Рішення № 113494793, 13.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року Київ№ 320/14523/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Реконструкція нежитлового приміщення №1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 » 27.05.2021 №КВ 051210524470;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція нежитлового приміщення №1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 » від 01.07.2021 №КВ101210701752, замовник будівництва ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.05.2021 Департамент зареєстрував замовникові будівництва ОСОБА_2 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 27.05.2021 № КВ 051210524470 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, за класом наслідків (Відповідності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 01.07.2021 №КВ101210701752 на об`єкт «Реконструкція нежитлового приміщення №1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу на АДРЕСА_1 ».

31.08.2021, під час виїзду на місце посадової особи Департаменту, з метою проведення перевірки за названою адресою, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, суб`єкти містобудування були відсутні, що унеможливило проведення перевірки. На запрошення прибути до Департаменту, з документами необхідними для проведення позапланової перевірки замовник будівництва ОСОБА_2 або її уповноважені особи не прибули, документи не надали.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.08.2021, номер інформаційної довідки 272568047, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 1 на АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м., на підставі, зокрема договору купівлі продажу квартири, серія та номер: 1801, виданий 04.11.2019, видавник: Сохнич К.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Згідно Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме щодо реконструкції квартири в нежитлове приміщення 1, на АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв., тобто така реконструкція потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Позивач зазначає, що не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта реконструкції квартири в нежитлове приміщення за названою адресою.

Вказаний об`єкт будівництва не підлягає реконструкції, оскільки не приймався в експлуатацію в установленому законодавством порядку загальною площею 97 кв. м.

Крім того, реконструкція об`єкта будівництва зі зміною його функціонального призначення потребує отримання вихідних даних, зокрема, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Оскільки, відповідач не виконувала у відповідності до законодавства реконструкцію квартири в нежитлове приміщення 1 на АДРЕСА_1 загальною площею 97 кв.м., вона не може бути замовником його подальшої реконструкції та, відповідно, не може затверджувати проектну документацію.

При цьому позивач вказує на порушення відповідачем вимог законодавства при розробці проектної документації з реконструкції нежитлових приміщень та недостовірність даних про їх площу, вважає об`єкт реконструкції відповідача самочинним будівництвом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти задоволення позову з огляду на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог. Зазначила, що згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 06.11.2018 №289, реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення відноситься до переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, про що було зазначено у проектній документації.

Крім того, зазначила, що з висновку щодо технічної можливості експлуатації об`єкта нерухомого майна, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , 07.11.2019 №1037/11 вбачається, що у власності відповідача на підставі договору купівлі продажу квартири від 04.11.2019 №1801 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К.М., знаходиться нежитлове приміщення №1 загальною площею 97.5 кв.м. Вказаним документом засвідчено, що у зв`язку з проведеними технічними роботами щодо поліпшення умов використання, а також роботами з переобладнання квартири, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні, несучі конструкції та інженерні системи загального користування, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», а також рішення власника об`єкта нерухомого майна щодо переведення квартири у нежитлове приміщення №1, що на думку відповідача свідчить про відсутність перешкод щодо такого переведення. Окрім того, названим висновком повідомлено, що загальна площа вищезазначеного об`єкту нерухомості змінена за рахунок поточного ремонту та уточнення площі в результаті перемірів і становить 97,5 кв.м, що на підставі «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 не є самочинним будівництвом.

Разом з тим, відповідач зазначає, що факт того, що належний їй об`єкт мав площу саме 97,5 кв.м., підтверджується технічним паспортом виготовленим 07.11.2019. У ході проведеної реконструкції та уточнених вимірів площа приміщення становить 97 кв. м., що підтверджується технічним паспортом від 01.06.2021. З огляду на, що на думку відповідача, відсутні підстави з боку відповідача, що ним було внесено неправдиві дані щодо площі об`єкта чи що площа об`єкта була змінена незаконним шляхом.

Відповідач звернула увагу суду, що реконструкція приміщення була здійснена в рамках чинного законодавства та з метою його приведення у відповідність до норм, що регулюють доступність будівель для мало мобільних груп населення.

Оскільки, входи в будинок повинні бути обладнані пандусом або іншим пристроєм згідно з ДБН В.2.2-40, що забезпечує можливість підйому особи з інвалідністю на рівень входу до будинку, 1-го поверху або ліфтового холу (ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ. Основні положення).

Також відповідач зазначає, що позивачем порушено порядок проведення та фіксації позапланової перевірки, оскільки перевірки у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. Тобто, не може визнаватися законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно будівельного контролю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.05.2021 (вх.№073/09/01-В-2105/5) до Департаменту подано замовником будівництва ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 (в літері А) з поліпшення конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 ».

Перевіривши повноту даних та за відсутності блокуючих критеріїв, передбачених експериментальним проектом, посадовою особою Департаменту 27.05.2021 внесено запис до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 (в літері А) з поліпшення конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 051210524470.

Замовником будівництва ОСОБА_2 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 21.05.2021 № КВ 051210524470 наведено дані, зокрема, проектна документація, розроблена ТОВ «Конструкторське бюро «ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ» під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_4 та затверджена замовником ОСОБА_2 .

Відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_4 . Генеральним підрядником визначено Воскресенську Н.М.

До Департаменту 16.06.2021 надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_2 , декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 ».

Перевіривши повноту даних та за відсутності блокуючих критеріїв посадовою особою Департаменту 01.07.2021 внесено запис до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 » та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ 101210701752.

Замовником будівництва ОСОБА_2 у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 16.06.2021 № КВ 101210329315 наведено дані, зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ «Конструкторське бюро «ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ» під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_5 , замовником ОСОБА_2 , відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_5 , технічну інвентаризацію проектна проведено ОСОБА_6 , відповідно до технічного паспорта від 01.06.2021 №3647к, генеральним підрядником визначена - ОСОБА_2 , загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 97,0 кв. м. Документ на земельну ділянку відсутній, оскільки реконструкція об`єктів будівництва проводиться без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

Позивачем у зв`язку необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті «Реконструкція нежитлового приміщення з № 1 (в літері А) з поліпшенням конструкції існуючого пандусу по АДРЕСА_1 ».

Позивачем під час виїзду на місце 31.08.2021 з метою проведення перевірки, було встановлено, що доступ до об`єкта будівництва був обмежений, суб`єкти містобудування на об`єкті будівництва були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

Позивачем листом від 03.09.2021 № 075-7746 запропоновано відповідачу та ТОВ «Конструкторське бюро «ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ» з`явитися до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами, однак відповідач не з`явилася, документів не надала.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.08.2021, номер інформаційної довідки 272568047, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 1 на АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м., на підставі, зокрема договору купівлі продажу квартири, серія та номер:1801, виданий 04.11.2019, видавник: Сохнич К.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Згідно Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме щодо реконструкції квартири в нежитлове приміщення 1, на АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв., тобто така реконструкція потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта реконструкції квартири в нежитлове приміщення за цією адресою.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконувала у відповідності до законодавства реконструкцію квартири в нежитлове приміщення 1 на АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м, тому вона не може бути замовником його подальшої реконструкції та, відповідно не може затверджувати проектну документацію, звернувся до судуіз даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VI), а правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі Закон №687-XIV).

Відповідно до вимог ст.1 Закону №687-XIV архітектурна діяльність визначається як діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Згідно вимог ст.7 Закону №687-XIV проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

За правилом, закріпленим у ч. 6 ст. 31 Закону№3038-VI та ч.3 ст.7 Закону №687-XIV, проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (далі наказ Мінрегіонбуду №45) п.18 встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до вимог пп.3.2 п.3 Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3:2014 поняття «реконструкція» визначено складовою поняття «будівництво», а пп.3.21 цього пункту встановлено, що «реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)».

Проект реконструкції нежитлового приміщення №1 (в літера А) на вул. Воскресенська, будинок 18, у Дніпровському районі м. Києва на замовлення відповідача від 19.05.2021 розроблено головним інженером проекту ОСОБА_4 , який має необхідний кваліфікаційний сертифікат серії АР №012121.

Даний проект 27.05.2021 зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності за №073/09/01-В-2105/5.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). За ч.2 ст.34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Крім цього, ч.4 ст.34 Закону №3038-VI визначає, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. За ч. 2 цієї статті отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Дане повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті реконструкції 27.05.2021 зареєстровано за № КВ051210524470.

Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт передбачені вимоги як до повідомлення про початок виконання таких робіт, так і до декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) у відповідних додатках: додаток 21 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (бланк повідомлення про початок виконання будівельних робіт) та додаток 3 до цього Порядку в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 (бланк декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1)) - передбачають зазначення площі об`єкта відповідно до проєктної документації.

Подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації здійснювалися у відповідності з вимогами ст.ст.34, 36 та 39 Закону №3038-VI, а також Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747).

При цьому, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації згідно вимог ч.4 ст.39 Закону №3038-VI здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів. Таким чином, вчинення реєстраційних дій щодо зазначених документів здійснено позивачем після перевірки достовірності та повноти наданих відомостей замовником будівництва.

Позивачем додано до позовної заяви Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про те, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , станом на момент реєстрації 11.10.2019, загальною площею 97 кв.м. належить ОСОБА_2 .

Відповідно до наданого відповідачем висновку щодо технічної можливості експлуатації об`єкта нерухомого майна №1037/11 від 07.11.2019, виданого власнику ОСОБА_2 про те, що на підставі договору купівлі продажу квартири від 04.11.2019 №1801, посвідченого приватним нотаріус ом Київського міського нотаріального округу Сохнич К.М., квартира, а фактично нежитлове приміщення №1 загальною площею 97,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з проведеними технічними роботами щодо поліпшення умов використання, а також роботами з переобладнання квартири, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні, несучі конструкції та інженерні системи загального користування, враховуючи вимоги КМУ від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», а також рішення власника об`єкта нерухомого майна щодо переведення квартири у нежитлове приміщення №1, можливо зробити висновок про відсутність щодо такого переведення. Окрім того, повідомлено, що загальна площа вищезазначеного об`єкту нерухомості змінена за рахунок поточного ремонту та уточнення площі в результаті перемірів і становить 97,55 кв.м. на підставі «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 не є самочинним будівництвом.

Разом з тим, відповідно до наданого відповідачем технічного паспорту на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 від 01.06.2021 загальна площа приміщення складає 97,0 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа нежитлового приміщення складає 97 кв.м.

Відповідно до затвердженої проектної документації площа нежитлового приміщення об`єкта реконструкції становить 97,5 кв.м., саме така площа і була вказана відповідачем у декларації про готовність об`єкта до його експлуатації.

Тобто, зміни у технічну документацію, щодо загальної площі нежитлового приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_1 , були внесені після подання відповідачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та після внесення в Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідних даних.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (ч. 5 ст. 39 Закону №3038-VI).

Згідно вимог ч. 9 ст. 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

Право власності відповідача на об`єкт нерухомості нежитлове приміщення №1 по АДРЕСА_2 оформлено 04.11.2019, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.07.2021, зміни в загальну площу приміщення, внесені на підставі технічного паспорту виготовленого 01.06.2021.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта реконструкції до експлуатації з 01.06.2021 вичерпали свою дію оформленням права власності на об`єкт реконструкції внаслідок його узаконення.

Згідно вимог ст.41 Закону №3038-VI та пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012 р. за № 1116/21428 (далі наказ Мінрегіонбуду №240) додаток №1. Цим же наказом Мінрегіонбуду №240 затверджені форми інших обов`язкових документів у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, включаючи форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу додаток 9 та форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил додаток 3.

Відповідно до вимог Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки. Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. Разом з тим, позивач обов`язково передбаченого акту за результатами проведення ним позапланової перевірки не склав. Належних і допустимих доказів фіксації результатів проведення позапланової перевірки (протоколів, актів, приписів) до суду не надав.

Суд бере до уваги, що у постанові від 24.12.2019 у справі №822/716/16 Верховний Суд дійшов висновку, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Вказаний правовий висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16). На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №822/714/16.

Законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру призначення і проведення позапланової перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю та порядок оформлення її результатів. При цьому, неухильне виконання вказаної процедури контролюючими органами є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, інтересів яких стосуються результати її проведення. В свою чергу, порушення процедури призначення та проведення перевірки призводить до відсутності її правових наслідків. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №826/2076/15.

Такий висновок підтверджується висновками Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у рішенні від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначено, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 року у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 року у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) вказано, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 року у справі №826/7847/17, де зазначено, що нормами Закону №3038 та Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Судом встановлено, що позапланова перевірка була призначена відповідно до наказу №945 від 28.08.2021 та направлення про проведення планового (позапланового) заходу №б/н від 31.08.2021, проте акт за результатами позапланової перевірки уповноваженими особами позивача не складався.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17.

Суд звертає увагу, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок та оформлення її результатів є належними та допустимими доказами наявності порушень з боку суб`єкта містобудування, у тому числі й здійснення самочинного будівництва.

Своєю чергою недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 щодо оформлення результатів перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проектної документації, достовірність інформації в деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.

Суд не ототожнює за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За сталою судовою практикою такої інформації достатньо для певних рішень органу контролю лише у випадках очевидних порушень, у тому числі (…), встановлених фактів іншими органами контролю.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що дії позивача з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону №3038-VI, Порядку №553, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. За ч. 2 цієї статті - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, фото фіксація від 31.08.2021, додана позивачем до позовної заяви, здійснена з порушенням вимог законодавства та не може бути допустимим і достовірним доказом у цій справі.

Суд акцентує увагу, що пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 №6 зазначається, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №640/10134/19 зазначив, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, ст. 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому недостовірні дані мають відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Верховний Суд зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного.

Таким чином, суд вважає неможливим віднесення об`єкта реконструкції відповідача до самочинного будівництва.

Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1986/18 від 12.06.2019, а саме: зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

Також, 03.02.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 814/944/18 досліджуючи питання щодо наслідків скасування декларації про готовність до експлуатації вже після реєстрації права власності, визначив наступну правову позицію. Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16, від 07.11.2019 у справі № 916/2825/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі №826/9967/18.

Суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини у справі «Беслер проти Італії» у рішенні від 05.01.2000, де зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» ЄСПЛ наголошено, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами, воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

У рішенні ЄСПЛ «Єтретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24.06.2003 зазначено: «особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що ними під час виконання своїх повноважень допущено помилки».

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях від 23.09.1982 по справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», та від 01.06.2006 по справі «Федоренко проти України», ЄСПЛ наголошено на необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами публічними та приватними шляхом забезпечення пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. За ч. 4 цієї статті забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно надати відповіді на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що відповідачем доведено обґрунтованість зміни загальної площі об`єкта реконструкції та правомірність проведення будівельних робіт, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.