Рішення № 11339197, 09.09.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

07.09.2010          Справа № 19/99

За позовом:                    Фермерського господарства "Лео і партнери", вул.1 Травня, 25, с. Шами, Козелецький район, Чернігівська область, 17004

до відповідача:                    Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод", вул. Промислова 10, с.Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, 17036

про:                    стягнення 47 207,19 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Представники сторін:

від позивача: С.І. Губрій, довіреність № 1 від 28.07.2010,

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 07.09.2010, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фермерським господарством "Лео і партнери" (далі –ФГ "Лео і партнери") подано позов до Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод" (далі - ДП "Чемерський спиртовий завод") про стягнення 47 207,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору купівлі - продажу № 11 від 30.10.2009, відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову. В клопотанні позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на його поточних рахунках.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Разом з тим, клопотання позивача не містить достатнього обґрунтування тієї обставини, що не вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача зробить неможливим чи суттєво утруднить виконання рішення господарського суду.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу наміру відповідача не виконати рішення суду, або відсутності можливості такого виконання після набрання рішенням законної сили.

Суд доходить висновку, що захист прав, свобод та інтересів позивача є можливим без вжиття в судовому порядку таких заходів, як накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

30.10.2009, між ФГ "Лео і партнери" (Продавець) та ДП "Чемерський спиртовий завод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 11 (далі –Договір).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1. Договору, позивач зобов’язався передати у власність відповідача зерно кукурудзи (далі –Товар), а останній зобов’язався прийняти та оплатити Товар в кількості 200 тон по заліковій вазі.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна на Товар складає 730,0 грн за тону, включаючи ПДВ.

Згідно пунктів 2.2. Договору, розрахунки проводяться після поставки партії Товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 5.11.2009, позивач передав за видатковою накладною № 5а (а.с. 12), а відповідач прийняв Товар на суму 46 279,08 грн.

Разом з тим, відповідач на момент розгляду справи за отриманий товар не розрахувався, його заборгованість перед позивачем склала 46279,08 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не визначено строк виконання зобов’язань, 19.08.2010, позивач направив відповідачу вимогу про оплату отриманого товару на суму 46279,08 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 46279,08 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 928,10 грн процентів річних за період з 05.11.2009 по 06.07.2010.

Разом з тим, виходячи із змісту ст.ст. 530, 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив, а позивача відповідно має право на нарахування процентів річних із спливом семиденного строку з моменту пред’явлення вимоги щодо сплати боргу, з 27.08.2010.

Таким чином, вимога щодо стягнення 928,10 грн процентів річних за період з 05.11.2009 по 06.07.2010 є безпідставною та не підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягає стягненню 462,79 грн державного мита та 231,36 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

2.                     Стягнути з Державного підприємства «Чемерський спиртовий завод»(вул. Промислова 10, с. Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, 17036; р/р 260003000010989 у ВАТ «Банк Демарк», МФО 353575, код 00375355) на користь Фермерського господарства «Лео і партнери»(вул. 1-го Травня 25, с. Шами, Козелецький район, Чернігівська область, 17004; р/р 26006051400813 в філії Чернігівського РУ КБ «Приватбанку», МФО 353586, код 32154677) 46 279,08 грн боргу, 462,79 грн державного мита та 231,36 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                     Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 09.09.2010

Суддя                     Л.Р. Кочергіна

09.09.10