Постанова № 113459872, 12.09.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/438/23

Провадження № 3/938/234/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого водіє у ПП «Верховина Шляхбуд», зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

до Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231997 від 18.06.2023, водій ОСОБА_1 18.06.2023 о 16год. 15 хв. в с.Красник, присілок Довгі Толоки Верховинського району під час дорожніх робіт не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, повернув корпус екскаватора вліво, що призвело до зіткнення із автомобілем «Кіа Ріо», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.15.13 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У ч.1ст.268 КУпАПзакріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно досистемного аналізуположень ст.277КУпАП,справа про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було призначено на 06.07.2023.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи 06.07.2023 не відбувся, та наступне судове засідання було призначено на 24.07.2023.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання з`явився захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Атаманюк Р.І., просив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

Водій автомобіля марки «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, поштовий конверт, яким суд направляв йому судову повістку про виклик до суду, повернувся на адресу суду із відміткою поштової установи «адресат відсутній».

Постановою суду від 24.07.2023 було залучено до участі у справі в якості потерпілої особи ТОВ «ОПТ Лізинг», яке є власником автомобіля марки «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , та з метою повідомлення останнього про розгляд справи, а також за клопотанням захисника особи, яка притягається до відповідальності, розгляд справи було відкладено на 21.08.2023.

В судове засідання 21.08.2023 з`явився захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Атаманюк Р.І.

Потерпіла юридична особа ТОВ «ОПТ Лізинг», а також водій автомобіля марки «Kia Rio», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили. ТОВ «ОПТ Лізинг», повістку про виклик до суду отримало 08.08.2023. Поштовий конверт, яким суд направляв ОСОБА_2 судову повістку про виклик до суду, повернувся на адресу суду із відміткою поштової установи «адресат відсутній».

В той же час, слід звернути увагу на те, що поштова кореспонденція ОСОБА_2 направлялась на адресу вказану ним у письмових поясненнях долучених до справи.

Адвокат Атаманюк Р.І. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказав на те, що уповноважена особа, яка склала протокол про адміністравне правопорушення серії ДПР18 №231997 від 18.06.2023, ставить у вину ОСОБА_1 порушення вимог п.15.13 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Однак, що ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому порушення за ст.124 КУпАП не визнає.

Звернув увагу на те, що 18.06.2023 ОСОБА_1 проводив дорожні роботи екскаватором «Вольво» в с.Красник Верховинського району, оскільки через негоду, що вирувала на території Верховинського району протягом 16-18 червня 2023 року на автодорозі Ільці-Буркут на присілку Довгі Толоки стався зсув грунту, який перегородив проїзд.

На ділянці дороги у межах місця зсуву було організовано реверсний рух транспортних засобів. ОСОБА_1 періодично робив перерви в роботі, тобто чекав коли проїде колона автомобілів почергово з попутного чи зустрічного напрямків, тоді продовжував роботу. Він вчергове пропустив всі автомобілі що рухались в напрямку с. Ільці, тоді продовжив роботу, знаючи, що наступну колону автомобілів повинні були зупинити на під`їзді до місця зсуву. Однак фактично автомобіль марка «Кіа-Ріо» не було вчасно зупинено, і під час роботи корпусом екскаватора його було пошкоджено.

Звернув увагу на те, що працюючи на екскаваторі із місця роботи екскаваторника при розвернутій кабіні, вліво неможливо побачити рух транспортних засобів які справа до нього наближаються. Вважає, що за таких обставин відсутні підстави стверджувати, що транспортний засіб «Кia-Рio» зазнав механічних пошкоджень з вини ОСОБА_3 .

Також звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив п.15.13 ПДР, яким визначено що «забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху». Однак таких дій ОСОБА_1 не вчиняв, а фактичні обставини справи та зміст інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення виключають факт порушення ним вимог п.15.13 ПДР, як такого що призвів до зіткнення транспортних засобів.

Тобто в протоколі невірно зазначено положення нормативного акту який передбачає відповідальність за дане правопорушення (Правил дорожнього руху України), що не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Також захисник вважає, що в даному випадку мало місце недодержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та не вжито заходи щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначения на дорогах місць провадження робіт, що стало безпосередньою причиною ДТП, відповідальність за що передбачена за ст. 140 КУпАП.

Для надання можливості потерпілому висловити своюпозицію щодо клопотання захисника про закриття провадження у спарві, розгляд спарив було відкладено на 12.09.2023.

В судове засідання призначена на 12.09.2023 особа, яка притягається до відповідальності та його захисник не з`явились, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Потерпіла юридична особа ТОВ «ОПТ Лізинг», а також водій автомобіля марки «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 в судове засідання в черговий раз не з`явились, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисник та потерпіла особа, будучи повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явились без поважних причин, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статі 256 КУпАП закріплені вимоги, згідно яких у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Виходячи із системного аналізу наведених положень закону, а також практики ЄСПЛ, що за правилами, визначеними ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" має враховуватися судом як джерело права, можна зробити висновок, що у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності належними вважаються докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність передбачених ст. 280 КУпАП обставин, які підлягають доказуванню у справі, а також інших обставин, які мають значення для справи, та прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.161-1 КУпАП, працівниками поліції надано суду наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231997 від 18.06.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 18.06.2023 о 16год. 15 хв. в с.Красник, присілок Довгі Толоки Верховинського району під час дорожніх робіт не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, повернув корпус екскаватора вліво, що призвело до зіткнення із автомобілем «Кіа Ріо» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.15.13 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;

-схему наслідківДТП безпотерпілих,яка трапилась18.06.2023о 16:40на відрізкудороги «Шибене-Ільці» за участю автомобіля «Кіа Ріо», р.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ОТП Лізинг» та яким керував ОСОБА_2 та Екскаватора марки «Volvo AC 210GL», який належить ПП «Верховина Шлях буд», та яким керував ОСОБА_1 , яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше).

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначено, що автомобіль марки «Кіа Ріо», р.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження: розбите заднє скло у задній лівій дверці; пошкоджена задня ліва дверка, заднє ліве крило, задня ліва частина даху, а екскаватор «Volvo AC 210GL» отримав подряпини на задньому правому боці корпуса кузова.

- письмові поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 18.06.2023 біля 16:00год на екскаваторі марки «Volvo AC 210GL», виконував дорожні роботи в с.Ільці присілок Довгі Толоки у звязку із ліквідацією зсуву грунту на проїжджу частину дороги. Біля 16-ї години він почав пропускати колону автомобілі, які рухались по центральній дорозі та при повороті кабіни екскаватора наліво, пошкодив автомобіль марки «Кіа Ріо», р.н.з. НОМЕР_1 . Вину свою не визнає, оскільки вказаного автомобіля не бачив, так як роботи розпочав після останнього автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку. В попутньому напрямку автомобілів не бачив;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.06.2023, в яких він зазначив, що 18.06.2023 близько 16:00год по дорозі в присілку Довгі Толоки села Красник Верховинського району, стояв екскаватор марки «Volvo» та пропускав автомобіль, який рухався спереді нього. Коли його автомобіль зрівнявся із екскаватором, то його водій повернув кабіну екскаватора в ліво та задньою частиною кабіни пошкодив його автомобіль.

- світлокопію фотознімків на яких зафіксовано розміщення автомобіля «Кіа Ріо», р.н.з. НОМЕР_1 , та Екскаватора марки «Volvo AC 210GL» після дорожньо-транспортної пригоди, з наявними пошкодженнями автомобіля;

- копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ;

- копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 ;

- договір прокату автомобіля «Кіа Ріо», р.н.з. НОМЕР_1 ;

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (обєкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Відповідно до ст.124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З аналізу змісту диспозиціїст.124 КУпАП, випливає, що об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, уповноважена особа зобов`язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті. Зокрема у протоколі має бути зазначено суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

При цьому слід звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини в своїх судових рішеннях неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України упостанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231997 від 18.06.2023, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він під час дорожніх робіт не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, повернув корпус екскаватора вліво, що призвело до зіткнення із автомобілем «Кіа Ріо» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. При цьому вказано, що ОСОБА_1 було допущено порушення п.15.13 Правил дорожнього руху України, а саме

Відповідно достатті 14 Закону України «Про дорожній рух»,учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, згідно з п.п.1.3, 1.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9ПДР України).

Відповідно доп.15.13,порушення якогоставиться увину ОСОБА_1 ,заборонено відчинятидвері транспортногозасобу,залишати їхвідчиненими тавиходити зтранспортного засобу,якщо цезагрожує безпеціта створюєперешкоди іншимучасникам дорожньогоруху.

В той же час, як вбачається із суті викладеного у протоколі правопорушення, ОСОБА_1 не вчиняв дій які б полягали у відчиненні дверей кабіни екскаватора в якому він перебував, чи залишенні ним кабіни екскаватора, що спричинило б пошкодження автомобіля «Кіа Ріо» д.н.з. НОМЕР_1 , тобто не порушував п. 15.13 Правил дорожнього руху.

Матеріали справи не містять доказів, що пошкодження, які отримав автомоібль « ІНФОРМАЦІЯ_2 » лежать у причинно-наслідковому зв`язку із діями ОСОБА_1 , які полягали саме в порушенні п.15.13 ПДР.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3663/04).

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення ОСОБА_1 п.п.15.13Правил дорожнього рухуУкраїни, приймаючи до уваги те, що на орган, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, тому приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. В зв`язку з цим провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 124, 247,251,283,284 КпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Роман ДЖУС