Рішення № 11348553, 21.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р.Справа № 15/57-10-1740 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури –Доброжан Н.І.,

від позивачів:

1) Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія”–Калинина В.А.,

2) РВ ФДМ України - не з’явився,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” про стягнення заборгованості в сумі 233301,65 грн., розірвання договору оренди майна та зобов’язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 233301,65 грн. за користування нежилим приміщенням, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45, загальною площею 575 кв.м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010 р. порушено провадження у справі № 15/57-10-1740 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи прокурором неодноразово уточнювались позовні вимоги.

Так, 09.06.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшли уточнення позовних вимог заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” про стягнення заборгованості в сумі 233301,65 грн., припинення договору оренди № 17 від 21.09.2000 р. та зобов’язання повернути майно.

В засіданні суду 09.06.2010 р. представник прокуратури в усному порядку уточнив позовні вимоги та просив суд:

-          стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” заборгованість за договором оренди № 17 від 21.09.2000 р. у розмірі 233301,65 грн., а саме 44829,09 грн. на користь державного бюджету України та 182454,28 грн. на користь Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія”;

-          розірвати договір оренди № 17 від 21.09.2000 р.;

-          зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму „Ольвія” повернути по акту приймання-передачі Казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” нежитлові приміщення площею 575 кв.м, розташовані з адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2010 р. по справі № 15/57-10-1740 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія”.

Так, згідно останніх уточнень позовних вимог Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія”, що надійшли до господарського суду Одеської області 18.06.2010 р., прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 233301,65 грн., розірвати договір оренди майна та зобов’язати відповідача повернути по акту приймання-передачі Казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” нежитлові приміщення площею 575 кв.м, розташовані з адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45. В обґрунтування уточнених позовних вимог прокурор послався на наступне.

Прокуратурою Малиновського району м. Одеси відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про прокуратуру” в порядку нагляду за додержанням законів, що стосуються орендних відносин, було проведено перевірку в Казенному підприємстві „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія”. За результатами перевірки було встановлено, що 21.09.2000 р. між Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” був укладений договір оренди № 17, згідно якого Казенне підприємство „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” передало, а ТОВ ВКФ „Ольвія” прийняло в оренду приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 загальною площею 575 кв.м. для використання під офіс зі строком дії договору з 12.10.2000 року по 12.10.2005 рік.

Орендна плата за договором оренди, як стверджує прокурор, була розрахована відповідно до Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 зі змінами до неї, затвердженими постановою КМУ від 18.05.1998 року № 699, 19.01.2000 року № 75, та згідно Порядку надання дозволів державним підприємствам і організаціям бути орендодавцями нерухомого майна, що знаходиться на їх балансі (наказ Фонду держмайна від 20.02.1998 року) і склала за базовий місяць 6326,50 грн.

Додатковою угодою № 3 до договору оренди нежитлових приміщень № 17 була встановлена оплата за новими ставками у відповідності до ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, яка склала 26652,81 грн. на місяць.

Додатковою угодою № 2 від 05 травня 2003 р. до договору оренди нежитлових приміщень № 17 у п. 1.1 договору оренди № 17 від 21.09.2000 року слова „для використання під офіс” замінено на „використання під банк”. Також дію угоди подовжено до 01.10.2013 р.

Однак, як стверджує прокурор, відповідач у встановлені договором строки не проводить оплату орендної плати за користування приміщенням.

Так, відповідно до договору оренди державного майна від 21.09.2000 року за № 17 в період з 01.08.2009 року по 15.01.2010 року відповідача склалась заборгованість в сумі 233301,65 грн., що складається з боргу ТОВ ВКФ „Ольвія” перед бюджетом у сумі 44829,09 грн., боргу ТОВ ВКФ „Ольвія” перед КП „СКБ „Молнія” у сумі 182454,28 грн. До того ж прокурором нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 6018,28 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.6 договору оренди № 17 від 21.09.2000 р. затримання платежів більше 2-х місяців є підставою для розірвання договору оренди нежитлового приміщення. Відповідно до п. 8.6. договору оренди дія договору оренди закінчується в результаті затримання платежів на термін більш ніж 2 місяця.

Так, як вказує прокурор, ТОВ ВКФ „Ольвія” безпідставно порушує умови договору оренди нежитлових приміщень від 21.09.2000 року № 17, а саме починаючи з серпня 2009 року не здійснює оплату за оренду приміщень, у зв’язку з чим, на думку прокурора, договір оренди нежитлових приміщень № 17 від 21.09.2000 року підлягає припиненню.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. У зв’язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

21.09.2000 р. між Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 17, згідно якого Казенне підприємство „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” передає, а ТОВ ВКФ „Ольвія” приймає у строкове платне користування нерухоме майно –приміщення, яке знаходиться на балансі орендодавця - Казенного підприємства, розташоване в приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 площею 575 кв.м., для використання під офіс.

03.11.2000 р. вказаний договір оренди був погоджений заступником начальника Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди вступ орендаря в тимчасове користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Згідно п. 8.1. договору оренди договір набирає сили з моменту підписання сторонами акту передачі приміщення та діє до 01.10.2006 р.

02.07.2001 р. Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” був складений, підписаний та скріплений печатками підприємств акт прийому-здачі в оренду приміщень по вул. Прохорівській, 45. Згідно вказаного акту Казенне підприємство „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” передало, а відповідач прийняв в оренду приміщення інженерного корпусу площею 575 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45.

Пунктом 3.1. договору оренди № 17 передбачено, що орендна плата за договором оренди розрахована відповідно до Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 зі змінами до неї, затвердженими постановою КМУ № 699 від 18.05.1998 року, № 75 від 19.01.2000 року, та Порядку надання дозволів державним підприємствам і організаціям бути орендодавцями нерухомого майна, що знаходиться на їх балансі, затвердженого наказом Фонду держмайна від 20.02.1998 року, і склала за базовий місяць 5272,00 грн.

Також 21.09.2000 р. Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 17, згідно якої сторони виклали у наступній редакції п. 3.3. договору оренди:

-          орендар не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним самостійно направляє частину (30%) орендної плати скорегованої на індекс інфляції без врахування ПДВ безпосередньо до державного бюджету та передає копію платіжного доручення орендодателю на протязі не більш ніж 3 банківські дні; в разі затримки оплати стягується пеня згідно діючого законодавства;

-          залишок орендної плати (70%) та ПДВ перераховуються орендатором орендодавцю згідно з діючим законодавством не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, встановленого державними органами статистики. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені від суми недоїмки. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, за кожен день прострочки платежу (включаючи день оплати).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 05.05.2003 р. до договору оренди нежитлових приміщень № 17 Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” були внесені зміни до п. 1.1. договору оренди, а саме: слова „для використання під офіс” замінено на „використання під банк”. Абзацом 2 угоди визначено, що ця угода діє з 05.05.2003 р. по 01.10.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2007 р. Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія” була укладена додаткова угода № 3 до договору оренди нежитлових приміщень № 17 від 21.09.2000 р., якою була встановлена оплата за новими ставками у відповідності до ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, яка, за твердженням позивача, склала 26652,81 грн. на місяць.

Між тим, як вказує прокурор, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 21.09.2000 року щодо внесення орендної плати у нього виникла заборгованість з орендної плати, яка з урахуванням ПДВ станом на 15 січня 2010 р. склала 227283,37 грн., що вбачається з розрахунку суми заборгованості (а.с. 40-45). Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості відповідачем орендна плата не сплачувалась з серпня 2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

З огляду на вищенаведені положення законодавства та враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, яка станом на 15 січня 2010 р. становила 227283,37 грн., 30% з якої в розмірі 44829,09 грн. має бути стягнута до державного бюджету, а 70% в розмірі 182454,28 грн. на користь Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія”, як передбачено п. 3.3 договору від 21.09.2000 р.

При цьому слід зазначити, що розмір спірної суми заборгованості відповідач не оспорив. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Чинним законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов’язання. Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалось вище, додатковою угодою № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 17 було викладено у новій редакції п. 3.3. договору оренди, згідно якого орендна плата перерахована Казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені від суми недоїмки. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, за кожен день прострочки платежу (включаючи день оплати).

Відтак, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором оренди № 17 від 21.09.2000 р. щодо внесення орендної плати за період з серпня 2009 р. по грудень 2009 р. позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 6018,28 грн.

Враховуючи те, що позивачем не було своєчасно виконано зобов’язання зі сплати орендної плати за договором оренди, суд вважає цілком правомірними вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача на користь Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” пені у розмірі 6018,28 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2009 р. Казенне підприємство „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” звернулось до РВ ФДМ України по Одеській області з листом за № 423 (а.с. 48), яким повідомило Фонд про порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 17 від 21.09.2000 р. У відповідь на вказаний лист РВ ФДМ України по Одеській області листом від 24.12.2009 р. № 11-05-07894 (а.с. 47) запропонувало позивачу розірвати договір у судовому порядку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Так, відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Крім того, відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірного договору оренди за рішенням суду на вимогу прокурора та позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

Однією з підстав для розірвання спірного договору оренди майна позивач визначає той факт, що орендарем не сплачується орендна плата, чим порушуються умови договору оренди та положення ст. 10, ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Разом з тим слід зазначити, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України).

П. 8.3. спірного договору оренди передбачено, що договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін, за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених діючим законодавством.

Отже, враховуючи той факт, що відповідачем не виконувались зобов’язання по сплаті орендної плати з серпня 2009 року, що є порушенням однієї з істотних умов спірного договору оренди, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора та позивача про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 17 від 21.09.2000 р., укладеного між Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” та ТОВ ВКФ „Ольвія”.

До того ж згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

Відповідно до п. 8.6. спірного договору оренди від 21 вересня 2000 року його дія припиняється в разі: затримки платежу більш ніж на 2 місяця; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду.

Ст. 770 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Так, оскільки спірний договір оренди розірвано судом та відсутні правові підстави для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму „Ольвія” повернути по акту приймання-передачі Казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” нежитлові приміщення площею 575 кв.м, розташовані з адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України та Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” про стягнення заборгованості в сумі 233301,65 грн., розірвання договору оренди майна та зобов’язання виконати певні дії задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) на користь Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45; код ЄДРПОУ 14309623; р/р 26004302536017 у відділенні № 6 „Іллічівського” ОГРУ ПИБ, МФО 328135) заборгованість по орендній платі в сумі 182454/сто вісімдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири/грн. 28 коп. за користування нежилим приміщенням, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45, загальною площею 575 кв.м., та пеню у розмірі 6018/шість тисяч вісімнадцять/грн. 28 коп.

3.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) на користь державного бюджету (отримувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460; п/р 31114029700007 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу 14010100) заборгованість у розмірі 44829/сорок чотири тисячі вісімсот двадцять дев'ять/грн. 09 коп.

4.          Розірвати договір оренди розірвати договір оренди № 17 від 21.09.2000 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) та Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45; код ЄДРПОУ 14309623).

5.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) повернути по акту приймання-передачі Казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45; код ЄДРПОУ 14309623) нежитлові приміщення площею 575 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 45.

6.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008, МФО 828011, КБК 22090200) держмито в сумі 2418/дві тисячі чотириста вісімнадцять/грн. 02 коп.

7.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ольвія” (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25; код ЄДРПОУ 31137823) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31213264700008, МФО 828011, КБК 22050003) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 29.06.2010 р.

Суддя