Рішення № 113413161, 08.09.2023, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 371/500/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Папенко О.О.,

позивачки - ОСОБА_1 (не з`явилась),

представника позивачки - ОСОБА_2 (не з`явилась),

представника відповідача (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивачка подала до суду вказану вище позовну заяву. Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки, ОСОБА_3 .. Після його смерті відкрилась спадщина на майно, що йому належало. Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ст. 1261 ЦК України ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, після смерті сина - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є такою, що спадщину прийняла, хоча за життя не оформила своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заведена, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру. Мати позивачки - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка згідно ст. 1269 ЦК України у строки, передбачені ст. 1270 ЦК України, подала заяву до Миронівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується спадковою справою, заведеною після смерті ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) в КСП ім. Ватутіна, площею 2,85 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на земельну частку (пай) серія КВ № 0204141, виданим 10 травня 1997 року на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації від 27.02.1997 № 66 та зареєстрованого 11.05.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5682. Крім того, листом № 29-10-0.331-5602/2-22 від 14 листопада 2022 року ГУ Держгеокадастру в Київській області повідомило, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) наявний запис про реєстрацію сертифікату серія КВ № 0204141, виданого на ім`я ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної форми власності КСП ім. Ватутіна на підставі рішення Миронівської районної державної адміністрації за № 5682 від 11.05.1997. Серед речей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 оригіналу сертифікату серія КВ № 0204141, виданого на ім`я ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної форми власності КСП ім.Ватутіна на підставі рішення Миронівської районної державної адміністрації за № 5682 від 11.05.1997 не було. У зв`язку з цим в газеті «Миронівський край» від 31.03.2023 надруковано оголошення відповідного змісту про втрату оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документа. Листом № 15/02-14 від 19.01.2023, державний нотаріус Миронівської районної державної нотаріальної контори Єпіфанцева Н. повідомила, що не має можливості видати позивачці свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), у зв`язку з тим, що відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ №0204141, виданий на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації від 27.02.1997 № 66, виданий 10.05.1997 та зареєстрований 11.05.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5682. В позовній заяві позивачка просила визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельну частку (пай) розміром 2,85 га в умовних кадастрових гектарах в КСП імені Ватутіна, яка розташована на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина - ОСОБА_3 .

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_2 не з`явились, остання подала заяву, у якій просила проводити судове засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримувала та просила їх задовольнити.

Представник Ржищівської міської ради Київської області у підготовче засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника, щодо вирішення спору покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Іванківським відділом ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 березня 1960 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14 лютого 1972 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками є: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14 липня 2017 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 31 липня 1999 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 (а.с. 12).

Згідно копії рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу позивачці відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_11 (а.с. 13). Рішення суду набрало законної сили 02 листопада 2020 року.

Згідно довідки № 16.07-02-04/68 від 15 квітня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з матір`ю ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 20 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0204141, ОСОБА_3 , який проживає в с.Малий Букрин, Миронівського району, Київської області, на підставі рішення Миронівської районної державної адміністрації № 66 від 27 лютого 1997 року, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 16).

Згідно інформації Дердгеокадастру ГУ Дердгеокадастру у м. Києві та Київській області № 29-10-0.331-5602/2-22 від 14 листопада 2022 року, відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), наявний запис про реєстрацію сертифікату серії КВ № 0204141, виданого на ім`я ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності КСП ім. Ватутіна на підставі рішення Миронівської районної державної адміністрації за № 5682 від 11 травня 1997 року. Вказана земельна ділянка не формувалася, кадастровий номер не присвоювався та у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Сектору № 1 документація із землеустрою, не виявлена (а.с. 17).

Згідно повідомлення Миронівської державної нотаріальної контори Київської області № 15/02-14 від 19 січня 2023 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа - сертифікату серії КВ № 0204141, виданого на ім`я ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 2,85 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності КСП ім. Ватутіна на підставі рішення Миронівської районної державної адміністрації за № 5682 від 11 травня 1997 року, Миронівська державна нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів (а.с. 18).

Згідно висновку про вартість, виданого СПД ФО ОСОБА_12 , вартість сертифікату на право на земельну частку (пай), члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна, розміром 2,85 га, власником якого є ОСОБА_3 , становить 10 000,00 грн (а.с. 19-20).

У зв`язку з втратою оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) в газеті «Миронівський край» від 31.03.2023 року надруковано оголошення відповідного змісту (а.с. 21).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00027824199 від 17 вересня 2020 року, складеного відділом ДРАЦС по м.Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було розірвано 07 червня 1971 року, про що складено відповідний актовий запис № 60. Прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_15 .

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 20 червня 1971 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_16 одружились 20 червня 1971 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_11 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи №59/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було заведено спадкову справу.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», зокрема пункту 11 «При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю».

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. До таких підстав належить спадкування майна за заповітом або за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 328, 392, 1225, 1258, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 2,85 га в умовних кадастрових гектарах в КСП імені Ватутіна, яка розташована на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина - ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя