Ухвала суду № 11347767, 22.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  УХВАЛА

"22" вересня 2010 р. Справа № 01-15/274 Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали

за заявою Будинкоуправління №1 Квартирно – експлуатаційного відділу

м. Володимир – Волинський, м. Володимир – Волинський

про порушення справи про банкрутство

встановив: Будинкоуправління №1 Квартирно – експлуатаційного відділу

м. Володимир – Волинський звернувся в господарський суд Волинської області із

заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. ст. 6, 7, 51 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”.

Згідно ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

У разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Обставини щодо ліквідації відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, наказів Міністра оборони України 1997 року №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», 2006 року №625 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» не викладені.

Крім того, заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості, передбачені ст. 7 вищевказаного Закону.

Обставини щодо звернення до виконавчої служби за примусовим виконанням рішень суду, виконання рішень, суми боргу на день звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не викладені.

Відповідно до п.1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами).

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

В порушення вимог п.1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , ст. 54 ГПК України заява про порушення справи про банкрутство № 65 від 22.09.2010р. підписана тво начальника БУ №1 КЕВ м. Володимир - Волинський. Правовстановлюючих документів щодо повноважень особи тво начальника заявником не надано.

Відповідно до п. 3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення про сплату державного мита з написом кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. На доданому до матеріалів позову платіжному дорученні №643 від 21.09.2010р. такі написи відсутні.

В порушення вимог п. 3-1 ст. 57 ГПК України до заяви не додані документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку. Згідно постанови Кабінету міністрів України

№ 825 від 05.08.2009р. розмір оплати складає: 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. для всіх позовних заяв. Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003. Призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України за позовом до (назва організації відповідача). Рахунок змінено з 21.06.2010 року.

До заяви №65 від 22.09.2010 року додано платіжне доручення від 21.09.2010 року №642 про сплату 236 грн. на р/р 31217259710002, що не може бути доказом сплати витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені у ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись п. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 1, 3, 4, 10

ст. 63 ГПК України, господарський суд,

                                                  У Х В А Л И В :

1. Заяву з додатками на 13 аркушах, в т.ч. платіжні доручення від 21.09.2010 року №№642, 643 про сплату державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу повернути заявнику без розгляду.

2. Роз’яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                             Кравчук А.М.