Рішення № 113406481, 11.09.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2023 Справа №607/16282/23 Провадження № 2-а/607/311/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

29.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що постановою серії БАД № 821196 від 24.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню. Так, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він нібито керував транспортним засобом та здійснив перетин суцільної лінії розмітки та при зупинці не включив аварійну сигналізацію. Позивач зазначив, що у патрульних поліцейських були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки в місці виїзду керованого позивачем автомобіля була відсутня суцільна лінія розмітки. Так само позивач заперечує обов`язок ввімкнення аварійної сигналізації, зважаючи на те, що зупинка транспортного засобу була незаконною. Докази вчинення позивачем правопорушення на вимогу ОСОБА_1 патрульні поліцейські на місці події не надали.

За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 821196 від 24.08.2023, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП.

01.09.2023 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 11.09.2023, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

11.09.2023 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області засобами поштового зв`язку надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому відповідач позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушив п. 9.9 (б), 34 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 121 КУпАП, оскільки 23.08.2023 о 23 год. 50 хв. на вул. С.Бандери, 96 в м. Заліщики Чортківського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив перетин вузької суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 та під час вимушеної зупинки не увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Факт вчинення позивачем правопорушень підтверджується відеозаписом, який долучений до відзиву. Також зі змісту відеозапису вбачається, що позивач увімкнув аварійну світлову сигналізацію лише після відповідного зауваження працівника патрульної поліції. З урахуванням викладеного вказана постанова, на думку відповідача, відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об`єктивних обставин справи.

У судове засідання 11.09.2023 позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 11.09.2023 уповноважений представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. У поданому відзиві представник відповідача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та просив у позові відмовити.

Указане згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Суд установив, що 24.08.2023 інспектором СРПП ВП № 4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Задорожним Р. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 821196. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. У постанові зазначено, що 23.08.2023 о 23 год. 50 хв. на вул. С.Бандери, 96 в м. Заліщики Чортківського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив перетин вузької суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 та під час вимушеної зупинки не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 (б), 34 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, п. 9.9 (б) Правил дорожнього руху передбачає, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Також відповідно до п. 34 Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Лінію 1.1 перетинати забороняється.Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема, у порушенні вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Об`єктивна сторонаадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУпАП,полягає,зокрема,у порушенні правили користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частини 1-3ст.90КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, для спростування доводів, викладених у позовній заяві, і на підтвердження правомірності постанови серії БАД № 821196 від 24.08.2023 відповідач надав відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського (назва файлу «VID230823-235332F-000000-000000-0042»).

Разом з тим зі змісту цього відеозапису вбачається, що фіксація подій відбулась лише після повної зупинки транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Avensis», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відтак суд позбавлений можливості встановити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке полягає у перетині вузької суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1.

Будь-які інші докази, зокрема, відеозапис з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля працівників патрульної поліції, який би підтверджував факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення, суду не надані.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського (назва файлу «VID230823-235332F-000000-000000-0042») суд встановив, що після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського ОСОБА_1 не увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Така аварійна сигналізація була увімкнена лише після оголошення патрульним поліцейським відповідного зауваження ОСОБА_1 .

При цьому суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що в останнього був відсутній обов`язок вмикати аварійну світлову сигналізацію після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, зважаючи на те, що вимога про зупинку була незаконною, оскільки лише наявність самої по собі зупинки автомобіля на вимогу поліцейського свідчить про обов`язок водія вмикати аварійну світлову сигналізацію незалежно від наявності чи відсутності підстав такої зупинки.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідачем доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке полягало у порушенні правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

За таких обставин суд доходить висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 821196 від 24.08.2023 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є такою, що винесена з порушенням ст. 280 КУпАП, а тому у цій частині підлягає скасуванню.

Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови в частині через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, то є усі правові підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення в цій частині.

При цьому, зважаючи на те, що судом встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що постанову в цій частині слід залишити без змін. Так само відсутні підстави для зміни заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судураховує роз`яснення,які містятьсяв п.36постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 17.10.2014№ 10«Про застосуваннясудами законодавствапро судовівитрати уцивільних справах» та відповіднодо яких якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 536,80 грн, що підтверджується квитанцією № 37 від 24.08.2023 (а.с. 1).

Відтак сума сплаченого судового збору у розмірі 268,40 грн підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , а судові витрати у виді судового збору у сумі 268,40 грн слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 27, 122, 245, 279, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 821196 від 24.08.2023 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720.

СуддяІ. В. Марциновська