожен іноземець, який має намір та бажання працевлаштуватись на території України має отримати на це дозвіл. Оскільки в ході перевірки було встановлено, що Позивач прийняв на роботу іноземного громадянина без спеціального дозволу, до Позивача було застосовані штраф.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

17.05.2010р. Відповідачем по результатам перевірки складено акт контрольного заходу №112 (а.с.8-9). Даним актом було встановлено, що Позивачем використовувалась на умовах договору праця громадянина республіки Білорусь у якого не було належним чином оформленого дозволу, наявність якого передбачено ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

03.06.2010р. Відповідачем у звязку з встановленим порушенням було прийнято оскаржуване рішення №1114-17/01072065 (а.с.10), яким до Позивача застосовано штраф у сумі 17680 грн. Крім того, у звязку з допущенням помилки в прізвищі іноземного громадянина при прийнятті оскаржуваного рішення, Відповідач 13.07.2010р. прийняв зміни до цього рішення з виправленням описки (а.с.25), яке своєчасно було направлене Позивачу.

Судом встановлено, що наказом від 18.05.1998р. №41 (а.с.12) ОСОБА_1 був прийнятий Позивачем на роботу до Помічнянської дистанційної сигналізації та звязку Одеської залізниці на посаду водія. Проти даного факту представник позивача не заперечував.

Відповідно до Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянином дозволів на працевлаштування в Україні, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.07.1993р. за №85, зазначено, що підприємства можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявністю у них дозволів на працевлаштування. Таким чином, посилання представника позивача на відсутність на час прийняття на роботу іноземного громадянина законодавчого регулювання зазначеного питання є помилковим та не приймається судом.

Посилання представника позивача на те, що направлення на роботу, видане громадянину Республіки Білорусь надає йому право працювати на території України, судом не приймається у звязку з тим, що воно видане пізніше ніж зазначений громадянин був прийнятий на роботу Позивачем. Суд приходить до висновку, що направлення на роботу є лише рекомендацією на працевлаштування, як фахівця, але жодним чином не надає право на не оформлення спеціального дозволу на працевлаштування іноземних громадян на території України.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», Роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У звязку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що рішення Відповідача є законним та таким, що прийнято на підставі встановлених фактів в ході перевірки Позивача, а тому скасуванню та визнанню протиправним не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеської залізниці до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення від 03.06.2010р. №1114-17/01072065 залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя С.О. Cтефанов

17 вересня 2010 року