Рішення № 11341002, 22.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.09.10                                                                                           Справа№ 1/82

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дакота”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 5’625,27 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники:

Від прокуратури: Брухаль Л.Б. - помічник прокурора

Від позивача: Охріменко В.В. –начальник юридичного відділу (дов.№1 від 04.01.2010р.);

Від відповідача: Ткач Г.Р. –керівник ТзОВ «Дакота»

Позов заявлений Прокурором Залізничного району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дакота” про стягнення заборгованості в сумі 5’625,27 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2010р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 16.09.2010р. Ухвалою суду від 16.09.2010р. розгляд справи відкладено на 22.09.2010р. через неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання прокурором та відповідачем всіх вимог ухвали суду від 07.09.2010р., а також враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.09.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить уточнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 3’446,18 грн. - основного боргу; 54,01 грн. –пені; 308,20 грн. - інфляційних втрат; 111,78 грн. –3% річних за користування чужими коштами.

В судовому засіданні 22.09.2010р. відповідач проти суми основного боргу не заперечив, подав суду письмову квитанцію №ПН2473 від 20.09.2010р. на суму 1’446,18 грн., з урахуванням чого просить позовні вимоги задоволити частково на суму основного боргу 2’000,00 грн. Щодо стягнення штрафних санкцій то відповідач заперечив проти їх нарахування позивачем та просить в задоволенні таких вимог відмовити, посилаючись на той факт, що послуги з теплопостачання позивачем надавались неякісно, що у приміщеннях відповідача, в які здійснює теплопостачання позивач, постійно холодно і що відповідач просив позивача відключити його від централізованого опалення (лист №28 від 20.05.2009р., наявний в справі).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

01.10.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дакота” (Покупець) та Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” (Енергопостачальна організація) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №393 від 01.10.2003р. Даний договір діяв з 01.10.2003р. до 01.10.2004р. (п.10.1 договору). Відповідно до п.10.4 договору –договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до п.1 договору №393 від 01.10.2003р. –Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.6.3 договору –Покупець зобов’язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями, в термін до 15-го числа звітного місяця, в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору.

Проте, всупереч умовам договору відповідач, за період з 01.09.2008р по 01.07.2010р., допустив заборгованість по оплаті отриманої теплової енергії в гарячій воді в сумі 5’150 грн. 22 коп., що підтверджено розрахунком заборгованості, станом на 01.07.2010р. (наявний в матеріалах справи).

Відповідачем було частково оплачено основний борг, в результаті чого основний борг відповідача перед позивачем зменшився до 3’446,18 грн.

20.09.2010р. відповідачем, згідно квитанції №ПН2473 від 20.09.2010р., було погашено ще 1’446,18 грн. Таким чином, з урахуванням вищенаведених сплат, станом на момент розгляду справи, основний борг відповідача перед позивачем становить 2’000,00 грн.

Зважаючи на неоплату відповідачем поставленої теплової енергії в гарячій воді позивач, враховуючи вимоги п.7.2.3 договору нарахував відповідачу 54 грн. 01 коп. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленої теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами у сумі 111 грн. 78 коп. та інфляційні нарахування у сумі 308 грн. 20 коп. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів повного погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України –за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов’язання.

Пунктом 7.2.3 договору №393 від 01.10.2003р. передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Покупець сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов’язань щодо постачання відповідачеві теплової енергії та здійснення гарячого водопостачання у повному обсязі, що зокрема вбачається з обсягів постачання теплової енергії (наявні в матеріалах справи), підписаних сторонами.

Матеріалами справи підтверджено також і те, що відповідач, в порушення зобов’язання передбаченого договором, не оплатив позивачу повної вартості отриманої теплової енергії та гарячого водопостачання, а оплатив його лише частково, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, врахувавши вимоги ст.ст.610, 611, 625 ЦК України та п.7.2.3 договору нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, інфляційні втрати та 3% річних за користування чужими коштами).

В судовому засіданні 22.09.2010р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 23.09.2010р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 2’000 грн. 00 коп. - основного боргу, 54 грн. 01 коп. –пені, 308 грн. 20 коп. - інфляційних втрат та 111 грн. 78 коп. –3% річних за користування чужими коштами. В решті позовних вимог суд вирішив провадження припинити.

Так як Прокуратура Залізничного району м.Львова звільнена від сплати державного мита, та враховуючи той факт, що спір виник з вини відповідача, судові витрати стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України, пропорційно до задоволених уточнених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 275 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 29, 44, 47-1, 49, 69, п.1-1 ст.80, ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дакота” (79052, м.Львів, вул.Каганця, буд.8, кв.1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20837639) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, буд.4/а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20784943) 2’000 грн. 00 коп. - основного боргу; 54 грн. 01 коп. –пені; 308 грн. 20 коп. - інфляційних втрат; 111 грн. 78 коп. –3% річних за користування чужими коштами.

3. В решті позовних вимог провадження припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дакота” (79052, м.Львів, вул.Каганця, буд.8, кв.1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20837639) в дохід Державного бюджету України –71 грн. 08 коп. державного мита.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дакота” (79052, м.Львів, вул.Каганця, буд.8, кв.1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20837639) в дохід Державного бюджету України - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя