Рішення № 113395477, 21.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17785/23

Провадження № 2/761/7550/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» при визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Житомиргаз», ТОВ «ГК «Нафтогаз України» при визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2023 р між позивачем та АТ «Житомиргаз» було укладено договір розподілу природного газу. 13.04.2023 р. між позивачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було укладено договір постачання природного газу. Посилаючись на те, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за вказаними договорами не виконують, позивач вважає, що за таких обставин необхідно визнати бездіяльність відповідачів неправомірною та зобов`язати їх виконати умови договорів належним чином, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 31.05.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмові заяви, зі змісту яких вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідача АТ «Житомиргаз» в судове засідання не з`явився, однак подав відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що останній проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в будинку АДРЕСА_1 . В 2015 році позивачу як споживачу природного газу, за вказаною адресою, було присвоєно відповідний персональний ЕІС-код НОМЕР_3.

Вказані обставини підтверджуються наданими сторонами документами, а також встановлені рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 28.12.2022 р. у справі № 286/3075/22.

Крім того, вказаним рішенням суду не встановлено порушень з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та АТ «Житомиргаз», через які, як вважає позивач з 2022 року природний газ від постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до його будинку не надходить, у зв`язку з чим в задоволенні позову судом було відмовлено, вказане рішення суду першої інстанції було скасовано Житомирським апеляційним судом тільки в частині стягнення з позивача на користь держави судового збору в сумі 992,40 грн., в решті рішення по суті залишено без змін з підстав необґрунтованості позову.

Також ОСОБА_2 звертався до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом, у якому просив: - зобов`язати АТ «Житомиргаз» відновити постачання природного газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України» вжити заходи для постачання природного газу до вищевказаного будинку. Позов було обґрунтовано тим, що 09.02.2022 р. АТ «Житомиргаз» на підставі листа-доручення від ТОВ «Житомиргаз Збут» від 02.02.2022 р. припинило газопостачання до будинку. В травні 2022 року визначено нового постачальника газу - ТОВ «ГК «Нафтогаз України». На його усні прохання вжити заходи для постачання газу до будинку, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відмовилось їх вживати та запропонувало для вирішення всіх питань щодо постачання газу звернутися до АТ «Житомиргаз», який також відмовився вживати будь-які заходи для відновлення постачання природного газу до вказаного будинку.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 09.02.2023 р. у справі № 286/2235/22 в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 07.03.2023 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін з підстав необґрунтованості позову.

Отже судовими рішеннями було встановлено, відсутність неправомірних дій, які б вплинули на постачання газу до будинку позивача з боку відповідачів.

Разом з тим позивач в своєму позові вказує, що порушення його прав, як споживача природного газу, які він просить відновити, виникли після 01.03.2023 р., тобто після укладення між ним і АТ «Житомиргаз» договору розподілу природного газу та укладеного 13.04.2023 р. між ним і ТОВ «ГК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з наданих відповідачами письмових доказів, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як суб`єкт ринку газу з 01.11.2018 р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 р. «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ «АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «МАРГАЗ», ТОВ «АГРО ГАЗ», ТОВ «ІНТРО ГАЗ», ТОВ «ПОДІЛЛЯГАЗПОСТАЧ», СП ПГНК, ТОВ «ВІЄНА КОНСАЛТ», ТОВ «НАФТОГАЗНАДРА», ТОВ «ГАЗ ТА НАФТОПРОДУКТИ», ТОВ «СТАТУС-ТРЕЙД», ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», ТОВ «АЛЬТАІР-ІНВЕСТ» та ТОВ «ТК ІНДУСТРІЯ».

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), № 2496 від 30.09.2015 р. (далі - Правила) та ст.cт. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зобов`язане постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, відповідно до особового рахунку і встановлених тарифів.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 р. «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що Договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Тобто укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

13.04.2023 р. на підставі заяви-приєднання споживача, яка надійшла від позивача, було укладено договір постачання природного газу з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо постачання природного газу за на об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_1 , ЕІС-код НОМЕР_3.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними АТ «Житомиргаз», що є оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Отже, визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (АТ «Житомиргаз»), а не ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ, яким є АТ «Житомиргаз», на підставі яких ТОВ «ГК «Нафтогаз України» проводить нарахування вартості спожитого газу по кожному окремо взятому побутовому споживачу, яке здійснюється Оператором ГТС на основі даних про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ (в даному випадку - АТ «Житомиргаз»).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Згідно з абзацом 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ (АТ «Житомиргаз») через інформаційну платформу Оператора ГТС, Споживач, в даному випадку позивач, по особовому рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС-код НОМЕР_3) з 13.04.2023 р. включений до реєстру постачальника - ТОВ «ГК «Нафтогаз України». При чому жодного споживання, починаючи з 13.04.2023 р. відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС не було.

На підтвердження зазначеної інформації ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надав суду докази, а саме витяг з інформаційної платформи Оператора ГТС, який містить відомості про включення Споживача, позивача, до реєстру постачальника - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а також фінансовий стан по рахунку № НОМЕР_1 (ЕІС-код НОМЕР_3), який містить інформацію про відсутність споживання позивачем природного газу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в передбачений нормативно-правовими актами спосіб включив позивача до свого реєстру постачальника та виконав умови договору постачання, на який посилається позивач, а тому суд приходить до висновку, що з боку даного відповідача порушень прав позивача не встановлено. Будь-яких доказів на спростування даного висновку суду позивачем надано не було, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Крім того, судом встановлено, що відповідно до підписаної позивачем заяви-приєднання від 24.02.2023 р. особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою проживання позивача - будинок АДРЕСА_1 переоформлено на його ім`я, ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що між позивачем і АТ «Житомиргаз», як Оператором ГРМ, існують договірні відносини, що не заперечується даним відповідачем.

Правовідносини між споживачем, в даному випадку позивачем, та газорозподільним підприємством, в даному випадку АТ «Житомиргаз», регулюються Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2498 від 30.09.2015 р., який уклали вказані сторони по справі, а також Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р.

Відповідно до укладеного договору розподілу природного газу відповідачем АТ «Житомиргаз» цілодобово має надаватися послуга позивачу щодо забезпечення потужності у газорозподільній системі.

Згідно з п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора Г`РМ та /або документально підтвердження споживання природного газу.

З наданих відповідачем АТ «Житомиргаз» до відзиву доказів, а саме акту про припинення від 09.02.2022 р., вбачається, що на момент приєднання позивача до умов типового договору розподілу природного газу станом на 01.03.2023 р. газопостачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 було припинене ще до дати приєднання, шляхом перекриття запірних пристроїв та їх пломбування, з посиланням на пп.3 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ.

Відповідно до пп.3 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р., оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 3)подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання....

Отже, відповідач АТ «Житомиргаз» в межах своїх повноважень припинив постачання газу в помешкання позивача, склавши відповідний акт від 09.02.2022 р., при цьому позивачу надається послуга щодо забезпечення доступу до розподільчої системи, разом з тим запірні пристрої залишаються опломбованими з підстав зазначених у акті.

Крім того, станом на 10.07.2023 р. відповідно до змісту акту перевірки № 566519 існують порушення (перешкоди) для негайного відновлення газопостачання, пов`язані з порушеннями Правил безпеки систем газопостачання.

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, газопостачання можливо відновити в разі надання акту технічного стану домових вентиляційних каналів спеціалізованою організацією, відновлення лакофарбового покриття надземної частини сталевого газопроводу, приведення до відповідності ГСО (газоспоживаючого обладнання) проектній документації.

Пунктом 5.4 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем) відповідно до вимог чого законодавства України.

Як зазначає відповідач АТ «Житомиргаз» між позивачем та ним на момент підписання заяви-приєднання був відсутній укладений договір технічного обслуговування. Позивачем не надано доказів на спростування даної обставини, а також не надано доказів щодо існування укладеного договору на технічне обслуговування з іншим господарюючим суб`єктом, що має відповідний дозвіл.

Отже судом встановлено, що станом на день розгляду справи судом будинок позивача залишається приєднаним до газорозподільної системи, Типовий договір розподілу природного газу між позивачем та відповідачем є діючим. На даний час об`єкт позивача продовжує мати цілодобовий доступ до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу у випадку усунення недоліків встановлених в акті про припинення розподілу природного газу від 09.02.2022 р. Крім того, позивач не здійснює обов`язкову оплату послуг у зв`язку з чим по особовому рахунку утворилась заборгованість, що підтверджується листами відповідача на його адресу № 100-Лв-4662-0323 від 09.03.2023 р. та № 100Лв-7266-0423 від 12.04.2023 р., в яких зазначаються умови для розблокування подачі газу до будинку позивача.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що стороною АТ «Житомиргаз» надані суду недостовірні відомості, а також неналежні докази, оскільки будь яких доказів на їх спростування суду надано не було.

Крім того, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що він не має доступу до газорозподільчої системи, оскільки фактичне споживання природного газу і доступ до газорозподільної системи не є тотожними. Позивача правомірно було обмежено в можливості споживання газу, про що був складений акт про припинення розподілу природного газу, із зазначенням підстав, й після усунення встановлених порушень позивач має бути допущений до фактичного споживання газу.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що судом не було встановлено невиконання АТ «Житомиргаз» умов Типового договору розподілу природного газу, укладеному з позивачем щодо будинку АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що права позивача порушені не були, а тому позов в частині вимог до АТ «Житомиргаз», також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Акціонерного товариства «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» при визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: