ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.09.10 р. Справа № 2/212
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк
до відповідача: Приватного підприємства Агрофірма „Мрія” м. Макіївка
про стягнення заборгованості в сумі 23321,58грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Чистякова О.В. – за довір.
від відповідача: Панкова О.М. – керівник
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства агрофірма „Мрія” м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 23321,58грн. з яких 20000грн. – сума основного боргу, 629,31грн. – 3% річних, 1744,00грн. – індекс інфляції, 948,27грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів № 5 від 08.04.2008р., акти реалізації, рахунки-фактури.
Представник відповідача надав заяву, де зазначає про погашення суми основного боргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
08.04.2008р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Підприємство) та Приватним підприємством Агрофірма „Мрія” (Споживач) був укладений договір про послуг водопостачання № 5.
За цим договором Підприємство, із закріплених водних об’єктів, здійснює забір технічної води та передає її через свої магістральні водоводи Споживачу в об’ємах відповідно помісячного графіку, в межах технічної можливості Підприємства, а Споживач зобов’язується оплачувати послуги на умовах договору.
Пунктом 4.6. договору визначено, що Споживач зобов’язаний мати засіб обліку води для розрахунків з Підприємством за відпущену воду.
Відповідно до п. 4.11 договору кількість поданої води оформляється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показань приладів обліку або розрахунку відповідно п. 4.7. Для складання акта Споживач направляє не пізніше 30,31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підписання акру, за адресою Постачальника.
Згідно до п. 5.1. договору Споживач оплачує Підприємству послуг водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягають погодженню сторонами.
Пунктом 5.4. договору визначено, що Споживач відповідно до заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:
- за 10 днів до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за першу декаду;
- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за другу декаду;
- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за третю декаду.
Відповідно до п. 5.5. договору кінцевий розрахунок за надані послуги за минувший місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту про кількість отриманої води платіжним дорученням, з врахуванням поточних оплат в строк до 1-го числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 9.1. договору визначено, що договір вступає в силу при досягненні сторонами згоди за всіма істотними умовами та діє до 31.12.2008р.
Додатковою угодою від 31.12.2008р. до договору № 5 сторони продовжили строк дії договору до 01.04.2010р.
В підтвердженням виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані акти про кількість поданої води, зокрема від 31.07.2009р., 31.08.2009р., 30.09.2009р., які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.
На підставі вказаних актів про реалізацію позивачем виставлялися рахунки, а саме від 31.07.2009р. на суму 12659,47грн., від 31.08.2009р. на суму 1988,86грн., від 30.09.2009р. на суму 7329,17грн., а всього на загальну суму 21977,50грн.
Вказані рахунку були направлені відповідачу, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що додані до матеріалів справи.
Проте, як видно з матеріалів справи, відповідач отримані послуги з водопостачання на час звернення позивача до суду розрахувався в сумі 1987,50грн., що підтверджено матеріалами.
У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20000,00грн.
Проте, як видно з матеріалів справи відповідачем після порушення провадження у справі платіжним доручення № 241 від 10.09.2010р. на суму 20000,00грн. здійснив погашення суми основного боргу.
З огляду на викладене провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 20000,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Також позивач на підставі п. 7.2. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 948,27грн. за період з 02.09.2009р. по 31.03.2010р.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний уплатити Підприємству пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені за період з 02.09.2010р. по 31.03.2010р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 948,27грн. такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 629,31грн. за період з 02.08.2009р. по 31.07.2010р. та індекс інфляції в розмірі 1744,00грн. за період з серпня 2009р. по липень 2010р. на підставі п. 7.4. договору та ст. 625 ЦК України.
Пунктом 7.3. договору встановлено, що Споживач, в разі прострочення виконання грошового зобов’язання, повинен уплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 02.08.2009р. по 31.07.2010р., суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 629,31грн. такими, що підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції за період з серпня 2009р. по липень 2010р., судом встановлено, що позивачем невірно визначено значення підсумкового індексу інфляції, у зв’язку з чим вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 1744,00грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1409,81грн. за період з 02.08.2009р. по 31.07.2010р.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані доведені належним чином та підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Приватного підприємства Агрофірма „Мрія” м. Макіївка про стягнення 23321,58грн. - задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20000,00грн. припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма „Мрія” (86183, м. Макіївка, с. Криничне, вул. Совхозна, 5, ЄДРПОУ 30664373) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПРОУ 00191678) пеню в розмірі 948,27грн., індекс інфляції в розмірі 1409,81грн., 3% річних в розмірі 629,31грн., судові витрати державне мито в розмірі 229,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232,61грн.
В задоволенні решти вимог – відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 11347849, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/212. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: