Рішення № 11340683, 31.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 серпня 2010 р.           Справа 5/106-10

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827)

до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

(пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДОПОУ 03338649)

про стягнення 47594783,23 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Михалевська З.О., довіреність № 89/10 від 28.12.09 р.

          відповідача : ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", Кравчук О.В., довіреність № 55/10-Д від 11.05.10 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця про стягнення 47 594 783,23 грн., з них: 38 447 328,04 грн. основний борг, 4 382 997,00 грн. пеня, 3 525 837,27 грн. інфляційні втрати, 1 238 620,92 грн. три відсотки річних.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

31 грудня 2008 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-2373. Згідно з цим Договором, ДК «Газ України» зобов'язувалася передати Відповідачу протягом січня - листопада 2009 року природний газ, а ВАТ «Вінницягаз» повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК «Газ України» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом січня - листопада 2009 року природний газ, на загальну суму 62 504 517,29 грн., що підтверджується Актами прийому - передачі природного газу.

Відповідно до вимог п. 5.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання Покупцем такого акту.

Акти передачі-приймання природного газу за період з січня по травень 2009 року були вручені уповноваженій ВАТ «Вінницягаз» особі 04.06.09 р. Акти за період з червня по вересень 2009 року були вручені 21.10.09 р., за жовтень - листопад 2009 року 04.02.10 р.

Таким чином, Покупець був зобов'язаний остаточно розрахуватись за поставки природного газу за період з січня по травень 2009 року до 09.06.10 р., за період з червня по вересень 2009 року до 26.10.09 р., за жовтень - листопад 09.02.10 р..

Відповідач свої зобов'язання по договору з оплати спожитого природного газу виконав частково з простроченням, борг за отриманнии природний газ сплатив у сумі 24 057 189,25 грн.

Таким чином, станом момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» перед ДК 'Таз України", становить 38 447 328 (тридцять вісім мільйонів чотириста сорок сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 04 коп.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та її. 6.2. Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу Відповідача зобов'язано сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем подані розрахунки пені: за період з 27.07.2009 р. по 09.12.2009 р. сума складає 2 176 991,03 грн.; за період з 26.10.2009 р. по 16.04.2010 р. сума складає 977 513,82 грн.; за період з 09.02.2010 р. по 27.07.2010 р. сума складає 1 228 492,15 грн.. Тобто загальна сума пені складає 4 382 997,00 грн.

Згідно з пунктом 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавсьвом України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивач надав розрахунок суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за червень 2009 року - березень 2010 року, що становить 3 525 837,27 грн.

Також позивач надав розрахунок трьох відсотків річних за період з 09.06.2009 р. по 27.07.2010 р., зазнчивши, що 3 % річних від основного боргу складають 1 238 620,92 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача 47 594 783,23 грн., з них: 38 447 328,04 грн. основний борг, 4 382 997,00 грн. пеня, 3 525 837,27 грн. інфляційні втрати, 1 238 620,92 грн. три відсотки річних.

Відповідач заперечує проти висунутих вимог з наступних підстав.

1. Позивач, крім вимог щодо стягнення боргу за договором від 31.12.2008 р. № 06/08-2373 на постачання природного газу в сумі 38 447 328,04 грн., просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в сумі 4 382 997,00 грн. З вказаними вимогами Відповідач не погоджується з наступних причин.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно Відповідача. Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача, який діє і на даний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платеоюів).

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом от.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пені, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Враховуючи викладене вище, обов'язок по сплаті за поставлений згідно вказаного вище договору між Позивачем та Відповідачем газ у Товариства виникає, але пеня за невиконання даного зобов'язання Відповідачу нараховуванню не підлягає.

До аналогічного висновку дійшла і колегія Верховного Суду України в постанові від 17.01.2006 р. у справі № 11/690 та колегія Верховного Суду України в ухвалі від 08.07.2009 року (номер в ЄДР судових рішень 4283696).

А відтак, зважаючи на той факт, що по відношенню до Відповідача введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів та, враховуючи вказані вище норми, нарахування Позивачем пені за вказаний вище період є незаконним та Відповідач їх не визнає в повному обсязі.

2. Також Позивач просить стягнути 3% річних в сумі 1 238 620,92 грн., як плату за користування коштами Позивача, а також інфляційні збитки в сумі 3 525 837,27 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних з нижченаведеного.

Нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та обов'язок боржника сплатити 3% річних від суми боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, є санкцією за невиконання грошових зобов'язань. А відтак, з врахуванням ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ця сума також не підлягає нарахуванню.

Таким чином, Позивачем неправомірно нараховано суму, на яку збільшилась заборгованість Відповідача внаслідок інфляційних процесів та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подано обґрунтовано частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідач на умовах договору від 31.12.2008 р. на постачання природного газу № 06/08-2373 отримав від позивача природний газ на загальну суму 62 504 517,29 грн., остаточний розрахунок за який повинен був бути здійснений на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу, протягом двох банківських днів з дати отримання Покупцем такого акту. Відповідач свої зобов'язання по договору з оплати спожитого природного газу виконав частково з простроченням, борг за отриманний природний газ сплатив у сумі 24 057 189,25 грн.

Свої зобов"язання станом на 02.08.2010 року відповідач не виконав частково, борг за отриманий природний газ не сплатив.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором він є боржником, що прострочив.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений ст. 530 ЦК України він є боржником, що прострочив.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриманий природний газ в сумі 38 447 328,04 грн. грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 38 447 328,04 грн. основного боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено , що позивачем , крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також пеню: за період з 27.07.2009 р. по 09.12.2009 р. сума складає 2 176 991,03 грн.; за період з 26.10.2009 р. по 16.04.2010 р. сума складає 977 513,82 грн.; за період з 09.02.2010 р. по 27.07.2010 р. сума складає 1 228 492,15 грн.), тобто в загальному сума пені складає 4 382 997,00 грн.; борг внаслідок інфляційних процесів за червень 2009 року - березень 2010 року, що становить 3 525 837,27 грн. та три відсотки річних за період з 09.06.2009 р. по 27.07.2010 р. в сумі 1 238 620,92 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 382 997,00 грн. та трьох відсотків річних за період з 09.06.2009 р. по 27.07.2010 р. в сумі 1 238 620,92 грн. також слід задоволити.

Що до вимоги про стягнення пені, то дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено , що 09.11.05 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За таких обставин відповідач був позбавлений права оплатити позивачу борг. Тому до нього не можуть застосовуватися санкції до закінчення дії мораторію.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України (Постанова № 15 від 18.12.2009 р.).

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

          Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" , пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649 (р/р 26004500125051 Перша Київська філія ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 321637) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк України", МФО 300012) 38 447 328,04 грн. основного боргу, 3 525 837,27 грн. інфляційних втрат , 1 238 620,92 грн. - 3% річних, 23 151,71 грн. витрат на державне мито та 214,27 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові про стягнення 4 382 997,00 грн. пені відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827)

3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДОПОУ 03338649)