Ухвала суду № 113431451, 12.09.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

12 вересня 2023 року Справа №200/4961/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) через свого представника, адвоката Біленка Євгена Леонідовича, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962, зареєстроване місцезнаходження: 85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, б.54-А), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області стосовно нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням абз.абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, а саме: в розмірі 4 088,11 грн/міс.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, справа підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суддя виходить з такого.

Згідноіз ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 4 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає, що в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, де вказав, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2ст. 233 КЗпП Україниу системному зв`язку з положеннями ст.ст.1,12 Закону України «Про оплату праці»необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. […] Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових право-відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування цих виплат.

За висновком Верховного Суду, поняття «грошове забезпечення», «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у ч. 2ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 4 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21, від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших.

Таким чином, право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати всіх складових заробітної плати (в тому числі грошового забезпечення) за періоди до 19 липня 2022 року не було обмежено будь-яким строком.

Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни, зокрема до КЗпП України.

Так, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (з дня одержання звільненою особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні).

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 6 квітня 2023року у справі № 260/3564/22, від25квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших справах за подібних правовідносин.

Враховуючи, що згідно наданих позивачем документів письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, вона отримала лише 11 серпня 2023 року, суд висновує, що із даним адміністративним позовом позивач звернулась до суду у визначений для цього строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від8 липня 2011 року№3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову на підставі Закону.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, немає.

Одночасно із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби […].

З огляду на зазначене дана справа є справою незначної складності та буде розглядатись за правилами спрощеного провадження, а клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. […].

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України, беручи до уваги відсутність станом на час відкриття провадження у справі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа буде розглядатись без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно із абз. 2 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 липня 2003 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення.

Внаслідок змін, внесених до Порядку № 1078 постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації провадиться не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

1 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12-14.

У зв`язку з прийняттям даної постанови, грошове забезпечення військовослужбовців збільшилося в абсолютному розмірі.

Враховуючи наведене, керуючись приписами ст.ст. 2, 9, 77 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати суду додаткові докази по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 77, 171, 256-257, 260, 262Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

1. Визнати, що позивач звернулась до суду із даним позовом без пропуску строку для такого звернення.

2. Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі за даним позовом.

3. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задовольнити.

4. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Справа буде розглядатись одноособово суддею Донецького окружного адміністративного суду Волгіною Н.П.

6. Зобов`язати відповідача надати суду протягом десяти днів після отримання ухвали:

- довідки про розмір грошового забезпечення позивача за періоди з 1 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року із зазначенням основних та додаткових його складових (помісячно) (або копії карток на грошове забезпечення, копію архівної відомості);

- довідку про індексацію грошового забезпечення, що була нарахована і виплачена позивачеві (у випадку такого нарахування та виплати) за періоди з 1 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року із розрахунком індексації за кожний місяць та зазначенням місяця, який був застосований як розрахунковий (базовий) при розрахунку індексації;

- копію документа, яким затверджено розмір грошового забезпечення на посаді/посадах, яку/які позивач займала у лютому та у березні 2018 року.

7. Роз`яснити відповідачу, що у випадку не подання відзиву на позов зазначене може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.

8. Запропонувати позивачу надати суду відповідь на відзив протягом двох днів з дня отримання відзиву на позов від відповідача із одночасним надісланням відповіді на відзив відповідачу.

9. Запропонувати відповідачу надати суду заперечення на відповідь на відзивпротягом двох днів з дня отримання відповіді на відзив із одночасним надісланням заперечень позивачу.

10. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов`язки, визначені у ст.ст.44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає

12. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна