Рішення № 1133924, 24.09.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2007

Справа №2-28/9106-2007

За позовом - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштінської філії, м. Алушта,

до відповідача - Державного підприємства «Алушталіфт», м. Алушта,

про стягнення 7 173,38 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Чернов О.І. – представник по довіреності (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштінської філії, м. Алушта, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Державного підприємства «Алушталіфт», м. Алушта, про стягнення 7 173,38 грн. заборгованості, у тому числі 6 650,31 грн. основного боргу та 523,07 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмове клопотання від 24.09.2007 р., в якому позивач в частині стягнення 80,00 грн. основного боргу відмовився від позову та просив провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, а також просив припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 358,60 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку зі сплатою Державним підприємством «Алушталіфт», м. Алушта, цієї суми боргу після порушення провадження у справі.

За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача 5 211,71 грн. основного боргу.

Також, позивач у цьому ж клопотанні зменшив суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 517,76 грн. В частині стягнення з відповідача 5,31 грн. пені позивач від позову відмовився та просив в цій частині провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Наслідки часткової відмови від позову представнику позивача у судовому засіданні роз’яснені (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Відповідач у засідання суду не з’явився, однак, 24.09.2007 р., через канцелярію господарського суду, передав суду клопотання № 90 від 21.09.2007 р., в якому відповідач зазначив, що суму боргу в розмірі 5 493,07 грн. згідно акту звірки від 21.09.2007 р., визнає у повному обсязі, та просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами додаткових доказів у справі.

Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

01.02.2004 року між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії.

Згідно з Розділом 1 даного договору «Теплопостачальна організація» (позивач) зобов’язувалась відпускати «Споживачу» (відповідачу) теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання у необхідних йому обсягах, а споживач -оплачувати отриману теплову енергії за встановленими тарифами (цінами) у строк, передбачений цим договором.

Пунктом 6.6. цього договору передбачалось, що розрахунки за даним договором здійснюються на підставі рахунків «Теплопостачальної організації», які повинні бути сплачені споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивач, на виконання умов вищевказаного договору свої зобов’язання виконував належним чином та своєчасно.

Проте, відповідач зобов’язання за договором виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним, за даними позивача та як вбачається з акту від 21.09.2007 р., станом на травень 2007 р. утворилась заборгованість в сумі 6 650,31 грн.

Однак, як вбачається з вищевказаного акту від 21.09.2007 р., відповідачем, на виконання умов договору, було погашено 80,00 грн. заборгованості, у зв’язку з чим решта заборгованості Державного підприємства «Алушталіфт», м. Алушта, перед позивачем склала 6 570,31 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Як було зазначено вище, в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 80,00 грн. позивач від позову відмовився на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з погашенням відповідачем цієї суми боргу до порушення провадження у справі.

Суд вважає, що часткова відмова позивача від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

У зв’язку з тим, що відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 1 358,60 грн. після порушення провадження у справі, тобто після 06.07.2007 р., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, склав 5 211,71 грн.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідачу на підставі п. 7.2.3. вищевказаного договору було нараховано пеню за несвоєчасну проплату рахунків, яка згідно уточнення (зменшення) позивачем суми пені, склала 517,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у клопотанні від 24.09.2007 р. частково відмовився від позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5,31 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з перерозрахунком суми пені.

Суд вважає, що часткова відмова від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 729,47 грн. заборгованості, у тому числі 5 211,71 грн. основного боргу та 517,76 грн. пені, документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин позов, з урахуванням вищевказаного клопотання позивача про зменшення позовних вимог від 24.09.2007 р., підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 28.09.2007 року.

Керуючись ст. 49, п. 1-1, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Державного підприємства «Алушталіфт» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, 30, р/р 26006301322571 у БВ № 2 філії Кримське ЦС ПІБ в м. Алушта, МФО 324430, ідентифікаційний код 19450993) на користь Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3 а) в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Лісна, 1, на р/р № 26004302325319 у філії Кримське ЦВ «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 26226262) 5 729,47 грн. заборгованості, 5 211,71 грн. основного боргу та 517,76 грн. пені, а також 100,79 грн. державного мита та 116,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Альошина С.М.