Рішення № 11338701, 20.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.10           Справа № 16/105-10.

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м.Київ

до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс», м.Кролевець

про стягнення 5195,02 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Линник В.М.

за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5195,02 грн. заборгованості, в тому числі : 4611,44 грн. основної заборгованості за договором фінансового лізингу № L2456-05/08 від 14.05.2008р., 351,00 грн. пені, 74,50 грн. 3% річних , 158,08 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 06.09.2010р. з обґрунтуванням своєї позиції по справі, позовні вимоги визнає частково .

09.09.2010р. відповідач подав клопотання , згідно якого просить витребувати у позивача для огляду в судовому засіданні рішення ради Директорів ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» від 30.12.2009р., оскільки як вважає відповідач , дане рішення може суттєво вплинути на розмір нарахованої позивачем пені . Крім того, відповідач подав клопотання , в якому просить зупинити провадження у даній справі до вирішення господарським судом м. Києва справи за заявою ВКП ТОВ «Торсервіс»

Клопотання відповідача про витребування від позивача для огляду в судовому засіданні рішення ради Директорів ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» від 30.12.2009р. суд залишає без задоволення, так як згідно листа, направленого позивачем на адресу відповідача 15.01.2010р., штрафні санкції відповідач повинен сплатити в повному обсязі, так як після отримання листа позивача відповідач продовжував порушувати взяті на себе зобов’язання.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи господарським судом міста Києва за заявою ВКП ТОВ «Торгсервіс» суд залишає без задоволення, так як відповідачем не надано доказів наявності такої справи.

Позивач в дане судове засідання не з’явився, проте в минулому судовому засіданні його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

14.05.2008року між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2456-05/08, згідно з п.1.1 якого позивач на підставі договору купівлі- продажу ( поставки) зобов’язувався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації , у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у Специфікації (Додаток № 2 до вищезазначеного договору), а відповідач зобов’язувався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно п.1.2 договору фінансового лізингу № L2456-05/08 від 14.05.2008р., строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів ( додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року. Додаток № 1 до договору – Графік лізингових платежів є його невід’ємною частиною , у відповідності з п.9.3.

Пунктами 4.1. та 4.2 договору фінансового лізингу № L2456-05/08 від 14.05.08р. встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію позивача ( лізингодавця). Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу ( додаток № 4 до договору фінансового лізингу № L2485-05/08 від 14.05.08р., відповідач (лізингоодержуваач) сплачує поточні платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача ( лізингодавця) , направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач ( лізингоодержувач) зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3).

З пункту 5.4 Загальних умов фінансового лізингу вбачається, що лізингоодержувач сплачує поточні лізинові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому , першим періодом лізингу вважається календарний місяць , що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий відповідачу (лізингоодержувачу) за актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарними місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Пунктом 4.9 договору фінансового лізингу № L2485-05/08 від 14.05.08р. встановлено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту – долар США.

У Графіку лізингових платежів , сторонами узгоджено, що коригування ( міна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п.6.1.1 – 6.1.5.загальних умов ( додаток № 4).

Відповідно до п.6.2 Загальних умов змінений за правилами п.6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача (лізингодавця ) та підлягає сплаті відповідачем (лізингоодержувачем) у безспірному порядку. Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті відповідачем (лізингоодержувачем).

Як свідчать матеріали справи, позивачем (лізингодавцем) було укладено договір купівлі-продажу, придбано та передано у тимчасове володіння та користування відповідачу (лізингоодержувач) Предмет лізингу, а саме транспортний візок для жатки Geringhoff, 2008 року випуску у кількості 1 одиниці, загальною вартістю 17756,40 грн.( разом із ПДВ 20%), що підтверджується актом приймання-передачі Предмета лізингу від 18.06.2008р.

Відповідно до ч.ч.І - 3 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови оплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» та ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Пунктом З цієї ж статті передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

За приписом ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України та зобов’язанням допускається у випадках, порядку та на умовах , встановлених законом.

Відповідач , в порушення п.п.5.1-5.5., п.8.1.4 Загальних умов, належним чином не виконав свої зобов’язання, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період серпень 2009 року – травень 2010року у розмірі 4611,44 грн. У відповідності із ч. 2 ст. 7 Закону України « Про фінансовий лізинг», п.6.1 договору фінансового лізингу, якщо прострочення сплати лізингового платежу або його частини становить більше 30 днів, лізингодавець , тобто позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення Предмета лізингу.

Таким чином, позивач листом № 1049-05/10 від 13.05.2010р. в односторонньому порядку відмовився від договору з 01.06.2010р., оскільки відповідач порушив свої договірні зобов’язання. Крім того, згідно листа, направленого позивачем на адресу відповідача 15.01.2010р., штрафні санкції відповідач повинен сплатити в повному обсязі, так як після отримання листа позивача відповідач продовжував порушувати взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів сплати суми заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача відповідач не подав, тому в частині стягнення 4611,44 грн. - заборгованості по основній сумі визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності з п.5.1 договору фінансового лізингу № L2456-05/08 від 14.05.08р за несвоєчасну оплату будь-якого платежу (або його частини), відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, станом на 01.06.2010 року (дата припинення договору), розрахована позивачем пеня підлягає стягненню в сумі 351 грн. з урахуванням ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України):

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків у розмірі 158,08 грн. та 3% річних в сумі 74,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс»( 413430 Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна,4, код 30033501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» ( 04073, м.Київ, просп.Московський,9, корп. 5, код 34480657) 4611,44 грн. основного боргу, 351,00 грн. пені, 74,50 грн. 3% річних, 158,08 грн. інфляційні збитки, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ          В,М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2010 р.

Суддя