Постанова № 1134170, 18.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.10.2007

Справа №2-23/10838-2007А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а),

до відповідачів:

1. Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 29),

2. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9),

про визнання незаконними дій,

Суддя Г.М.Іщенко

при секретарі судового засідання Єменджієвої А.М.,

представники:

Від позивача – Потапенко Б.П.- начальник юридичного відділу, дов. від 27.12.2006р. №01-09/07,

Від відповідачів:

1. Вінник М.Ю. - головний державний податковий інспектор відділу представництва інтересів у судах і організації позовної роботи юридичного управління, дов. від 24.07.2007р. №1597//9/10-0,

2. Рибалко Ю.Л. - старший державний податковий інспектор юридичного відділу, дов. від 05.04.2006р. №6515/9/10

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в АР Крим та Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим про визнання незаконними дій.

06.09.2007р. в господарський суд АР Крим від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно яких позивач просить суд за результатами розгляду позову визнати незаконними дії: Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про включення в акт перевірки №2890/23-6/00381580 недостовірних відомостей та Державної податкової адміністрації в АР Крим про зобов’язання податкового органу прийняти нове рішення за фактами, які Державною податковою адміністрацією в АР Крим раніше визнані такими, що протиречать законодавству. Також позивач просив виправити описку у тексті позовної заяви, а саме: замість «Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим» помилково вказано «Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим».

05.10.2007р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить суд за результатами розгляду позову визнати незаконними дії: Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про включення в акт перевірки №2890/23-6/00381580 недостовірних відомостей про проведення позивачем наявних розрахунків в місці відпустку мішкотари та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про зобов’язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим прийняти нове рішення замість раніше скасованого Державною податковою адміністрацією в АР Крим, яке протиречить законодавству.

Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд

встановив:

Вимоги позивача про визнання незаконними дії: Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про включення в акт перевірки №2890/23-6/00381580 недостовірних відомостей про проведення позивачем наявних розрахунків у місці відпуску мішкотари та Державної податкової адміністрації в АР Крим про зобов’язання Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим прийняти нове рішення заміст раніше скасованого Державною податковою адміністрацією АР Крим, яке протиречить законодавству задоволенню не підлягають з урахування наступного.

Дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим щодо складання акту перевірки повністю ґрунтуються на вимогах статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і є правомірними, оскільки пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органам державної податкової служби встановлено право на підставі наданих податкових декларацій, звітів і інших документів, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подання здійснювати документальні невиїзні перевірки і планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 17, пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р.№327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205), зазначає, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

Таким чином, акт перевірки є службовий документ, який фіксує, затверджує факти проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання. Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

За результатами акту перевірки державна податкова служба виносить відносно платника податку податкові повідомлення-рішення, які і може оскаржити позивач.

Матеріали справи свідчать, що висновки вказаного акту перевірки від 17.05.2007р.№2890/23-6/00381580 стали підставою для прийняття відносно позивача 31.05.2007р. рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 6775,00грн., а саме, за порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке і оскаржується позивачем у господарському суді АР Крим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення( вчинення дії).

Отже, при розгляді справи про визнання незаконними рішень від 31.05.2007р. та від 31.07.2007р. суд обов’язково перевіряє всі підстави для прийняття рішень та дає оцінку діям відповідача. Дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим не зачапають права та інтереси позивача, однак є підставою для винесення рішень, які і може оскаржити позивач.

В ході адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних санкцій рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 24.07.2007р. Державною податковою адміністрацією АР Крим при розгляді скарги на вказане рішення було встановлено, що рішення №0008312301/0 від 31.05.2007р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 6775,00грн. не відповідає формі, яка встановлена наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. №29, а саме: елемент «/0» не використовується при нумерації рішень про застосування штрафних санкцій за формою «С». Державна податкова адміністрація в АР Крим правильно дійшла висновку про необхідність скасування рішення №0008312301/0 від 31.05.2007р. та прийняття нового рішення під номером, форма якого повністю відповідає вимогам наказу Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. №29.

Суд приходить до висновку, що Державна податкова адміністрація в АР Крим діяла строго у відповідності вимогам пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 11.12.1996р. №29.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог відносно визнання незаконними: дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про включення в акт перевірки №2890/23-6/00381580 недостовірних відомостей про проведення позивачем наявних розрахунків у місці відпуску мішкотари та дій Державної податкової адміністрації в АР Крим про зобов’язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим прийняти нове рішення заміст раніше скасованого Державною податковою адміністрацією АР Крим, яке протиречить законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 19, статтею 67 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» не підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 18 жовтня 2007р.

У повному обсязі постанову складено 23 жовтня 2007року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.