Рішення № 113391118, 12.09.2023, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/455/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Федюшка О.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Полюховича Р.М.,

представника відповідача

адвоката Цісар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поділити спільне майно подружжя, а саме визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру та автомобіль, залишивши у власності відповідача земельну ділянку та другий легковий автомобіль. В підготовчому провадженні позивачка збільшила позовні вимоги та просила суд визнати за нею частки в однокімнатній квартирі, та частки у земельній ділянці, залишивши за нею легковий автомобіль Toyota Avensis, а за відповідачем легковий автомобіль Opel Zafira із стягненням грошових компенсацій з кожної із сторін.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що з 13 жовтня 2012 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, упродовж якого ними було набуто у власність квартиру, земельну ділянку та два легкових автомобілі. Це майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. На даний час вона з малолітніми дітьми проживає у спільній квартирі, розмір аліментів, які вона отримує є недостатнім для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, а тому вважає, що з врахуванням цих обставин її частка може бути збільшена.

В судовому засіданні позивачка та її представник пред`явлений позов підтримали, та просили задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача пред`явлений позов не визнала. Згідно письмового відзиву вважає за можливе визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за відповідачем ОСОБА_2 : право власності на частину квартири та частини земельної ділянки; на частини автомобіля Toyota Avensis (в разі незгоди позивачки сплатити відповідачу грошову компенсацію в розмірі частки різниці між вартістю автомобіля Toyota Avensis та Opel Zafira в сумі 41155,50 грн), залишивши відповідачу автомобіль Opel Zafira (а.с.147).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі з 13 жовтня 2012 року по 24 травня 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.11, 48).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дочок: ОСОБА_3 , 2014 року народження та ОСОБА_4 , 2018 року народження (а.с.9,8). Згідно судового наказу Зарічненського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2023 року з відповідача на утримання малолітніх дітей присуджено аліменти у розмірі 1/3 його заробітку (доходу), які за станом на день розгляду справи ним сплачуються.

У період шлюбу сторонами набуто спільне майно, а саме:

однокімнатну квартиру, житловою площею 15,5 кв.м, загальною площею 26,7 кв.м, в АДРЕСА_1 , яку на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2013 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , ринковою вартістю 309 026,00 грн;

земельну ділянку, кадастровий номер 5624683000:01:001:0199, площею 0,0926 га, що в с. Городище, Рівненського району, яку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2021 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , ринковою вартістю 243543,00 грн;

легковий автомобіль Opel Zafira, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 14 грудня 2021 року, ринковою вартістю 241 400,00 грн;

легковий автомобіль Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 21 березня 2023 року за позивачкою ОСОБА_1 , ринковою вартістю 323711,00 грн.

Ринкова вартість спільного майна визначена висновком № 230621/2_ЮШ від 14 липня 2023 року комплексної судової оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи (а.с.68-82). Висновок мотивований, науково обґрунтований, та приймається судом як доказ вартості спільного майна.

Вказане майно набуте сторонами під час шлюбу, а тому в силу ст.ст. 60, 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя у рівних частках, як це визначено ч. 1 ст. 70 СК України.

В ході судового розгляду сторони дійшли згоди залишити у власності кожного з колишнього з подружжя легкові автомобілі, якими вони користуються. Позивачка ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суду 41155,50 грн різниці їх вартості, а тому позов в цій частині слід задовольнити.

Судом встановлено, що сторони не дійшли згоди з приводу виділення однокімнатної квартири та земельної ділянки у власність одному з них та щодо розміру компенсації на користь іншого і така компенсація не вносилась на депозитний рахунок суду, а представник відповідача заперечує проти отримання грошової компенсації вартості частки відповідача у нерухомому спільному майні, а тому вирішуючи спір у цій частині виходить з такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

За змістом ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою.

Такої згоди на отримання грошової компенсації вартості його частки у спільній квартирі відповідач ОСОБА_2 не надає, що стверджує його представник в судовому засіданні.

В силу п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у разі коли неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

На переконання суду належні сторонам однокімнатна квартира та земельна ділянка є речами неподільними, тобто речами, які не можна поділити без втрати їх цільового призначення, це майно не може бути реально поділено між сторонами відповідно до їх часток, відповідач ОСОБА_2 не погоджується на отримання грошової компенсації вартості його частки у спільні квартирі, як на цьому наполягає позивачка, а тому у нерухомому майні слід визначити по ідеальної частки за кожною із сторін і залишити це майно у їх спільній частковій власності.

Підстав для збільшення частки майна позивачки ОСОБА_1 в порядку ч. 3 ст. 70 СК України суд не вбачає, оскільки в судовому засіданні нею не було доведено що розмір аліментів, які одержують її малолітні дочки, які з нею проживають, є недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8052,00 грн (а.с.18, 124) підлягають розподілу за правилами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 12000,00 грн, підлягають розподілу за правилами ч. 2 ст. 142 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто по частці з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 140-141, 263-265, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно подружжя таким чином:

Виділити ОСОБА_1 у власність легковий автомобіль Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 (VIN) НОМЕР_3 , вартістю 323711,00 грн (Триста двадцять три тисячі сімсот одинадцять гривень).

Виділити ОСОБА_2 у власність легковий автомобіль Opel Zafira, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (VIN) НОМЕР_4 , вартістю 241 400,00 грн (Двісті сорок одна тисяча чотириста гривень).

Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однокімнатну квартиру, житловою площею 15,5 кв.м, загальною площею 26,7 кв.м, в АДРЕСА_1 , визначивши кожному з них по ідеальної частки цієї квартири.

Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5624683000:01:001:0199, площею 0,0926 га, що в с. Городище, Рівненського району, визначивши кожному з них по ідеальної частки цієї земельної ділянки.

Виплатити з депозитного рахунку суду ОСОБА_2 41155,50 грн (Сорок одна тисяча сто п`ятнадцять гривень п`ятдесят копійок) узгодженої сторонами різниці вартості спільного рухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4026,00 грн (Чотири тисячі двадцять шість гривень), що складає половину понесених нею та документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6000,00 грн (Шість тисяч гривень), що складає половину понесених нею та документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя Р.В. Світличний