Рішення № 11341360, 20.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.10           Справа № 15/100-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СКПФ ПАРИТЕТ», м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп», с. Андриящевка, Роменський район, Сумська область

про стягнення 42 336 грн. 77 коп.

          СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: Мельник О.П., довіреність б/н від 26.08.2010р.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 42 336 грн. 77 коп. заборгованості по договору поставки №9 від 12.06.2008р., в тому числі 13 900 грн. 00 коп. грошових коштів сплачених в якості передплати, 25 367 грн. 50 коп. пені, 747 грн. 97 коп. 3% річних та 2321 грн. 30 коп. інфляційних витрат.

В судове засідання позивач подав пояснення, що позовна заява з додатками до неї, що направлялася позивачем відповідачу, була повернута відділенням пошти позивачу з відміткою «по закінченню терміну зберігання».

Відповідач подав письмовий відзив на позов б/н від 15.10.2010р., в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог частково, оскільки він заперечує проти розміру штрафних санкцій заявлених до стягнення, тому ним подано свій розрахунок сум штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

12.06.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №9, за умовами п. 1.1. якого продавець (відповідач) зобов’язався передати у власність покупця (позивача) товар, а покупець зобов‘язався його прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється позивачем шляхом передоплати.

Згідно п. 4.1 договору продавець зобов‘язаний передати покупцю товар на протязі 3 днів з моменту отримання предоплати. Відповідно до п. 4.8 договору, якщо продавець передав покупцю меншу кількість товару, ніж це встановлено у договорі, то покупець має право вимагати передання йому кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Тому, згідно платіжних доручень №985 від 16.12.2008р. та №992 від 09.01.2009р. позивачем була здійснена передплата у розмірі 20000 грн. 00 коп. та 5000 грн. 00 коп. відповідно, тобто загальною сумою 25000 грн. 00 коп.

Позивач, отримавши передплату, здійснив поставку товару лише на суму 11100 грн. 00 коп. згідно накладної №342 від 22.12.2008р. та рахунку №341 від 22.12.2008р.

Передача товару на суму 8900 грн. 00 коп. та на суму 5000 грн. 00 коп. відповідачем здійснена не була.

Факт проведення позивачем передоплати на загальну суму 25000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями №985 від 16.12.2008р. та №992 від 09.01.2009р., копії яких долучені до матеріалів справи. Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Також, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків станом на 10.06.2010р., відповідно до якого станом на 10.06.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 13900 грн. 00 коп.

Але відповідач своє зобов‘язання по поставці товару не виконав, тому відповідно до ст. 530 ЦК України, позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу №49 від 29.12.2008р. та №61 від 02.03.2009р., в яких позивач просив здійснити поставку товару, а у випадку невиконання зобов‘язання повернути предоплату.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач на претензії не відреагував, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача за цим договором перед позивачем по неповернутій предоплаті складає 13 900 грн. 00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачений цим Кодексом

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Також ч. 3 ст. 612 ЦК України містить норму, згідно якої, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 13 900 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення 13 900 грн. 00 коп. передоплати є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, згідно із приписами ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 612, 693 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 25 367 грн. 50 коп. Пеня нарахована на суму 8900 грн. 00 коп. за період 365 днів у розмірі 16242 грн. 50 коп. та на суму 5000 грн. 00 коп. за період 365 днів у розмірі 9125 грн. 00 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2.2 договору поставки №9 від 12.06.2008р. (за прострочку передачі товару продавець сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості не переданого у строк товару за кожний день прострочки).

Хоча, відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня повинна бути нарахована з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 232 Господарського кодексу України, а саме за період з 19.12.2008р. по 19.06.2009р. на суму 8900 грн. 00 коп. та за період з 12.01.2009р. по 12.07.2009р. на суму 5000 грн. 00 коп.

Тому, вказана вимога про стягнення 25 367 грн. 50 коп. пені підлягає задоволенню частково, а саме: сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. ст. 549-552 ЦК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, становить 1067 грн. 54 коп. за період з 19.12.2008р. по 19.06.2009р. із розрахунку суми заборгованості 8900 грн. 00 коп. та 590 грн. 68 коп. за період з 12.01.2009р. по 12.07.2009р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп., тобто загальна сума 1658 грн. 22 коп. В стягненні 23709 грн. 28 коп. пені відмовляється як в сумі пені нарахованої надмірно.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки поставки №9 від 12.06.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 747 грн. 97 коп. 3% річних (з них: 486 грн. 59 коп. за період з 19.12.2008р. по 12.07.2010р. із розрахунку суми заборгованості 8900 грн. 00 коп. та 261 грн. 38 коп. за період з 13.01.2009р. по 12.07.2010р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп.) та 2321 грн. 30 коп. інфляційних витрат (з них: 1483 грн. 30 коп. за період з січня 2009р. по червень 2010р. із розрахунку суми заборгованості 8900 грн. 00 коп. та 835 грн. 00 коп. за період з січня 2009р. по червень 2010р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначений період нарахування інфляційних збитків у розмірі 835 грн. 00 коп. за період з січня 2009р. по червень 2010р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп., так як інфляційні збитки повинні нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання, а прострочення виконання зобов‘язання відповідачем має місце з 12.01.2009р. по червень 2010р. (червень 2010р. - строк визначений позивачем у позовній заяві). Тобто, сума інфляційних витрат із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп. за період з 12.01.2009р. по червень 2010р. повинна становити 800 грн. 00 коп.

Крім цього, судом здійснено перерахунок сум інфляційних витрат та 3% річних заявлених позивачем до стягнення, і розмір сум при підрахунку судом є дещо нижчим, ніж ті суми, які заявляє до стягнення позивач. Тому, враховуючи вказану обставину, суд при вирішенні справи бере до уваги свій розрахунок інфляційних витрат та 3% річних.

Так, розмір 3% річних повинен становити 652 грн. 35 коп. (з них: 417 грн. 69 коп. за період з 19.12.2008р. по 12.07.2010р. із розрахунку суми заборгованості 8900 грн. 00 коп. та 234 грн. 66 коп. за період з 13.01.2009р. по 12.07.2010р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп.) та 2224 грн. 00 коп. інфляційних витрат (з них: 1424 грн. 00 коп. за період з січня 2009р. по червень 2010р. із розрахунку суми заборгованості 8900 грн. 00 коп. та 800 грн. 00 коп. за період з 12.01.2009р. по червень 2010р. із розрахунку суми заборгованості 5000 грн. 00 коп.).

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 747 грн. 97 коп. 3% річних та 2321 грн. 30 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються 652 грн. 35 коп. 3% річних та 2224 грн. 00 коп. інфляційних витрат.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп» (42087, Сумська область, Роменський район, с. Андриящевка, вул. Школьна, 29, код 23637250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКПФ ПАРИТЕТ» (87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 27 квартал, 27, код 33560170) 13 900 грн. 00 коп. грошових коштів сплачених в якості передплати, 1658 грн. 22 коп. пені, 652 грн. 35 коп. 3% річних та 2224 грн. 00 коп. інфляційних витрат,184 грн. 34 коп. витрат по держмиту, 102 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В інший частині позову - відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

Повне рішення cкладено 23.09.2010р.

Суддя