Рішення № 11348455, 21.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.10                                                                                 Справа № 5/46

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №10 смт.Ст.Луганська

до Відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»

про стягнення 1465 грн. 32 коп.

суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача - Шапошнікова О.В. дов. №134 від 12.02.2010р.

від відповідача –не прибув

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В., у зв’язку з поверненням судді Васильченко Т.В. з відрядження справи №№ 5/41, 5/42, 5/43, 5/44, 5/45, 5/46, що призначені до розгляду суддею Мінською Т.М., передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 смт.Ст.Луганська звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані в період з березня 2009р. по березень 2010р. включно, виходячи з заяви про уточнення періоду від 20.09.2010, телекомунікаційні послуги у сумі 1465,32 грн.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

19.07.2002 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено типовий договір №134 про надання послуг електрозв`язку, за умовами якого позивач підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а відповідач, в свою чергу, зобов`язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8 договору).

На підставі даного договору позивач надав відповідачу послуги зв’язку за період з березня 2009р. по березень 2010р. включно на суму 1597 грн. 76 коп., що підтверджується виставленими позивачем рахунками та розшифровками по телефонних з’єднаннях відповідача за спірний період.

У відповідності з п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно п. 4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Втім, відповідач, в порушення умов договору, оплату наданих послуг у період з березня 2009 по березень 2010р. в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 1465 грн. 32 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, враховуючи, що факт надання послуг електрозв’язку та факт існування заборгованості за отримані послуги в сумі 1465 грн. 32 коп. підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що вимоги позивача в силу ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є поточними, оскільки виникли після порушення справи про банкрутство відповідача (справу порушено 04.11.2008, а послуги надавались в період з березня 2009р. по березень 2010р.) суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з віднесенням судових витрат у справі на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-робоводне підприємство», квартал Молодіжний, 10, село Валуйське, Станично-Луганського району, Луганської області, код 00476599 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 смт.Ст.Луганська, вул..1 травня, 33, смт. Ст..Луганська, Луганської області, код 01182820, заборгованість в сумі 1465 грн. 32 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення –23.09.2010.

Суддя Т.В.Васильченко