Рішення № 113392709, 30.08.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7117/23

2о/303/212/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Мукачівський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уМукачівському районіЗакарпатської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження дитини, у якій зазначив, що він з 23.08.2016 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом №1722 від 23.08.2016. Від шлюбу в них народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в Севастопольському міському пологовому будинку його дружина ОСОБА_2 народила дитину чоловічої статі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини російського зразка, оскільки на час народження дитини Автономна Республіка Крим була окупованою. Метою встановлення факту народження дитини є необхідність її реєстрації та отримання свідоцтва про народження українського зразка, оскільки по факту дитина народилась на території України в м. Севастополь, яке знаходиться на тимчасово окупованій території. Свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 видане органом, що підпорядкований російській окупаційній владі. Просив встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Стаханов, Луганської області, громадянки України, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та батька громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Севастополь, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник у судовому засідання заявлені вимоги підтримав та пояснив суду, що оскільки він не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи, встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів народженої дитини йому необхідно встановити факт народження від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 , дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, Україна.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином у порядку передбаченому ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

Представник Мукачівського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уМукачівському районіЗакарпатської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження передбачена ст.13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відповідно до якої державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно доСімейного кодексу України.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 14.06.2005 Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України.

Із наданої суду копії свідоцтва про шлюб, виданого 23.08.2016 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 23.08.2016.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія м. Севастополя відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

На підтвердження факту народження дитини заявник надав суду копію родового сертифікату серії НОМЕР_2 від 23.01.2019 із талоном до нього №3-2, де зазначені відомості про породіллю ОСОБА_2 та новонароджену ІНФОРМАЦІЯ_2 дитину чоловічої статі ОСОБА_4 , а також свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 22.09.2020 Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського району міста Севастополь управління ЗАГС міста Севастополя, в якому мамою дитини зазначена ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що зазначені родовий сертифікат із талоном до нього та свідоцтво про народження видано органами на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи і органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Аналізуючи надані заявником докази, які підтверджують факт народження дитини: копію родового сертифікату серії НОМЕР_2 від 23.01.2019 із талоном до нього №3-2; копію свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey». «Cypms v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic о f Moldova and Russia». «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій територій треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до ст.ст. 3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати документ, що підтверджує факт народження дитини, оскільки вона народилася на тимчасово окупованій території України, а зібрані по справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_5 дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , який народився у м. Севастополь, Україна.

Щодо вимоги заявника про встановленя факту народження ОСОБА_4 у м. Севастополь, Автономна республіка Крим, Україна слід зазначити наступне.

Відповідно до ст..133 Конституції України, систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Отже, м. Севастополь має спеціальний статус та не входить до складу Автономної Республіки Крим, тому суд не може встановити факт народження ОСОБА_4 у м. Севастополь, Автономна республіка Крим, Україна.

Керуючись ст. ст.258, 259,263-265,315-319,354 ЦПК України, ст. 133 СК України, ст. ст. 3,9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України», ст.7 ЗУ «Про громадянство України», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Мукачівський відділдержавноїреєстраціїактів цивільногостанууМукачівському районіЗакарпатськоїобластіЗахідного міжрегіональногоуправлінняМіністерстваюстиції провстановлення факту - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Севастополь, Україна, матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Стаханов, Луганська область (місце проживання: АДРЕСА_1 ), батьком якого є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Севастополь (місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя