Рішення № 11341397, 17.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 16/67-1242 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Комунального підприємства теплових мереж „Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради, вул. І.Франка 16, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного малого підприємства “Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Кривоноса,14, м. Тернопіль.

За участю представників сторін

Позивача: Решетуха А.В. - начальник юридичного відділу, довіреність №129/1 від 20.01.2010 р.

Відповідача: Полівчак С.С., начальник юридичного відділу, довіреність № 572 від 31.08.2010 р.

Суть справи: Ухвалою суду від 10 вересня 2010 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 17 вересня 2010 року на 12 год. 45 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль звернулось до суду з позовом до Приватного малого підприємства “Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Кривоноса,14, м. Тернопіль про cтягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 7978 грн. 90 коп., 7441 грн. 88 коп. пені, 154 грн. 21 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов’язань щодо оплати за надані послуги, а саме з постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно договору №684 від 01.12.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі, подав уточнення до позовної заяви від 17.09.2010 р., в якому просить вважати відповідачем по справі Приватне підприємство “Тернопільська фірма “Будівельник”, м. Тернопіль, вул. Миру, 3А, ідентифікаційний код 30066909. Зміну назви відповідача підтверджує копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав заяву від 17.09.2010 р., в якій зазначив, що Приватне підприємство “Тернопільська фірма “Будівельник” у зв’язку із підписанням акту звірки взаєморозрахунків за спожиту теплоенергію станом на 01.09.2010 р. визнає позовні вимоги в сумі 7978 грн. 90 коп., 7441 грн. 88 коп. пені

Представнику позивача та представнику відповідача в розпочатому судовому засіданні 10.09.2010 року роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

В позовній заяві з метою забезпечення позовних вимог позивач заявив клопотання про накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із наступними змінами, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем у позовній заяві не наведено достатньо обґрунтованого припущення, що: майно (в тому числі грошові суми ), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення; невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

01 грудня 2002 року між Тернопільським комунальним підприємством "Тернопільміськтеплокомуненерго"-"Енергопостачальна організація" та Приватним малим підприємством "Тернопільська фірма ”Будівельник" –"Споживач" був укладений договір № 684 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно розділу 1 якого "Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а "Споживач" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Найменування Тернопільського комунального підприємства "Тернопільміськтеплокомуненерго" було змінено на Комунальне підприємство теплових мереж „Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 440356 знаходитьсяч в матеріалах справи).

Найменування Приватного малого підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” було змінено на Приватне підприємтво “Тернопільська фірма ”Будівельник”, вул. Миру, 3А, м. Тернопіль (копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6995734 від 14.09.2010 р. Знаходиться в матеріалах справи).

Згідно п. 2.1. розділу 2 зазначеного вище Договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального періоду; гаряче водопостачання –протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Згідно п.п.3.2.2. п.3.2. розділу 3 Договору № 684 від 01.12.2002 року „Споживач” теплової енергії зобов’язувався проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п.4.2.1. п.4.2. розділу 4 Договору № 684 від 01.12.2002 року "Енергопостачальна організація” у свою чергу зобов’язувалась забезпечувати постачання теплової енергії „Споживачу” в обсягах згідно з цим договором з параметрами, що забезпечують підтримання нормативної температури в опалювальних приміщеннях за умови належного їх утеплення.

Згідно п. 5.1. та п.5.5. розділу 5 Договору відповідно облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/ розрахунковим способом; за відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу кількість теплової енергії, що відпущена „Споживачу”, визначається „Енергопостачальною організацією”, як виняток, розрахунковим способом та „Споживач” зобов’язаний у місячний термін провести ремонт, держповірку та введення в дію засобів обліку, які вийшли з ладу.

У відповідності до п.п.6.1., 6.2., 6.3. розділу 6 Договору сторони відповідно домовились, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; „Споживач” за три дні до початку розрахункового періоду сплачує „Енергопостачальній організації” вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з врахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і теплоносія від теплових джерел „Енергопостачальної організації” та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання „Споживача” в розрахунковому періоді (п.6.4. розділу 6 Договору).

Згідно п.10.1. розділу 10 Договору № 684 від 01.12.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. розділу 10 Договору).

Між сторонами договору також було укладено до договору № 684 про постачання теплової енергії в гарячій воді:

- додаток №1 від 01.03.2008 року , в якому зазначено, зокрема: код об'єкта: 40029; назва і адреса об'єкта: ПП "ТФ "Будівельник", Миру, 3А; загальна площа: 261,20; висота 2,90; максимальне навантаження ккал/год 18260; теплові навантаження по опаленню 18260 ккал/год);

- Додаток від 01.12.2002 року , в якому зазначено умови припинення подачі теплової енергії.

У відповідності до п.8.1. розділу 8 Договору зокрема розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №684 від 01.12.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії, що підтверджується актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2009/2010р.р. від 15 жовтня 2009 року; довідкою про розрахунки за теплоенергію; рахунком № 684 від 28.02.2010р., рахунком № 684 від 31.03.2010 р., рахунком № 684 від 30.04.2010 р.; іншими матеріалами справи.

Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №517-2005-п від 02.06.2005 року з наступними змінами (Закон чинний з 06.07.2005 року), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009 р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям" встановлено тарифи і визначено їх як базові на 2009 рік для розрахунків за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним організаціям та іншим споживачам, які надає комунальне підприємство "Тернопільміськтеплокомуненерго" згідно з додатками 1 та 2 (пункт 2 Рішення).

Так, згідно Додатку 1 до рішення виконавчого комітету від 17.02.2009 року №194 встановлено двоставковий тариф на виробництво,транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення бюджетних організацій та інших споживачів: плата за приєднане теплове навантаження – 4 грн. 91 коп. в місяць за 100 Ккал/год та плата за спожиту теплову енергію - 424 грн. 26 коп. за 1 Гкал. Також в додатку 1 до рішення зазначено, що плата за приєднане теплове навантаження нараховується щомісяця з 1 жовтня по 30 квітня включно.

Рішення №194 від 17.02.09 року вступило в дію з 18.02.2009 р. (з дати оприлюднення Рішення в засобах масової інформації –опублікування в газеті “Тернопіль вечірній” № 4 (1498) від 18.02.2009 року).

Згідно пункту 3 Додатку 4 до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року тарифи розраховані, зокрема, на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення - на нормативну температуру повітря в опалювальних приміщеннях, тривалість опалювального періоду і планову середню температуру зовнішнього повітря, які встановлені для м. Тернополя відповідними нормативними документами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Для нарахування бюджетним організаціям та іншим споживачам плати за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження визначається договором між споживачем і підприємством теплових мереж. Плата за спожиту теплову енергію нараховується зокрема при відсутності тепло лічильника - щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн.. за 1 Гкал теплової енергії(п.4 Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року).

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору № 684 від 01.12.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді не виконав належним чином, оплату за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді не провів в повній мірі, а тому допустив борг за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року в сумі 7978 грн. 90 коп.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 7978 грн. 90 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать нормам чинного законодавства.

Позивач, згідно умов договору № 684 від 01.12.2002 року просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5 % за період з 01.02.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 7441 грн. 88 коп., яка нарахована на суму заборгованості.

В п.п. 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію "Споживач" несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені з врахуванням п.п. 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 Договору; абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу; частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача за неналежне виконання зобов'язання пені в сумі 7441 грн. 88 коп., підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та не суперечать нормам чинного законодавства.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, які складаються із 154 грн. 21 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Приватного підприємства “Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909, на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534, - 7978 грн. 90 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 7441 грн. 88 коп. пені, 154 грн. 21 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 22 вересня 2010 року.

Суддя