Рішення № 11348583, 25.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2010 р.Справа № 16/78-10-2209 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гігін О.В. за довіреністю № 01/010410-с від 01.04.2010р., Тузов С.М. за довіреністю № 31-12/09-ю від 31.12.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКАНТ” до товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна група” про стягнення 88400,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІКАНТ” (далі по тексту ТОВ „ВІКАНТ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна група” (далі по тексту ТОВ „Південна будівельна група”) основного боргу за договором поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. у сумі 69546,30 грн., пені у розмірі 12529,77 грн., 3% річних в сумі 1177,52 грн. та витрат від інфляції у сумі 5146,43 грн., а всього 88400,02 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Південна будівельна група” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „ВІКАНТ” товару.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „ВІКАНТ” (Постачальник) та ТОВ „Південна будівельна група” (Покупець) було укладено договір поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 7.1, 7.2 якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі металопрокат, асортимент, умови поставки та оплати, кількість, якість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору. Згідно з п. 3.2 вказаної угоди загальна сума даного договору відповідає загальній сумі всіх підписаних накладних та орієнтовно на момент підписання цього договору становить 3000000 грн. Відповідно до п. 10.1 договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання зобов’язань прийнятих на себе сторонами, але у будь-якому разі до 31.12.2008р.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4.3 договору право власності на товар, а разом із ним та ризик випадкової гибелі товару, переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару, про що свідчить видаткова накладна, підписана уповноваженим представником Покупця.

На виконання умов договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р, вимог ст. 712 ЦК України, згідно з видатковими накладними № 1809-9 від 18.09.2008р., № 0210-13 від 02.10.2008р., № 1911-1А від 19.11.2008р., № 1911-5 від 19.11.2008р., ТОВ „ВІКАНТ” було поставлено, а представниками ТОВ „Південна будівельна група” на підставі, зокрема, довіреностей сер. НБЙ № 085897 від 02.10.2008р., сер. ЯОН № 397221 від 17.11.2008р. –одержано металопрокат на загальну суму у розмірі 322254,91 грн. При цьому, слід зауважити, що незважаючи на відсутність на вказаних накладних підпису представників ТОВ „Південна будівельна група”, яким виписувалися довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей сер. НБЙ № 085897 від 02.10.2008р., сер. ЯОН № 397221 від 17.11.2008р., суд доходить висновку, що факт поставки товару є доведеним з огляду на ті обставини, що довіреності, які були видані відповідачем на одержання товарно-матеріальних цінностей не були повернуті як невикористані, як того вимагають приписи п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318.

Положеннями п.п. 1.1, 7.2 договору Покупцем було прийнято на себе зобов’язання з оплати вартості товару згідно з розділом 6 даної угоди та відповідно до умов, викладених у специфікації. В свою чергу, у розділі 6 договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. сторонами було обумовлено, що розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі згідно з виставленим рахунком на умовах вказаних у специфікаціях. Проте, жодних специфікації до договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. складено не було. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що учасниками вказаного договору не було визначено строки оплати товару.

          В контексті приведеного, слід зауважити, що виставлені позивачем рахунки № 1809-8 від 18.09.2008р., № 1709-15 від 17.09.2008р., № 0210-10 від 02.10.2008р., № 1711-6 від 17.11.2008р. на оплату товарів були відповідачем оплачені частково. Так, згідно з платіжними дорученнями № 193 від 22.09.2008р., № 187 від 18.09.2008р., № 206 від 09.10.2008р., № 42 від 24.06.2009р. ТОВ „Південна будівельна група” було перераховано на користь позивача грошові суми в загальному розмірі 252708,61 грн. Таким чином, загальна вартість неоплачених відповідачем товарів становить 69546,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2010р. позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості. Враховуючи наведені по тексту рішення вище положення ст.ст. 530, 692 ЦК України, суд доходить висновку, що строк виконання зобов’язань Покупця з оплати поставлених товарів сплив 10.03.2010р.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.1, 7.2 договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р., вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, ЦК України ТОВ „Південна будівельна група” повну вартість придбаного металопрокату оплачено не було, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 69546,30 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, згідно з п. 8.6 договору поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. у випадку порушення строків оплати Покупець зобов’язався сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем /а.с. 22/, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „ВІКАНТ” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Південна будівельна група” пеню у розмірі 12529,77 грн.

          Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „ВІКАНТ” також було нараховано до сплати ТОВ „Південна будівельна група” 1177,52 грн. 3% річних з прострочених сум та витрат від інфляції у сумі 5146,43 грн.

Таким чином, посилаючись на неналежне виконання Покупцем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаного ним за договором № 14-10/08-1 від 14.10.2008р металопрокату, ТОВ „ВІКАНТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Південна будівельна група” основного боргу у сумі 69546,30 грн., пені у розмірі 12529,77 грн., 3% річних в сумі 1177,52 грн. та витрат від інфляції у сумі 5146,43 грн., а всього 88400,02 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем відзиву на позов надано не було, представник ТОВ „Південна будівельна група” у судові засідання по даній справі жодного разу не з’явився.

На думку суду, розмір основного боргу ТОВ „Південна будівельна група” перед ТОВ „ВІКАНТ” у сумі 69546,30 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а також ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Водночас стосовно вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 12529,77 грн., 3% річних у сумі 1177,52 грн. та витрат від інфляції у розмірі сумі 5146,43 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог пеня позивачем була нарахована, починаючи з 24.06.2009р., витрати від інфляції та 3% річних –починаючи з 01.09.2009р. Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище положення діючого цивільного законодавства України, суд доходить висновку про помилковість вибору позивачем періоду нарахування вказаних грошових сум, адже, як було зазначено по тексту рішення вище, строк виконання зобов’язань Покупця з оплати поставлених товарів сплив лише 10.03.2010р. Тобто у проміжок часу, за який позивачем були нараховані пеня, 3% річних та витрати від інфляції, строк оплати товарів ще не настав.

З урахуванням викладеного, суд вважає за правомірне здійснити перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та витрат від інфляції за період з 11.03.2010р. (перший день прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань) до моменту звернення позивача до суду, тобто по 17.05.2010р. (включно).

Таким чином, застосовуючи при нарахуванні вказаний період, який не перевищує встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, сума пені повинна становити: 2656,10 грн. (69546,30 грн. х 10,25% х2/(365х100%) х 68 днів).

Сума 3% річних за той же період повинна становити 388,70 грн. (69546,30 грн. х 3%/(365х100%) х 68 днів).

При здійсненні перерахунку витрат від інфляції за березень 2010 р. по травень 2010р. (включено), суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, а, відтак, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число наступного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

В свою чергу, середній індекс інфляції за період з березня 2010р. по травень 2010р. становив 99,99% ( 100,9 х 99,7х99,4). Враховуючи, що середній індекс інфляції за даний проміжок часу був менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується, тобто збитки від інфляції у позивача в даному випадку не виникли.

З огляду на викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 12529,77 грн. та 3% річних у сумі 1177,52 грн. задовольнити частково: в сумі 2656,10 грн. пені та 388,70 грн. 3% річних. У задоволенні позову в частині вимог про стягнення витрат від інфляції у сумі 5146,43 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає за правомірне позов ТОВ „ВІКАНТ” про стягнення з відповідача 88400,02 грн. задовольнити частково в сумі 72591,10 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 232 ГК України. Таким чином з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „ВІКАНТ” основного боргу за договором поставки металопрокату № 14-10/08-1 від 14.10.2008р. у сумі 69546,30 грн., пені у розмірі 2656,10 грн., 388,70 грн. - 3% річних.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна група” / юридична адреса: 65029, м. Одеса, вул.. Ніщинського, 28, поштова адреса: 65110, м. Одеса, а/с 59, код ЄДРПОУ 35179228/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКАНТ” /50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21, код ЄДРПОУ 32633572 / 69546 грн. 30 коп. / шістдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок шість грн. 30 коп./ - основного боргу; 2656 грн. 10 коп. / дві тисячі шістсот п’ятдесят шість грн. 10 коп./ - пені; 3% річних у сумі 388 грн. 70 коп. /триста вісімдесят вісім грн.. 70 коп./; 725 грн. 91 коп. / сімсот двадцять п’ять грн. 91 коп./ – держмита; 193 грн. 80 коп. / сто дев’яносто три грн. 80 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.          В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 29.06.2010р.

Суддя