Постанова № 113450381, 08.09.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1649/23

провадження № 2-а/136/12/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський роти 2 батальйону 1 управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції Голуб Дмитро Олександрович про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), у якому просив:

-скасувати постановуу справіпро адміністративнеправопорушення серіїЕАС №6970620від 11.05.2023винесену поліцейськимроти 2батальйону 1управління патрульноїполіції уВінницькій обл.лейтенантом поліціїГолубом ДмитромОлександровичем про визнання позивача ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн та закрити відносно нього провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що 11.05.2023 працівник поліції звинуватив позивача в тому, що він начебто того дня керуючи транспортним засобом здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 5.42.1, з додатковою до нього табличкою 7.17, чим порушив п.33 ПДР. Однак позивач не згодний з таким обвинуваченням, вказавши, що 11.05.2023 о 01:40 год перебував біля залізничного вокзалу у м. Вінниці, де в нього виникла необхідність підзарядити телефон, а тому взявши у знайомого ключі від його автомобіля "Volkswagen Jetta", д.н.з. НОМЕР_1 , хотів зарядити в ньому свій телефон, після чого до позивача підійшли працівники поліції, які заставши його у салоні автомобіля повідомили про порушення п.33 ПДР. Попри те, що згодом до автомобіля підійшов справжній його водій, який вказав про це, однак працівники поліції почали виносити відносно позивача оскаржувану постанову. Разом з тим, позивач зауважує, що дорожні знаки, вимоги яких нібито було порушено, крім дорожнього знаку 5.42.1 з додатковою до нього табличкою 7.17, була ще табличка 7.1.3, яка позначає зону дії знаку на відстані 15 метрів, хоча автомобіль був припаркований значно далі ніж вказана відстань, а дорожній знак з табличками розташовані вище 6 метрів над проїзною частиною.

Ухвалою суду від 29.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, однак представником Сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Липовською Ніною Юріївною подано до суду заяву від 07.09.2023, у якій з посиланням на те, що суд мав визначити строк для подання відзиву не менше як п`ятнадцять днів з дня вручення відповідачу ухвали, а тому просила продовжити визначений ухвалою суду від 29.08.2023 строк для подачі відзиву та перенести розгляд справи на іншу дату.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАС №6970620 від 11.05.2023 винесеною поліцейським роти 2 батальйону 1 управління патрульної поліції у Вінницькій обл. лейтенантом поліції Голубом Д.О. вказано, що 11.05.2023 о 10:50 год, по вул. Привокзальна у м. Вінниці, водій здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.42.2, з додатковою до нього табличкою 7.17, на якому дозволено зупинку (стоянку) лише індивідуальних транспортних засобів, яким керують особи з інвалідністю, при цьому не мав відповідних документів, чим порушив п.33 ПДР, за що передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. Інших доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення у матеріалах справи немає, а у відповідь на їх витребування від Управлінняпатрульної поліціїу Вінницькійобласті матеріалисправи проадміністративне правопорушеннястосовно позивача,у якійбуло винесенопостанову серіїЕАС №6970620від 11.05.2023-не надходило.Позивач вважає вказану постанову протиправною, так як була сформована на підставі добровільно наданих позивачем особистих даних працівнику поліції за відсутності підстав для визначення дій позивача незаконними.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд зауважує, що в силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.ст. 73-76 КАС України).

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАС №6970620від 11.05.2023 по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнено до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП за те, що він нібито здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.42.2, з додатковою до нього табличкою 7.17, на якому дозволено зупинку (стоянку) лише індивідуальних транспортних засобів, яким керують особи з інвалідністю, при цьому не мав відповідних документів, чим порушив п.33 ПДР. Однак, позивач вважає постанову протиправною та вказує, що дорожні знаки, вимоги яких нібито було порушено, крім дорожнього знаку 5.42.1 з додатковою до нього табличкою 7.17, була ще табличка 7.1.3, яка позначає зону дії знаку на відстані 15 метрів, хоча автомобіль був припаркований значно далі ніж вказана відстань.

Суд зауважує, що посилання в оскаржуваній постанові як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є недопустимим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (постанова Верховного Суду у справі №338/1/17 від 26.04.2018).

Судом буловитребувано відвідповідача матеріалисправи проадміністративне правопорушеннястосовно позивача,встановивши строкдля наданнядоказів додати судовогорозгляду 08.09.2023о 12:45год.,але у відповідь на їх витребування відповіді не надходило, ні матеріалів ні відзиву із запереченнями про ти викладених у позові обставин. Відтак матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Окремо суд зауважує, що представником Сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції подано до суду заяву від 07.09.2023, у якій з посиланням на те, що суд відповідно до ч. 5 ст. 162 та ст. 261 КАС України мав визначити строк для подання відзиву не менше як п`ятнадцять днів з дня вручення відповідачу ухвали, просила продовжити визначений ухвалою суду від 29.08.2023 строк для подачі відзиву та перенести розгляд справи на іншу дату.

Однак, суд вважає вищевказані обґрунтування представника Сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції від 07.09.2023 помилковими, з наступних підстав.

Дійсно згідно ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. В той же час § 2 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" КАС України визначені особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, де справи за правилами ст. 286 КАС України мають статус термінових та розглядаються протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 286 КАС України). З огляду на наведене строк розгляду термінових категорій справ є пріоритетним порівняно з загальними правилами, передбаченими КАС України, та унеможливлює застосування ч. 5 ст. 162 КАС України в питанні визначення строку на подання відзиву. Такий строк положеннями КАС України не визначений, а тому належить до видів строків, що встановлюються судом з дотриманням принципу розумності строків розгляду справи по суті позовних вимог.

Отже, з огляду на викладене, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №6970620 від 11.05.2023 підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується ст. 139 КАС України де зазначено, що у зв`язку із задоволенням позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 246, 255, 263, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, ЄДРПОУ - 40108646), третя особа: поліцейський роти 2 батальйону 1 управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції Голуб Дмитро Олександрович (місцезнаходження: вул. Ботанічна, буд. 23, м. Вінниця, Вінницька обл.) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправноюта скасуватипостанову усправі проадміністративне правопорушеннясерії ЕАС№6970620від 11.05.2023винесену поліцейськимроти 2батальйону 1управління патрульноїполіції уВінницькій обл.лейтенантом поліціїГолубом ДмитромОлександровичем про визнання позивача ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн, а провадження у справі закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10-ти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО